залякування, наведення жаху на потенційних суперників;

помста, ревнощі;

позбуття боргу;

заволодіння правом на житло, майно тощо.

Серед мотивів вчинення вбивства на замовлення переважає (три чверті випадків) корис-ливий -- усунення конкурентів, зведення рахунків у кримінальному світі, позбуття боргу, усунення “зайвого” спадкоємця, заволодіння правом на житло, майно; кожний пґятий злочин вчинюється з метою помсти. Серед інших мотивів переважають: усунення свідка, політичного суперника, ревнощі тощо. Залежно від складності завдання, особи замовника, жертви, навичок та підготовленості виконавця встановлюється й вартість такої “послуги”. (див. діаграму)

Мотив може виступати як у кримінально-правовому так і у кримінологічному значенні. Кримінально-правове значення його полягає в тому, що він виступає як обставина, що впливає на кваліфікацію діяння та вибір міри покарання.

Мотив характеризує процес психічної діяльності особи, який у взаємодії з іншими обґєктивними причинами призводять до винекнення умислу до вчинення злочину.

Мета за своєю сутністю є дуже схожою з мотивом вчинення злочину, але на відміну від нього має ряд суттєвих відмінностей. Якщо мотив - це внутрішній, свідомий потяг особи до вчинення злочину, то мета - це те, чого прагне досягти винний, його уявлення про кінцевий результат злочину - наслідки, які настануть, тобто мета - це ідеальне відтворення винною особою всієї картини наслідків, яких вона прагне досягти, вчинюючи суспільно небезпечне діяння.

На думку Карташева В.А. мета перебуває у прямій залежності від потреби яку необхідно задовольнити при наявних реальних можливостях, і є у цьому процесі її прямим наслідком. Карташев В.А. Русское уголовное право. Часть Общая. Т.1 1992

Що є характерним для мети, з якою вчинюються вбивства на замовлення - це те, що вона є спільною як для замовника, так і для виконавця, в тей час як мотив єможе бути різним. Наприклад, замовник замовляє вбивство з такого мотиву, як помста, а виконавець вчинює його з корисливого мотиву.

Вбивства на замовлення дуже часто схожі з іншими видами вбивств, або взагалі з іншими складами злочинів. Для того щоб детальніше розібратися в цьому, необхідно розглянути особливості кваліфікації вбивств, вчинених за наймом. Постанова Пленума Верховного Суду України №1 від 1.04.94 “Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоровґя людини”

Якщо замовлення умисного вбивства мало форму угоди, відповідальність за п.“11” ч.2 ст.115 КК настає незалежно від того, коли були вчинені обіцяні виконавцеві дії матеріального чи нематеріального характеру - до чи після вбивства, виконав чи не виконав їх замовник, збирався він це робити чи ні.

До дій матеріального характеру в таких випадках треба відносити, зокрема, сплату виконавцеві винагороди за вчинення вбивства, передачу чи збереження прав на майно, звільнення від майнових зобов'язань тощо.

Під діями нематеріального характеру необхідно розуміти будь-які дії, вчинення чи невчинення яких безпосередньо не пов'язане з матеріальними інтересами виконавця вбивства (допомога у працевлаштуванні, вирішенні певних життєвих проблем, звільнення від кримінальної відповідальності, залучення до вчинення інших злочинів, якщо цього бажає виконавець, тощо).

Дії виконавця умисного вбивства на замовлення належить кваліфікувати за п.“11” ч.2 ст.115 КК, а за наявності й інших обтяжуючих обставин, зазначених у ст.115 КК, - і за відповідними пунктами цієї статті. Зокрема, у випадках, коли умисне вбивство на замовлення вчинюється з метою одержання від замовника грошей, матеріальних цінностей чи інших вигод матеріального характеру, дії виконавця мають кваліфікуватися за пунктами п.“11” та п.“6” ч.2 ст.115 КК.

