Окремі питання визначення правового статусу добровольця та найманця під час збройного конфлікту
Сторінки матеріалу:
Проблема такої ідентифікації особи складніше проявляється в тому разі, коли воєнний належить до руху опору чи неурядових збройних формувань, які хоча і мають командира, відкрито носять зброю та мають розпізнавальні знаки, не завжди можуть довести, що воювали безкоштовно і не отримували платню, яка значно перевищує звичайну заробітну плату військовослужбовців. У такому випадку, якщо буде зафіксовано факт отримання високої винагороди, особа, яка її отримала, буде вважатись найманцем, а не комбатантом. Існує велика ймовірність, що значна частина рухів опору та інших неурядових збройних формувань може складатись із найманців, які нічим не будуть відрізнятись від інших ополченців, крім матеріальної винагороди, яку вони отримають після повернення з виконаного завдання.
З наведеного вбачається, що основними ознаками, які характеризують добровольця як комбатанта, є приналежність його до збройних сил держави, які створені на основі нормативно-правових актів цієї держави, носіння форменого одягу та інших розпізнавальних знаків, які свідчать про участь у таких збройних формуваннях, перебування під відповідальним командуванням, отримання матеріального забезпечення та заробітної плати на рівні з військовослужбовцями регулярних збройних сил держави, на стороні якої доброволець бере участь у збройному конфлікті.
Найманець перебуває поза законом, оскільки бере участь у збройному конфлікті без дозволу держави свого громадянства, чи будь-якої іншої держа - ви-сторони конфлікту і діє фактично з метою наживи в приватних інтересах; як правило не має розпізнавальних знаків та не належить до збройних формувань, утворених відповідно до чинного законодавства держав-учасниць конфлікту.
Висновки. Таким чином, основною ознакою, яку можна виділити під час ідентифікації воєнного як добровольця, є згода держави нести відповідальність за таку особу і визнавати таку особу як учасника регулярних збройних сил цієї держави. У разі відсутності такої згоди держави, а також, якщо доведено факт отримання особою значного розміру матеріальної винагороди за участь у збройному конфлікті, є підстави притягнути винну особу до кримінальної відповідальності за найманство.
доброволець найманець правовий статус
Список використаних джерел1. Закон України "Про оборону України" // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 9. - Ст.106.
2. Давид Э. Принципы права вооруженных конфликтов. Курс лекций юридического факультета Открытого Брюссельского университета / Э. Давид; пер. с фр. - М.: МККК, 2000. - 718 с.
3. Женевские Конвенции от 12 августа 1949 года и Дополнительные Протоколы к ним. - М.: Между - нар. Ком. Крас. Крест, 2001. - 342 с.
4. Конвенция о законах и обычаях сухопутной войны с прилагаемыми к ней "Положением о законах и обычаях сухопутной войны": от 18 октября 1907г. // Международное право. Ведение военных действий: сб. Гаагских конвенций и иных соглашений. - М.: МККК, 1995. - С.13-29
5. Репецький В.М. Міжнародне гуманітарне право: [підручник] / В.М. Репецький, В.М. Лисик. - К.: Знання, 2007. - 467 с.