104 Цивільного кодексу (ЦК) України юридична особа припиняється в результаті передачі усього свого майна, прав і обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділ, перетворення) чи в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилися, з дня внесення в єдиний державний реєстр запису про його припинення. Порядок припинення юридичної особи в процесі відновлення його чи платоспроможності банкрутства встановлюється законом. Згідно ст. 51 Господарського кодексу (ГК) України підприємницька діяльність припиняється: за власною ініціативою підприємця; при витіканні терміну дії ліцензії; при припиненні існування підприємця; на підставі рішення суду у випадках, передбачених Господарським кодексом і іншими законами. Таким чином, відповідно до чинного законодавства діяльність підприємця може бути припинена як у добровільному порядку (за власної ініціативою підприємця), так і в примусовому порядку (на підставі рішення суду у випадках, передбачених законодавством України). Якщо суб'єктом підприємницької діяльності є юридична особа, то добровільне його припинення здійснюється за рішенням його засновників (учасників) або відповідною органа, уповноваженого на рішення питання про припинення. Якщо перелік основ, по яких можливе припинення суб'єкта підприємництва в добровільному порядку, не зумовлений законодавством, то примусове припинення суб'єкта підприємництва можливо лише по підставам зазначеним у законодавстві. їхній перелік має вичерпуючий характер. За формою припинення суб'єктів підприємництва - юридичних осіб воно підрозділяється на реорганізацію і ліквідацію. Основна відмінність реорганізації від ліквідації полягає в тім, що при реорганізації здійснюється універсальне правонаступництво, тобто усі права й обов'язки суб'єкта (суб'єктів) підприємництва, що реорганізується, переходять до одному чи декільком іншим підприємцям. При ліквідації відбувається припинення прав і обов'язків юридичної особи без правонаступництва, тобто без переходу прав і обов'язків до інших облич. Згідно ст. 106 ЦК України злиття, приєднання, поділ і перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників чи органа юридичної особи, уповноваженої на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду чи відповідних органів державної влади. Законом може бути передбачене одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття чи приєднання. Реорганізація суб'єктів підприємництва можлива в декількох різновидах: злиття, приєднання, поділ, перетворення. При злитті кілька суб'єктів підприємництва - юридичних осіб поєднуються в одне; при цьому всі майнові права й обов'язки кожного з них переходять до знову виниклого суб'єкта відповідно до передатного акта. Приєднання характеризується тим, що один суб'єкт підприємництва - юридична особа приєднується до іншого; при цьому приєднаний суб'єкт підприємництва утрачає свою юридичну самостійність і стає частиною іншого суб'єкта, до якого і переходять права й обов'язки приєднаного суб'єкта відповідно до передатного акта. При поділі один суб'єкт підприємництва поділяється на два чи трохи нових; при цьому створюється два чи кілька нових юридичних осіб на основі раніше одного діючого; усі його майнові права й обов'язки переходять до знову виниклих суб'єктів відповідно до розділового акта. При перетворенні суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа змінює свою організаційно-правову форму, що волоче зміну структури керування, прав і обов'язків учасників, звітності і т.п., а також перехід усіх майнових прав і обов'язків до нового суб'єкта відповідно з передатним актом. Припинення діяльності підприємців можливо по різних підставах, обумовленим як самими суб'єктами підприємництва, так і законодавством. Особливістю законодавства України є те, що в ньому поряд із загальними підставами припинення діяльності підприємців, передбаченими в ГК і ЦК України, установлені підстави і способи припинення окремих суб'єктів підприємництва - юридичних осіб (наприклад, підприємств, господарчих товариств) спеціальними законами. Процес ліквідації юридичної особи можна підрозділити на кілька стадій. Перша стадія - призначення ліквідаційної комісії, установлення порядку і термінів ліквідації. У відповідності до ст. 60 ГК України ліквідація суб'єкта господарювання здійснюється ліквідаційною комісією, що утвориться власником (власниками) майна суб'єкта господарювання або його (їх) представниками (органами), чи іншим органом, визначеним законом, якщо інший порядок її утворення не передбачений цим Кодексом. Ліквідація суб'єкта господарювання може бути також покладена на орган управління суб'єкта, що ліквідується. Орган (особа), що прийняв рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання, установлює порядок і визначає терміни проведення ліквідації, а також термін для заяви претензій кредиторами, що не може бути менш двох місяців із дня оголошення про ліквідацію. Законодавство детально регулює діяльність ліквідаційної комісії (наприклад, ст. 20 Закону «Про господарські товариства»). Друга стадія - поміщення у друкованому виданні оголошення про ліквідацію. Ліквідаційна комісія чи