Замовник умисного вбивства залежно від конкретних обставин справи повинен визнаватися або підмовником, або організатором злочину (якщо тільки він не є його співвиконавцем) і його дії мають кваліфікуватися за відповідною частиною ст.27 та п.“11” ч.2 ст.115 КК, а за наявності до того підстав і за іншими пунктами цієї статті (наприклад, за п.“6” - якщо виконавець вчинив убивство з метою одержання вигод матеріального характеру, за п.“12” - якщо вбивство було замовлено групі осіб).

Дії замовника умисного вбивства, який був співвиконавцем цього злочину, належить кваліфікувати за пунктами п.“11” та п.“12” ч.2 ст.115 КК як умисне вбивство, вчинене на замовлення за попереднім зговором групою осіб чи організованою групою, а за наявності до того підстав - і за іншими пунктами цієї статті.

У разі, коли замовник, який не є співвиконавцем убивства, керується корисливими, а виконавець - якимись іншими мотивами, дії замовника треба кваліфікувати за ст.27 і пунктами п.“11” та п.“6” ч.2 ст.115 КК

Зважаючи на те, що відповідальність за п.“11” ч.2 ст.115 КК настає лише у випадках, коли замовляється саме умисне вбивство особи, а не якийсь інший насильницький злочин щодо неї, цей пункт ст.115 КК не може застосовуватися тоді, коли замовник доручив заподіяти потерпілому тілесні ушкодження, а виконавець умисно вбив потерпілого. У цьому разі замовник повинен нести відповідальність за співучасть у вчиненні того злочину, який він організував чи до вчинення якого схилив виконавця, а останній - за той злочин, який він фактично вчинив.

У випадках, коли виконавець взяв на себе обов'язок позбавити потерпілого життя, але з не залежних від його волі причин умисел на вбивство до кінця не реалізував, дії замовника залежно від конкретних обставин справи повинні розглядатись як співучасть у готуванні до умисного вбивства на замовлення чи в замаху на вчинення цього злочину і кваліфікуватися за відповідними частинами статей 27 і 15 та п.“11” ч.2 ст.115 КК.

Особа, яка добровільно відмовилась від вбивства потерпілого, підлягає кримінальній відповідальності лише за фактично вчинене діяння, якщо воно утворює інший склад злочину.

Це не стосується тих випадків, коли відмова сталася вже після здійснення всіх дій, які винний вважав за необхідне виконати, але злочин не було доведено до кінця з причин, не залежних від його волі. Таке діяння належить кваліфікувати як закінчений замах на той злочин, котрий винний бажав вчинити.

У випадку, коли до кримінальної відповідальності притягується декілька осіб, які діяли спільно, з умислом, спрямованим на позбавлення життя потерпілого, необхідно досліджувати характер дій, ступінь участі в злочині кожного з них і зазначати про це у вироку.

Дії осіб, які безпосередньо брали участь у позбавленні життя потерпілого, належить кваліфікувати за статтею Кримінального кодексу, що передбачає відповідальність за умисне вбивство.

Дії організаторів, підмовників і пособників, які не були співвиконавцями злочину, необхідно кваліфікувати за тиєю ж статтею з посиланням на відповідну частину ст.27 КК України .

При ексцесі виконавця, коли один із співучасників вийшов за межі домовленості про обсяг злочинних дій і вчинив більш тяжкий або інший злочин (наприклад, при домовленості заподіяти потерпілому тілесні ушкодження його було позбавлено життя), відповідальність за цей злочин несе лише його виконавець, інші ж особи повинні відповідати за злочини, вчинені в межах домовленості.

Серед вбивств на замовлення можна виділити два основних різновиди:

вчинені на побутовому грунті;

вчинені у сфері бізнесу та організованої злочинності.

