Бердянський університет менеджменту і бізнесу

РЕФЕРАТ

З кримінального права України

На тему «Об'єктивна сторона злочинів проти основ національної безпеки України»

Студента 2 курсу 21 групи

юридичного факультету

денного відділення

Смирнова Іллі Олександровича

Бердянськ 2011

ПЛАН

ВСТУП

1. Розділ. Характеристика злочинів проти основ національної безпеки

2. Розділ. Аналіз статей розділу І Особливої частини Кримінального Кодексу України

2.1 Стаття 109. Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади

2.2 Стаття 110. Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України

2.3 Стаття 111. Державна зрада

2.4 Стаття 112. Посягання на життя державного чи громадського діяча

2.5 Стаття 113. Диверсія

2.6 Стаття 114. Шпигунство

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

злочин національна безпека україна

Актуальність теми. Вивчення теми об'єктивна сторона злочинів проти основ національної безпеки України має велике значення для найбільш повного розуміння поняття об'єктивної сторони складу злочину. Та для комплексного вивчення КК України, так як під злочини проти основ національної безпеки України відводиться цілий розділ в КК України.

Метою роботи є здійснення виокремлення об'єктивної сторони злочинів проти основ національної безпеки України.

Завдання до роботи можна розділити на дві складові:

1) Розкриття характеристики злочинів проти основ національної безпеки

2) Аналіз статей розділу І Особливої частини КК України

Предметом дослідження реферату є законодавча база яка лежить в основі злочинів проти основ національної безпеки України.

Особливу увагу приділено Кримінальному Кодексу України.

Методи дослідження. У процесі роботи використані загальнонаукові методи:

1. Аналізу. За допомогою методу аналізу ми розклали тему реферату на розділи. Кожна із виділених частин аналізувалась нами окремо у межах єдиного цілого.

2. Індукція. Використовуючи метод індукції ми зробили висновки на основі обробленого матеріалу по темі реферату. Висновок базуватись винятково на основі попередньо наведених доказів та не містить нової інформації про предмет що досліджується.

3. Узагальнення. За допомогою методу узагальнення ми об`єднали законодавчу базу злочинів проти основ національної безпеки України та створили на основі цього загальний огляд злочинів проти основ національної безпеки України.

1. Розділ. Характеристика злочинів проти основ національної безпеки

Злочини проти основ національної безпеки України посягають не тільки на безпеку держави, а й на національну безпеку загалом, яка, відповідно до Закону "Про основи національної безпеки України", визначається як рівень захищеності життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якого забезпечується сталий розвиток суспільства.

Саме завдяки своєму особливому значенню злочини проти основ національної безпеки України й розміщені в розділі І Особливої частини Кримінального Кодексу України.

Для інших злочинів, які також спрямовані тим чи іншим чином проти безпеки держави, на відміну від злочинів проти основ національної безпеки України, не є характерними відверто антидержавницькі мотиви та мета підірвати або послабити Українську державу, змінити її конституційний лад, завдати істотної шкоди її безпеці.

При визначенні видів злочинів проти основ національної безпеки України слід виходити, передусім, із зазначеного вище Закону, згідно з яким загроза національній безпеці України може здійснюватися у різних сферах. Залежно від цього розрізняють злочини:

проти основ національної безпеки у політичній сфері: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади (ст. 109 КК); посягання на територіальну цілісність і недоторканність України (ст. 110 КК); посягання на життя державного чи громадського діяча (ст.112КК);

проти основ національної безпеки в інформаційній, економічній, науково-технологічній і воєнній сферах: державна зрада (ст. 111 КК), шпигунство (ст. 114 КК);

проти основ національної безпеки в економічній, екологічній і воєнній сферах: диверсія (ст. 113 КК).

Родовим об'єктом злочинів проти основ національної безпеки України є національна безпека України в різних її сферах, а основним безпосереднім об'єктом кожного окремого злочину - національна безпека у тій чи іншій її сфері. Злочин, передбачений ст. 112 КК, має додатковий об'єкт - життя людини. Додатковим (альтернативним) об'єктом диверсії (ст. 113 КК) є життя і здоров'я особи, власність, навколишнє середовище.

