Наступним способом доведення до самогубства є шантаж. В науковій літературі також надані різні визначення: 1) погроза розголошення компрометуючих або інших відомостей, які потерпілий бажає зберегти у таємниці [5, с. 301]; 2) залякування винним потерпілого завданням йому шкоди шляхом розголошення як дійсних, так і неправдивих конфіденційних відомостей, які останній бажає зберегти в таємниці, а також завданням іншої шкоди з метою поставити потерпілого в залежне становище чи створити іншу вигідну для винного обстановку [6]; 3) залякування потерпілого якимись негативними наслідками, що можуть настати для нього чи його близьких, якщо потерпілий не вчинить певну дію (кілька дій) або не утримається від її(їх) вчинення [9, с. 235]; 4) погроза повідомлення даних, які паплюжать особу або її близьких і розповсюдження яких може спричинити суттєву шкоду правам та законним інтересам потерпілого або його близьких (наприклад, погроза розголошення відомостей про захворювання та ін.). Відомості(інформація) можуть бути як правдивими так і неправдиві. Отже, проаналізувавши ці визначення можна зробити наступні висновки: по-перше, це дія, що вчиняється лише з прямим умислом (особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання) (ч. 2 ст. 24 КК України); по-друге, погроза (залякування) здійснюється з певною метою -- розголосити певні відомості (правдиві або неправдиві); по-третє, примус до вчинення дій, які особа не бажає вчиняти. Остання ознака має спільні властивості, що схожі з наступним способом доведення до самогубства -- це примус до протиправних дій. Одна з обставин, що виключають злочинність діяння передбачена в ст. 40 (фізичний або психічний примус) КК України в якій законодавцем визначено, що не є злочином дія або бездіяльність особи, яка заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, вчинена під безпосереднім впливом фізичного примусу, внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками. Питання про кримінальну відповідальність особи за заподіяння шкоди право- охоронюваним інтересам, якщо ця особа зазнала фізичного примусу, внаслідок якого вона зберігала можливість керувати своїми діями, а також психічного примусу, вирішується відповідно до положень цього Кодексу. відповідальність самогубство шантаж протиправний

В науковій літературі під примусом до протиправних дій розуміють: 1) домагання від іншої особи шляхом погрози, насильства чи інших подібних дій вчинити дії, які заборонені чинним законодавством [5, с. 302]; 2) залякування винним потерпілого шляхом завдання останньому фізичної шкоди чи погроз такого завдання з метою примусити потерпілого вчинити небажані для нього діяння [6]. На відміну від шантажу, при якому негативні наслідки для потерпілого чи його близьких можуть настати в майбутньому, примус передбачає, що певні негативні наслідки вже мають місце, і протиправне діяння потерпілий повинен вчинити для їх відвернення або для недопущення більш тяжких наслідків [9, с. 253].

Найбільш дискусійним залишається на даний час -- систематичне приниження людської гідності, останній спосіб ст. 120 КК України. «Це виявляється у багаторазових (три і більше разів) образах, глумлінні над потерпілим, цькуванні,поширенні наклепницьких вигадок, явно несправедливій критиці, іншому принизливому ставленні до потерпілого» [5, с. 302]. Або постійне тривале цинічне принизливе ставлення до потерпілого [6], знущання над честю жінки [10]. Д.С. Чітлов зазначав, що систематичне приниження людської гідності потерпілого має місце тоді, коли винний цинічно поводиться з потерпілим, принижує його особисту гідність, насміхається над його недоліками, знущається над ним, поширює про нього ганебні відомості і т.д. Причому, ці факти повинні бути не поодинокими, а систематичними, тобто більше двох разів [11, с. 13]. А Постанова Пленуму Верховного Суду України під систематичним приниженням людської гідності визначила тривале принизливе ставлення до потерпілого (постійні образи, глумління над ним тощо) (п. 28).

Судова практика не відносить до такого роду обставин розірвання шлюбних відносин одним із подружжя, відмову від укладання шлюбу, припинення співжиття, подружню зраду, якщо при цьому не здійснювалися інші дії, що принижують людську гідність. Не можуть також кваліфікуватися за ст. 120 випадки самогубства внаслідок вчинення щодо особи будь-яких законних дій (наприклад, правомірного звільнення з роботи), а також внаслідок повідомлення хоча й таких, що принижують гідність особи, але вірних, таких, що відповідають дійсності, відомостей (за умови, що вони повідомлялися не в образливій чи цинічній формі) [10].

Висновки і пропозиції

Підсумовуючи вище зазначене щодо даного способу вчинення злочину, залишається не конкретизованим термін «систематичний». Це, на сам перед, багаторазові дії, що не є поодинокими по відношенню до потерпілого, тобто більше двох разів. Щодо способів доведення до самогубства, то хотілось би зазначити, що вони нами поділяються на психологічні, до яких відноситься шантаж, примус до протиправних дій (в частині застосування психічного насильства) та систематичне приниження людської гідності. А також фізичні -- жорстоке поводження та примус до протиправних дій. Крім того, доречно розробити нову Постанову Пленуму Верховного Суду України в якій роз'яснити суперечливу термінологію для недопущення порушень матеріального та процесуального права в майбутньому.

Список літератури

1. Тручковська А.В. Щодо криміналізації доведення до самогубства за допомогою мережі Інтернет / А.В. Труч- ковська: Молодіжний науковий юридичний форум: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції до Дня науки, м. Київ, Національний авіаційний університет, 18 травня 2017. - Том 1. - Тернопіль: Вектор. - С. 22-24.

2. Гра в смерть: що таке «Синій кит» і чому підлітки виконують смертельні завдання. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://goo.gl/6J4php

3. Новини єспресо: «У Росії дітям хочуть заборонити користуватися соцмережами». - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://goo.gl/yFh9K4

4. Шестопалова Л.М. Самогубство та доведення до самогубства: заходи протидії: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.08 / Шестопалова Людмила Миколаївна; Національна академія внутрішніх справ України. - К., 2001. - 20 с.

5. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / за ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. - 9-є вид., переробл. та допов. / - К.: Юридична думка, 2012. - 1316 с.

6. Гусак Оксана Анатоліївна. Кримінально-правова характеристика доведення до самогубства [Текст]: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.08 / Гусак Оксана Анатоліївна; Нац. ун-т «Одес. юрид. акад.». - Одеса, 2014. - 20 с.

7. Буше-Сольнье Франсуаз. Практический словарь гуманитарного права. - М.: Изд-во «МИК», 2004. - 552 с.

8. Механізми взаємодії органів державної влади та неурядових організацій у протидії жорстокому поводженню. Навчально-методичний посібник / За ред. Шевченко К.Б., Трубавіної І.М. - К.: Юрисконсульт. - 2005. - 452 с.

9. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України / За заг. ред. С.С. Яценка. - К.: А.С.К., 2002. - 936 с.

10. Доведення до самогубства. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу:М1рБ:/^оо^1/Ш1Ттр

11. Чітлов Д.С. Охорона здоров'я громадян від тяжких насильницьких посягань. - Саратов. 1974. - 183 с.