інший орган, що проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, розміщує у друкованих засобах, зазначених у ГК, повідомлення про його ліквідацію і про порядок та строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально в писемній формі у встановлені цим Кодексом або спеціальним законом терміни. Третя стадія - стягнення дебіторської заборгованості ліквідовано] підприємства і задоволення вимог кредиторів. Ліквідаційна комісія вживає необхідних заходів до стягнені дебіторської заборгованості ліквідованого суб'єкта господарювання виявленню претензій кредиторів, з письмовим повідомленням кожного з ні про ліквідацію суб'єкта господарювання (ч. 4 ст. 60 ГК). Що стосується розподілу засобів у господарських товариствах при їхній ліквідації, то в першу чергу погашається заборгованість перед особами, які працюють на правах найма, потім - перед бюджетом, а потім - перед іншими кредиторами, і тільки після погашення всіх заявлених претензій дозволу усіх виниклих у процесі ліквідації споровши засоби, що залишилися розподіляються між учасниками товариства (ст. 21 Закону «Про господарські товариства»). Четверта стадія - складання ліквідаційною комісією ліквідаційного балансу. Згідно ч. 5 ст. 60 ГК ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс подає його чи власнику органу, що призначив ліквідаційну комісією. Вірогідність і повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені встановленому законодавством порядку. П'ята, заключна стадія - внесення запису про ліквідацію підприємства до Реєстру суб'єктів підприємницької діяльності. Ліквідація юридичної особи - суб'єкта підприємництва може бут зв'язана зі скасуванням його державної реєстрації, що здійснюється органом державної реєстрації шляхом виключення його з Реєстру суб'єкті підприємницької діяльності після здійснення ліквідаційною комісією заході для ліквідації суб'єктів підприємництва і представлення в орган державно реєстрації наступних документів: заяви (рішення) власника (власників) чи уповноваженого їм (ними органа чи рішення господарського суду у випадках, передбачених законодавством; акта ліквідаційної комісії з ліквідаційним балансом, затвердженого органом, що призначив ліквідаційну комісію; довідки аудитора, якщо це необхідно відповідно до вимог законодавства для перевірки вірогідності ліквідаційного балансу; довідки установ банків про закриття рахунків; довідки органа державної податкової служби про зняття з обліку; підтвердження про опублікування в друкованих засобах масової інформації оголошення про ліквідацію суб'єкта підприємницької діяльності; довідки архіву про прийняття документів, що підлягають довгостроковому збереженню; довідки органа внутрішніх справ про прийняття печаток і штампів; оригінали установчих документів (утомившись, установчий договір); свідчення про державну реєстрацію. Одним з основ примусової ліквідації господарчого товариства на підставі рішення чи суду господарського суду по представленню органів, що контролюють діяльність господарчого товариства, є систематичне чи грубе порушення їм законодавства (п.«в» ч. 4 ст. 19 Закону України «Про господарські товариства»). Систематично порушують законодавство варто вважати господарчі товариства, що раніше двічі допускали порушення законодавства і зробили його знову, незалежно від того, чи залучалися вони до відповідальності за попередні порушення. Як виключення з урахуванням конкретних обставин, зв'язаних з характером зробленого порушення законодавства, причин його здійснення, тривалості в часі і наслідків систематичним може бути також визнане і повторне порушення законодавства. Грубим може вважатися одноразове порушення законодавства, що свідчить про явну і навмисну зневагу його вимогами з боку суспільства (наприклад, здійснення без спеціального дозволу (ліцензії) підприємницької діяльності, щодо якої чинним законодавством встановлене обмеження) і (чи) спричинило наслідку у виді значного збитку, заподіяного державі, юридичним чи фізичним особам (п. 16 роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики дозволу споровши, зв'язаних зі створенням, реорганізацією і ліквідацією підприємств» від 12.09.96 р. № 02-5/334)). Примусова реорганізація суб'єкта підприємництва можлива, наприклад, у виді примусового розділу монопольних утворень за рішенням Антимонопольного комітету України відповідно до антимонопольного законодавства. Останнім часом багато суб'єктів підприємницької діяльності використовують реорганізацію для поліпшення свого економічного становища і залучення інвесторів. Для позначення процесів реорганізації, що націлені на посилення самостійності структурних підрозділів підприємств, залучення нових інвестицій для модернізації, випуск нових видів продукції, зменшення собівартості, а в остаточному підсумку, відновлення ефективності і конкурентноздатності, використовується термін «реструктуризації підприємств». Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003 р. (далі - Закон) передбачена державна реєстрація припинення юридичних осіб і фізичних осіб - суб'єктів підприємництва. Державна реєстрація припинення юридичної особи. Згідно зі ст.