У ч. 1 ст. 38 ЦПК України, ч. 1 ст. 223 СК України встановлено єдиний виняток щодо можливості представництва у цивільних справах, а саме - щодо справ про усиновлення. Це означає, що в усіх інших справах окремого провадження, які виникають із сімейних правовідносин, заявники та інші заінтересовані особи, а також органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, можуть брати участь особисто або через представника.

Доречним було б сказати, що цивільне процесуальне законодавство не повинно обмежуватися виключно закріпленням переліку справ, які повинні розглядатися у порядку окремого провадження, а визначати процесуальні особливості розгляду та вирішення цих справ. Зміни у матеріальному законодавстві, законодавець повинен ці процеси синхронізувати, адже у протилежному випадку це може призводити до формування розвиненої судової практики, порушення судами норм процесуального права, неправильного застосування норм матеріального права, що у подальшому можуть призводити до скасування судових рішень.

Також доречними критичні зауваження заслуговує положення ч.3 ст. 234 ЦПК України, в якому визначаються, що у порядку цього виду судочинства можуть розглядатися й інші справи, якщо відповідно до актів законодавства вони підпадають під цивільну юрисдикцію суду. Однак особливості розгляду та вирішення таких справ не визначені ЦПК України, тим паче вони навіть у ньому не поіменовані. Віднесення цих справ до окремого провадження має бути розглянута та чи інша справа у суді. Тому з'ясування належності тієї чи іншої справи до цієї групи може здійснюватися за ознаками, визначеними поняттям і суттю окремого провадження (ч. 1 ст. 234 ЦПК України). Як приклади таких справ у літературі наводяться справи про надання права на побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав (ст. 168 СК України), про зміну мети установи (ст. 103 ЦК України). Ця ситуація взагалі не можу бути визнана як сприйнятна в аспекті розмежування норм матеріального та процесуального права.

Література

Комаров В. В. Окреме провадження : монографія / В. В. Комаров, Г. О. Світлична, І. В. Удальцова / За ред. В. В. Комарова. - Х. : Право, 2011. - 312 с.

Комментарий к Гражданскому процессуальному кодексу Российской Федерации / [С. А. Алехина, А. Т. Боннер, В. В. Блажеев и др.] ; отв. ред. М. С. Шакарян. - М. : ТК Велби, Издво «Проспект», 2003. - 752 с.

Бичкова С.С., Чурпіта Г.В. Визначення складу осіб, які беруть участь у справах окремого провадження, що виникають із сімейних правовідносин // Юридична наука. - 2011. - № 4-5. - с. 57-62.

Білоусов Ю.В. Структура прав окремого провадження за новим Цивільним процесуальним кодексом України // Університетські наукові записи. - 2007. - № 1(21). - с. 84-89.