Злочини у першій групі до 1990р мали явну перевагу над вбивствами на замовлення, віднесеними до другої групи і складали приблизно 85%. Абсолютно точна кількість вбивств на замовлення, вчинених на побутовому грунті, невідома, оскільки у статистичному звітності вони окремо не відокремлювалися та мало чим відрізнялися від звичайних побутових вбивств способом вчинення, знаряддям, яке застосовувалось, ступенем тяжкості та методикою розслідування. Результативність їх розкриття, звичайно, була достатньо високою та складала в середньому не меньше 70%.

Якщо побутові вбивства по найму відомі вже давно, то вбивства в сфері бізнесу, як легального, так і тіньового, можна вважати явищем відносно новим, яке почало розповсюджуватися здебільшого з початку 1990 року. Ці злочини являють особливу суспільну небезпечність, відрізняються крайнім цинізмом та жорстокістю, показовою демонстративністю, високим професіо-налізмом їх організаторів та виконавців.

Із розвитком ринкових відносин, легалізацією тіньового бізнесу зріст заказних вбивств у сфері предприємництва став найбільш інтенсивним.

Абсолютна більшість подібних злочинів (близько 90%) вчинюються по економічним мотивам. Багато заказних вбивств у корисних цілях за бажанням наймачів, які належать до комерційних структур, вчинюються на грунті конфліктів через сфери впливу, лідерства всередині злочинних угрупувань або розподілу набутого, залякування та усунення конкурентів.

Місце вчинення вбивства на замовлення. Місце вчинення вбивства злочинці часто привґязують до місця проживання жертви. Третина загиблих була знайдена у квартирах, приватних будинках, ще третину злочинів було вчинено у підґїздах, дворах і на вулиці. Часто вбивство вчинюється на виході з дому, чи під час повернення, рідше -- на робочому місці. Значна кількість злочинів вчинена на автодорогах, у автомобілях чи з їх допомогою.

Наприклад, у Києві з метою вчинення вбивства Л. було знайдено виконавця за винаго-роду, і згідно з розробленим планом організатор вбивства С. під приводом передачі необхідних ліків для хворої сестри викликала по телефону потерпілу на вулицю, запросила в автомобіль і у безлюдному місці її вбили, а труп вивезли у паркову зону, де приблизно за 150--200 метрів від берега затоки Дніпра закопали. Горбачевський В.Я. Особливості кримінологічної характеристики вбивств на замовлення

Характерним є те, що половина вбивств на замовлення вчинена у обласних центрах, третина -- за межами населених пунктів і лише кожне пґяте у сільській місцевості.

Якщо ж ми розглянемо місця вчинення вбивств за їх видами, тобто у сфері побуту і у сфері бізнесу, то ми зможемо побачити, що:

Вбивства першої групи найчастіше вчинюються в місці, де проживає потерпілий або біля нього, на території підприємства, установи, організації, де він працює, в громадському місці, поза населенним пунктом, куди його виманює виконавець або замовник.

З іншої сторони вбивства другої групи у своїй абсолютній більшості вчинюються на вулицях, іноді шляхом обстрілу жертви злочину із рухомих транспортних засобів таких, як автомобіль, мотоцикл та інші. Досить часто такі вбивства вчинюються в підґїздах будинків в яких мешкає або працює потерпілий або біля них. Іноді місцем вбивства є автомобіль, в який закладується вибуховий пристрій, що в свою чергу частково дозволяє уникнути зайвих слідів злочину.

Характерним для таких вбивств є те, що місце вчинення злочину дуже тісно повґязане із часом його вчинення. Так як вихід на роботу та повернення з неї є найбільш прогнозуємими для злочинця місцями, в яких можна очікувати на появу майбутньої жертви злочину. Це дозволяє виконавцю недовго знаходитись у місці очікування та залишатись непоміченим.

А, отже, найбільш ймовірним часом вчинення цього злочину є від 6 до 10 години в ранковий час, а також з 18 до 22 години у вечірній час. Взагалі при таких вбивствах час злочинів обирається з урахуванням розкладу дня потерпілого.