Такі дії допускаються лише як виняток з дозволу Кабінету Міністрів України, за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини, у випадках коли неможливо зберегти пам'ятку на місці, за умови проведення комплексу науково обґрунтованих заходів з вивчення та фіксації пам'ятки (охоронних досліджень) Пелінова Н. Проблеми застосування відповідальності за порушення законодавства про використання територій земель історико-культурного призначення / Н. Пеліванова // Право України: юридичний журнал., К. 2009. - № 3, с. 65 . Якщо землі історико-культурного призначення зайняті під музеєм, то відповідний режим охорони та використання земельної ділянки визначається Законом України «Про музеї та музейну справу». На території, відведеній для музею, забороняється діяльність, що суперечить його функціональному призначенню або може негативно впливати на стан зберігання музейного зібрання, а також інша діяльність, яка є несумісною з діяльністю музею як закладу культури. На цій території згідно із статутом музею дозволяється функціональне зонування території, а саме - поділ її на зони: - заповідну, призначену для зберігання та охорони найбільш цінних історико-культурних комплексів і окремих об'єктів; - експозиційну - для стаціонарного демонстрування великогабаритних музейних предметів і використання в культурно-пізнавальних цілях; - наукову - для проведення науково-дослідної роботи; - рекреаційну - для відпочинку та обслуговування відвідувачів музею; - господарську - для розміщення допоміжних господарських об'єктів. Музей здійснює користування землею, іншими природними ресурсами та несе відповідальність за дотримання норм щодо їх охорони і раціонального використання. Висновок Форми власності на землі історико-культурного призначення передбачені також відповідними статтями Конституції України (ст.ст. 13, 14, 41), Законом України від 21 травня 1997 року «Про місцеве самоврядування» (ст. 16). Право власності на ці землі -- це право володіти, користуватися і розпоряджатися ними. Указані форми власності набуваються і реалізуються на підставі Конституції, Закону України «Про охорону культурної спадщини» від 8 червня 2000 року в порядку, передбаченому Земельним кодексом України (статті 78-91, 116-129, 131, 132). При цьому Закон України «Про охорону культурної спадщини» передбачає особливості здійснення права власності на такі землі в залежності від об'єктів культурної спадщини, що визнані пам'ятками. Так, усі пам'ятки археології, як на поверхні так і під водою, незалежно від форм власності на землю чи водного об'єкта, на яких вони розташовані, є державною власністю. З метою захисту традиційного характеру середовища окремих пам'яток, комплексів (ансамблів) навколо них встановлюються зони охорони пам'яток: охоронні зони, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару. Межі та режим використання земель, зайнятими зонами охорони пам'яток, визначаються відповідною науково-проектною документацією та затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини. Порядок визначення меж зон охорони пам'яток встановлюється центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини. Список використаних джерел 1. Андрейцев В.І. Земельне право і законодавство суверенної України: актуальні проблеми практ. теорії. -- К.: Знання, 2007.

2. Беженар Г.М., Бердніков Є.С., Бондар Л.О., Гавріш Н.С., Гуревський В. К. Земельне право України: Підручник / Одеська національна юридична академія / О.О. Погрібний (ред.), І. І. Каракаш (ред.). -- К. : Істина, 2003.

3. Ковальський В.С. Науково-практичний коментар Земельного Кодексу України, Юрінком Інтер, 2004.

4. Ковтун Микола Григорович. Земельне право: Курс лекцій. -- К.: Юмана, 2008.

5. Мачуська І.Б. Земельне право: Навч.-метод. посібник для самост. вивчення дисципліни / Київський національний економічний ун-т -- К. : КНЕУ, 2005.

6. Мірошниченко А.М. Земельне право України: Навч. посіб. / Інститут законодавства Верховної Ради України. -- К.: Ін-т законодавства ВРУ, 2007.

7. Барабаш Н. Поняття та специфіка правового режиму земель історико-культурного призначення / Н. Барабаш // Право України: юридичний журнал, К. 2009. - № 11.

8. Вербицька Н. Правова необхідність існування земельних зон із спеціальним режимом використання / Н. Вербицька // Право України: юридичний журнал. - К., 2010 - № 4.

9. Гальчинська Н. Правовий режим земель історико-культурного призначення / Н. Гальчинська // Право України: юридичний журнал. - К., 2010.

10. Землі історико-культурного призначення // Землевпорядний вісник: Науково-виробничий журнал / Державний комітет України по земельних ресурсах. - Київ: Вид. «Урожай». - 2009. - № 1.