Особливості провадження в справах неосудних осіб і осіб , які захворіли душевною хворобою після вчинення злочину

Питання, пов'язані із застосуванням примусових заходів примусового характеру, щодо засуджених, які захворіли на душевну хворобу під час відбування покарання, вирішуються суддею районного (міського) суду за місцем відбування покарання незалежно від того , який суд виніс вирок (ч. 4 ст. 409 КПК). У судовому засіданні бере участь прокурор; як правило, викликається засуджений, а за його клопотанням і захисник . Присутність представника лікарської комісії, яка дала висновок про стан здоров'я засудженого, є обов'язковою.

Розгляд справи починається доповіддю судді, після чого суд заслуховує пояснення осіб, що з'явилися в судове засідання, і думку прокурора.

Потім суд виходить до нарадчої кімнати для винесення постанови (ст. 411 КПК ).

Висновок

В даній роботі була дана спроба висвітлити тему “Особливості провадження в справах неосудних осіб і осіб, які захворіли душевною хворобою після вчинення злочину” і розглянуті такі питання: провадження досудового розслідування в справах неосудних осіб і осіб, які захворіли душевною хворобою після вчинення злочину з точки зору кримінально - процесуального права; особливості призначення судово - психіатричної і судово - психологічної експертизи; значення висновків судово- психіатричної і судово - психологічної експертизи для провадження в кримінально-процесуальному праві України; розгляд кримінальних справ неосудних осіб і осіб, які захворіли душевною хворобою після вчинення злочину в судах України .

В процесі розкриття даної теми було з'ясовано наступне :

Відповідно до статті 111 КПК України у справах про суспільно небезпечні діяння, вчинені особою в стані неосудності, а також осіб, які захворіли на душевну хворобу після вчинення ними злочину, провадження досудового розслідування є обов'язковим .

Кримінальні справи про діяння душевнохворих порушуються на загальних підставах і розслідуються в звичайному порядку

Після закінчення досудового розслідування справи душевнохворого слідчий виносить постанову про закриття справи за наявності обставин, передбачених ст. 6 КПК чи при недоведеності участі душевнохворого у вчиненні суспільно небезпечного діяння або якщо на підставі висновку судово-психіатричної експертизи та інших доказів буде встановлено, що особа під час вчинення суспільно небезпечного діяння була в неосудному стані або в подальшому захворіла душевною хворобою, яка позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними, складається постанова про направлення справи до суду для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру .

Слідчий або прокурор не вправі закрити кримінальну справу на тій підставі, що немає необхідності в застосуванні до душевнохворого примусових заходів медичного характеру. Прийняти таке рішення може тільки суд .

Для визначення психічного стану підозрюваного або обвинуваченого при наявності в справі даних, які викликають сумнів щодо його осудності призначення експертизи є обов'язковим.

Розгляд зазначених справ проводиться у відкритому судовому засіданні з обов'язковою участю прокурора та захисника за правилами передбаченими главами 25і 26 КПК України .

Завдяки розгляду даної теми, я отримав важливі теоретичні знання , які знадобляться у моїй майбутній професії слідчого .

Література :

1. Конституція України 1996 року. //Юрист-плюс , версія від 25.04.2001 р.,№853.

2. Кримінально - процесуальний Кодекс України //Юрист-плюс, версія від 25.04.2001 р.,№853.

3. Закон України “ Про судову експертизу ” від 25.02.1994 р. № 4038-12.

4. Закон України “Про психіатричну допомогу” від 22.02.2000р.№1489-3.

5. Постанови Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 1982 року “Про судову практику по застосуванню примусових заходів медичного характеру”

6. Інструкція про проведення судово-психіатричної експертизи в СРСР .- Міністерство охорони здоров'я СРСР, 1970.

7. Науково-практичний коментар Кримінально-процесуального кодексу України .-К .:Юрінком, 1997.

8. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України .-К.: Юрінком, 1994.

9. Анікіна Н.В., Біленчук П.Д., Зубань М.А., Ромашко А.В. Психологічна експертиза в слідчій практиці : Навчальний посібник .-К.: Українська академія внутрішніх справ , 1993 .

10. Колесник В.А.Судова психіатрія: курс лекцій .-К.: Юрінком Інтер . 2000 .

11. Найдьонов В.В., Олейник П.А.Керівництво для слідчих (Частина перша).- М.: Юридична література , 1981.