1) суд у разі відмови позивача від адміністративного позову, визнання відповідачем адміністративного позову або досягнення сторонами примирення повинен перевірити, чи не суперечитиме це закону та чи не порушуватиме чиї-небудь права, свободи чи інтереси (частина 4 статті 51, частина 4 статті 112, частина 3 статті 113 КАС);

2) суд повинен з власної ініціативи вжити заходи забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також, якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень (частина 1 статті 117 КАС);

3) суд уповноважений вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять (частина 2 статті 11 КАС);

4) суд у разі укладення мирової угоди або відмови стягувача від примусового виконання на стадії виконання судового рішення повинен перевірити, чи не суперечитиме це закону та чи не порушуватиме чиї-небудь права, свободи чи інтереси (частина 4 статті 258 КАС) [10].

1.2 Апеляційний розгляд справи

1.2.1 Апеляційний розгляд справи у судовому засіданні

Відповідно до ч. 1 ст. 196 «Апеляційний розгляд справи у судовому засіданні» розділу IV «Перегляд судових рішень» Кодексу адміністративного судочинства: апеляційний розгляд здійснюється колегією суддів у складі трьох суддів за правилами розгляду справи судом першої інстанції з урахуванням особливостей, встановлених цією главою.

Відповідно до ч. 2 ст. 196 «Апеляційний розгляд справи у судовому засіданні» розділу IV «Перегляд судових рішень» Кодексу адміністративного судочинства: після відкриття судового засідання і вирішення клопотань осіб, які беруть участь у справі, суддя-доповідач доповідає в необхідному обсязі зміст судового рішення, що оскаржується, апеляційної скарги та заперечень на неї.

Відповідно до ч. 3 ст. 196 «Апеляційний розгляд справи у судовому засіданні» розділу IV «Перегляд судових рішень» Кодексу адміністративного судочинства: для надання пояснень, а також у судових дебатах першій надається слово особі, що подала апеляційну скаргу. Якщо апеляційні скарги подали обидві сторони, першим дає пояснення позивач. За ними дають пояснення і виступають у дебатах особи, які приєдналися до апеляційної скарги, а потім - інші особи, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 «Апеляційний розгляд справи у судовому засіданні» розділу IV «Перегляд судових рішень» Кодексу адміністративного судочинства: неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов'язковою участь у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 196 «Апеляційний розгляд справи у судовому засіданні» розділу IV «Перегляд судових рішень» Кодексу адміністративного судочинства: після закінчення перевірки підстав для апеляційного перегляду колегія суддів виходить до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення [10].

1.2.2 Апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами Відповідно до ч. 1 ст. 197 «Апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами» розділу IV «Перегляд судових рішень» Кодексу адміністративного судочинства, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини 1 статті 183-2. Відповідно до ч. 2 ст. 197 «Апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами» розділу IV «Перегляд судових рішень» Кодексу адміністративного судочинства: якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні. Відповідно до ч. 3 ст. 197 «Апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами» розділу IV «Перегляд судових рішень» Кодексу адміністративного судочинства: якщо справа була розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, то копія рішення суду апеляційної інстанції надсилається особам, які беруть участь у справі, протягом трьох днів з моменту підписання постанови або ухвали суду апеляційної інстанції [10].

1.2.3 Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду

Відповідно до ч. 1 ст. 198 «Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду» розділу IV «Перегляд судових рішень» Кодексу адміністративного судочинства, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін;

2) змінити постанову суду;

3) скасувати її та прийняти нову постанову суду;

4) скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі;

5) визнати постанову суду нечинною і закрити провадження у справі [10].

1.2.4 Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду

Відповідно до ч. 1 ст. 198 «Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду» розділу IV «Перегляд судових рішень» Кодексу адміністративного судочинства, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін;

2) змінити ухвалу суду;

3) скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду;

4) скасувати ухвалу суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі;

5) визнати ухвалу суду нечинною і закрити провадження у справі;

6) скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу [10].

1.2.5 Підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін

Відповідно до ч. 1 ст. 200 «Підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін» розділу IV «Перегляд судових рішень» Кодексу адміністративного судочинства: суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 2 ст. 200 «Підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін» розділу IV «Перегляд судових рішень» Кодексу адміністративного судочинства: не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань [10].

1.2.6 Підстави для зміни судового рішення

Відповідно до ч. 1 ст. 201 «Підстави для зміни судового рішення» розділу IV «Перегляд судових рішень» Кодексу адміністративного судочинства. підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є:

1) правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права;

2) вирішення не всіх позовних вимог або питань [10].

1.2.7 Підстави для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення

Відповідно до ч. 1 ст. 202 «Підстави для скасування судового рішення та ухвали нового рішення» розділу IV «Перегляд судових рішень» Кодексу адміністративного судочинства, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу [10].

1.2.8 Підстави для залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі

Відповідно до ч. 1 ст. 203 «Підстави для залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі» розділу IV «Перегляд судових рішень» Кодексу адміністративного судочинства: постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 203 «Підстави для залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі» розділу IV «Перегляд судових рішень» Кодексу адміністративного судочинства: якщо судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення, суд апеляційної інстанції визнає таке рішення нечинним і закриває провадження у справі [10].

1.2.9 Підстави для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції

Відповідно до ч. 1 ст. 204 «Підстави для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції» розділу IV «Перегляд судових рішень» Кодексу адміністративного судочинства: підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання [10].

1.2.10 Судові рішення суду апеляційної інстанції

Відповідно до ч. 1 ст. 205 «Судові рішення суду апеляційної інстанції» розділу IV «Перегляд судових рішень» Кодексу адміністративного судочинства: розглянувши апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу в разі: