Вступ

Розвиток світової економіки в період до 2020 року відзначатиметься впливом ряду чинників і мегатрендів, що призведуть до істотних її змін. Враховуючи місце України на межі західноєвропейської та східноєвропейської християнської цивілізації, формування нової глобальної архітектури ставить Україну перед жорсткими геополітичними та геоекономічними викликами.

Світ вступив у завершальну стадію довгого етапу розвитку, впродовж якого у світі домінувала європейська цивілізація. Проявом цього стало послаблення ролі США і Заходу в цілому у глобальній економіці та міжнародній торгівлі і формування нових лідерів -- як політичних, так і фінансово-економічних.

Цей процес породжує виклик інтересам, пов'язаним з тими привілеями, які надавала окремим країнам існуюча глобальна фінансово-економічна архітектура, тому становлення нового міжнародного порядку не може не відбуватися через численні протистояння.

Глобалізація стала основою господарської парадигми другої довгої хвилі, яка ще не закінчилася. Пройшли два її цикли: розвитку (1980-і роки), зростання (1990-і роки), а десятиліття стагнації ймовірно завершиться у 2015 році.

Сьогодні світова економіка перебуває у стадії стагнації, що знаходить прояв у спадній динаміці розвитку найбільших ринково розвинених економік -- США, Євросоюзу та Японії.

Рецесія в США та ЄС має наслідком “згортання” промисловості “третього світу”, особливо тих країн, які виявлять найгіршу здатність адаптуватися до нових викликів у конкуренції, що загострилася. Виграш отримали лише ті, хто запропонував найнижчі ціни, а отже мав резерви для їх зниження. Україна, яка має високу енергоємність виробництва і знаходиться у фазі підвищення цін на газ, втрачає свої позиції на світових ринках.

Очікується, що саме після завершення світової кризи, починаючи з 2010-2011 років, стартує нова довга хвиля, яка досягне свого максимуму у 2020-2040 роках. Саме ті країни, що виявлять здатність до швидкого пристосування до нових, жорстких умов конкуренції, потраплять до групи лідерів.

1. Інноваційний розвиток, його роль та вплив на економічне зростання

«Власність - крадіжка, вважав Ж.-Ж. Руссо. Думка дискутивна. Особливого змісту ця дискусія набуває, коли йдеться про охорону інтелектуальної власності. Свобода думки і право знати її - основне право людини. Чи повинні члени суспільства мати вільний доступ до чужої думки, втіленої у творах і винаходах? Моя свобода закінчується там, де починається свобода іншої людини. Це породжує питання про те, де закінчується власність авторів і винахідників та починається право суспільства використовувати їх твори і винаходи».

Швидкий рух у напрямі підвищення конкурентоспроможності демонструє Китай, який суттєво впливає на перерозподіл ресурсів у світовій економіці. Якщо у 2008 році саме підвищений споживчий попит населення Китаю спровокував світову продовольчу кризу, то у 2009 році експортоорієнтований Китай демонструє великі конкурентні переваги і здатність розвиватися під час глобальної кризи, витісняючи своїх конкурентів з світових ринків.

Поступове зменшення домінування країн “Великої сімки” під впливом істотного зростання економічної потужності Китаю, Індії, Росії та Бразилії (група БРІК), а також у цілому підвищення впливу великої групи країн, що розвиваються, змінює баланс сил у світовій економічній системі.

Знедавна наукові дослідження інноваційного змісту було спрямовано на визначення доцільності та вибір для України інноваційної моделі розвитку економіки як єдиного можливого шляху її динамічного соціально-економічного розвитку. Після наукового обґрунтування необхідності такого вибору і офіційного проголошення України країною з інноваційною стратегією розвитку акценти досліджень спрямовано на розробку і запровадження механізмів регулювання інноваційної діяльності і розвиток інноваційних процесів.

Для затвердження ефективної національної інноваційної моделі розвитку економіки необхідно:

- передбачити державні гарантії послідовної і відповідальної інноваційної політики;

- розвивати вже існуючі інноваційні структури і сприяти виникненню нових;

- створити ефективну систему інноваційного кредитування та інвестування;

- прийняти необхідні законодавчі документи щодо її правового і фінансового функціонування.

На даному етапі особливістю економіки України є не тільки поглиблення ринкових відносин, а й розширення виробництва в умовах обмежених матеріальних ресурсів. Розвиток промисловості України за останні роки, на жаль, характеризується низкою негативних явищ, зокрема основні виробничі фонди застаріли більш ніж на половину та разом з тим не оновлюються, розвалилася велика кількість підприємств хімічної промисловості, машинобудування, харчової промисловості та інші, знизилась ефективність праці та ефективність виробництва.

Для України на сучасному етапі її розвитку поняття інноваційної політики набуває іншого значення, ніж для країн, що розвиваються. Якщо для країн, що розвиваються, накопичення капіталу сприяє розвитку інноваційного потенціалу, здійснюваного через новаторські ідеї, то для України, навпаки, випереджаючі технічні і технологічні введення повинні бути направлені на подолання промислових криз в економіці, і інвестиції повинні бути направлені на розвиток виробництва. З цих позицій особливої актуальності набуває наукове обґрунтування основних напрямів державної інноваційної політики, оскільки велика кількість питань удосконалення організаційно-економічних механізмів активізації інноваційної діяльності залишаються не вирішеними, і вимагають теоретичного, методичного і практичного рішення.

Питання охорони і використання інтелектуальної власності в сучасних умовах переходу до ринкових відносин починають відігравати все важливішу роль у комерційній, підприємницькій і виробничій діяльності підприємств та установ України усіх форм власності. У цьому відношенні всім, хто займаєтеся або готується до подібного роду діяльності, треба досить чітко уявляти собі, що такс інтелектуальна власність, у чому полягає її сутність, як вона охороняється в сучасному світі, до яких серйозних матеріальних витрат може призвести порушення прав інтелектуальної власності.

Інтелектуальна власність, що охороняється зараз у більшості країн світу, в сучасних умовах є одним з наймогутніших стимуляторів прогресу в усіх галузях розвитку суспільства. Психологи вивчають її як результат розумової праці, новаторського пошуку. Науковці, які вивчають творчу діяльність (фахівці з евристики), розглядають механізм діяльності людини, розкривають закономірності створення новацій. Соціологи встановлюють взаємозв'язок між розвитком творчої діяльності, соціальним і науковим прогресом. Економісти розглядають інтелектуальну власність як засіб підвищення ефективності виробництва.

2. Проблеми і перспективи розвитку системи охорони інтелектуальної власності України

Нагальна необхідність ефективної охорони інтелектуальної власності для України зумовлюється проголошеною стратегією побудови цивілізованих ринкових відносин, інтеграції в систему міжнародного інноваційного співробітництва, забезпечення соціальної орієнтації національної економіки та інноваційного соціально-економічного розвитку. Без сумніву, становлення ефективної системи охорони інтелектуальної власності є нагальною необхідністю для України у зв'язку з її намірами інтегрувати до глобального простору.

В рамках розробки ефективної системи охорони інтелектуальної власності держава має забезпечити дієву правову охорону об'єктів інтелектуальної власності.

Аналіз проблемних аспектів національного правового поля у сфері інтелектуальної власності дозволяє дійти висновку, що основними серед них є охорона прав виробників аудіовізуальної продукції, комп'ютерних програм і баз даних. Створенню в нашій країні ефективної системи охорони інтелектуальної власності перешкоджають недоліки правового поля; нерозвиненість судової практики і відсутність спеціалізованого суду з питань інтелектуальної власності; зневага суспільства до інтелектуальної власності; відсутність належного інформаційного забезпечення діяльності у сфері інтелектуальної власності. Серед проблем правового регулювання інтелектуальної власності в Україні найважливішими є відсутність нормативно - правового забезпечення розвитку франчайзингу, ефективної охорони торговельних марок, фірмових найменувань, раціоналізаторських пропозицій, порід тварин; охорони фольклору, народних художніх промислів, а також наявність численних прогалин в антимонопольному законодавстві. Вдосконалення національного правового поля у сфері інтелектуальної власності дозволить підвищити конкурентоспроможність національної економіки та сприятиме інтеграції України до світового технологічного співтовариства.

Інтелектуальна власність формує досить специфічний сегмент ринку, який в Україні вже існує. Проблема створення в Україні сучасного ринку інтелектуальної власності полягає в тому, що нині інноваційні підприємства, засновані на сучасних науково-технічних досягненнях, є далеко не головним чинником розвитку національної економіки. Вкрай необхідним для держави є запровадження підприємництва, заснованого на науково-технічних досягненнях, які мають попит на світовому ринку. Ефективне функціонування конкурентоспроможного ринку інтелектуальної власності неможливе без системи оцінки та обліку інтелектуальної власності. В Україні здійснені певні кроки до створення нормативно-методичної бази та організаційної структури, що забезпечує процес оцінки інтелектуальної власності.

Головним у вирішенні зазначеної проблеми має стати прийняття закону щодо оцінки та оціночної діяльності об'єктів інтелектуальної власності. Відсутність нормативно - правового регулювання питань, пов'язаних з необхідністю здійснення оцінки вартості об'єктів інтелектуальної власності, зумовлює необхідність розробки нормативних актів, які б визначали порядок оцінки таких об'єктів.

Інноваційну діяльність в Україні стримують невирішені на державному рівні фінансові та техніко-економічні проблеми, зокрема слабкий розвиток матеріально-технологічної й виробничої бази, складнощі фінансування ризикових інноваційних процесів, відсутність стрункої системи обліку та порядку визначення ціни об'єктів інтелектуальної власності. Нематеріальні активи містять у собі закладені їх розробником витрати, пов'язані з їх створенням та правовим захистом; ціна на них має визначатися з урахуванням їх технологічної цінності, балансової вартості, прибутковості, надійності їх захисту, ступеню новизни, економічного ефекту, ціни аналога тощо. Обмеження інноваційної діяльності є наслідком неефективного державного впливу в цій сфері (в т.ч. через відсутність антимонопольного та патентно - ліцензійного регулювання питань технологічного оновлення виробництва).

Національні підприємства фактично позбавлені стимулів до інноваційної діяльності.

Отже, найближчим часом необхідно розробити інструментарій, який би дозволив наблизитися до реалістичних вартісних оцінок інтелектуальної власності, заснувати та розвинути відповідні соціальні, політичні, економічні інститути.

Проблема адаптації системи охорони інтелектуальної власності України до загальносвітових технологічних змін обумовлена виникненням принципово нових можливостей відтворення об'єктів, що захищаються правом інтелектуальної власності.