2. Розділ. Аналіз статей розділу І Особливої частини Кримінального Кодексу України

2.1 Стаття 109. Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади

Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади (ст. 109). Правовою підставою криміналізації цих діянь є ч. 2 ст. 5 Конституції України, відповідно до якої право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і ніхто не може узурпувати державну владу. Безпосереднім об'єктом злочину, передбаченого ст. 109, є суспільні відносини, що забезпечують внутрішню безпеку України, захист конституційного ладу і державної влади в країні.

Конституційний лад -- це устрій держави і суспільства, а також їх інститутів відповідно до конституційно-правових норм. Це цілісна система основних соціально-правових відносин, що визначають форми і способи функціонування держави, як єдиного державно-правового організму. Нормальне функціонування конституційного ладу дозволяє реалізувати прагнення суспільства до справедливого і стабільного соціального порядку на основі поєднання індивідуальних і суспільних інтересів.

Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 109, виражається в чотирьох формах:

1) дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади;

2) змова про вчинення таких дій;

3) публічні заклики до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або до захоплення державної влади;

4) розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій.

Загальною ознакою всіх цих дій є спрямованість їх саме на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, тобто із застосуванням фізичного чи психічного насильства до представників державної влади, осіб, що виконують функцію охорони конституційного ладу і державної влади, до інших осіб, які перешкоджають здійсненню цих дій. Злочини вважаються закінченими у разі здійснення будь-якої дії з метою зміни чи повалення конституційного ладу чи захоплення державної влади (наприклад, озброєння групи людей та інструктаж про дії під час захоплення влади).

Змова про вчинення таких дій передбачає умисну угоду двох або більше осіб про спільні насильницькі дії, спрямовані на зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади.

Передбачені ч. 2 ст. 109 заклики до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або до захоплення державної влади мають носити публічний характер, тобто проголошуватися відкрито, в присутності багатьох громадян. Це завжди активний вплив на невизначену кількість людей (проголошення на мітингу, демонстрації, зборах тощо).

Розповсюдження матеріалів з такими закликами є самостійною формою об'єктивної сторони цього злочину і передбачає ознайомлення з такими матеріалами інших осіб або створення умов для такого ознайомлення (розклеювання листівок, роздавання книг тощо).

2.2 Стаття 110. Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України

Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України (ст. 110). Безпосереднім об'єктом цього злочину є відносини щодо забезпечення територіальної цілісності і недоторканності України в межах встановлених кордонів. Територіальна недоторканність України є невід'ємною складовою її самостійності та незалежності. Частина 3 ст. 2 Конституції України проголошує, що територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний кордон України» державний кордон -- це лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України -- суші, вод, надр, повітряного простору.

Об'єктивна сторона цього злочину передбачає різні діяння:

1) дії, вчинені з метою зміни меж території або державного кордону, на порушення порядку, встановленого Конституцією України;

2) публічні заклики до вчинення цих дій; 3) розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій. Зміст цих діянь аналогічний діям, передбаченим ст. 109. Відмінність лише у тому, що ст. 110 не вимагає, щоб ці дії носили насильницький характер.

2.3 Стаття 111. Державна зрада

Державна зрада (ст. 111). Безпосередній об'єкт цього злочину -- зовнішня безпека України, її суверенітет, територіальна цілісність і недоторканність, обороноздатність, державна, економічна чи інформаційна безпека.

З об'єктивної сторони державна зрада може виражатися лише в тих діях, вичерпний перелік яких прямо вказаний в ч. 1 ст. 111. Це передусім: перехід на бік ворога, що передбачає надання безпосередньої допомоги державі, з якою наша країна перебуває в умовах воєнного стану або збройного конфлікту. Вияви такого переходу можуть бути різними: перехід до ворога через лінію фронту; вступ на службу в армію ворожої держави; участь за її завданням у бойових діях проти України; надання різної допомоги агентам такої держави та ін. Сам перехід на бік ворога може полягати як у переході на територію ворожої держави (так званий фізичний перехід), так і в наданні допомоги такій державі або її представникам на території України (так званий інтелектуальний перехід). Державна зрада в цій формі визнається закінченою з моменту, коли особа почала надавати допомогу ворогові. При цьому обов'язково, щоб перехід на сторону ворога мав місце в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту.

Шпигунство -- це передача чи збирання з метою передачі іноземній державі, іноземній організації або їх представникам відомостей, що становлять державну таємницю, воно є другою формою державної зради. Ознаки шпигунства будуть розглянуті при аналізі ст. 114.