Реферат

з предмету «Судові та правоохоронні органи України»

на тему:

«Причини, за яких КСУ відмовляє у відкритті провадження по справах про офіційне тлумачення норм Конституції України»



Зміст

Вступ

Компетенція Конституційнго Суду України

Провадження у справах щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України

Повноваження Конституційного Суду України

Конституційне провадження

Звернення до Конституційного Суду України

Провадження в справах у Конституційному Суді України

Підстави для відмови у відкритті конституційного провадження

Приклад ухвали Конституційного Суду України

Висновки

Список використаної літератури

конституційний суд провадження



Вступ

Конституційний Суд України - це єдиний орган конституційної юрисдикції. Це визначено в ст. 147 КУ та ст. 1 ЗУ “Про Конституційний Суд України.” та у ст. 3 п. 2. ЗУ “Про судоустрій”.

Згідно з КУ (ст. 127) судочинство здійснюється КСУ та судами загальної юрисдикції. Завданням КСУ є гарантування верховенства КУ як Основного Закону держави на всій території України.

Офіційне тлумачення Конституції і законів України органом конституційної юрисдикції - це діяльність Конституційного Суду в рамках законодавчо установлених процедур за допомогою апробованих наукою і практикою прийомів і способів по проходженню невизначеного розуміння Конституції і законів України в формі нормативної або казуальної інтерпретації з ціллю забезпечення конституційної законності і конституційного правопорядку в країні.

Офіційне тлумачення Конституції та законів України, відповідно до ст. 150 Основного Закону, дає тільки Конституційний Суд України. Таке тлумачення має офіційний характер і може виходити виключно від компетентного державного органу.

Офіційне тлумачення Конституції України органом конституційної юрисдикції - це діяльність Конституційного Суду в межах законодавчо встановлених процедур з допомогою апробованих наукою і практикою прийомів і способів по подоланню неоднозначного розуміння конституційних норм. Необхідність тлумачення норм Конституції України пов'язана із потребою забезпечення їх реалізації.

Відмова у відкритті провадження у справі - це волевиявлення суду, яке міститься у постановленій ухвалі і полягає у відмові прийняти позовну заяву та порушити цивільний процес у справі при наявності підстав, визначених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 ЦПК суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше, як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому цивільним процесуальним законодавством.

Цивільний процес по справі може виникнути лише утому випадку, якщо заінтересована особа, яка звертається до суду, наділена правом звернення до суду по конкретній цивільній справі і якщо це право здійснюється в порядку, передбаченому законом. Таким чином, відкриття провадження у справі можливе лише при додержанні певних вимог, встановлених законом. Суддя повинен відмовити у відкритті провадження у справі за відсутності хоча б однієї з передумов права на звернення до суду за судовим захистом або недодержання порядку подання заяви.



Компетенція конституційного суду України

Відповідно до статті 150 Конституції України і статті 13 Закону України „ Про Конституційний Суд України“ (далі - Закон), Конституційний Суд України за конституційними зверненнями громадян України, іноземців, осіб без громадянства та юридичних осіб ухвалює рішення щодо офіційного тлумачення Конституції України та законів України. Офіційне тлумачення будь-яких інших нормативно-правових актів органів державної влади не належить до повноважень Конституційного Суду України. Закон України “Про Конституційний Суд України”, із змінами і доповненнями, внесеними законами України від 17 травня 2012 року N 4711-VI, від 27 жовтня 2014 року N 1700-VII.

Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України його юрисдикція поширюється лише на чинні нормативно-правові акти(Рішення Конституційного Суду України від 14 листопада 2001 року №15-рп/2001). Нормативні акти, які на момент внесення клопотання до Конституційного Суду України втратили чинність, тлумаченню не підлягають.

Провадження у справах щодо офіційного тлумачення конституції та законів України

Підставою для конституційного подання щодо офіційного тлумачення Конституції України та законів України є практична необхідність у з'ясуванні або роз'ясненні, офіційній інтерпретації положень Конституції та законів України. У разі відкриття конституційного провадження у такій справі Конституційний суд України повідомляє про це у десятиденний строк суб'єктів права на конституційне подання, які звернулися з таким поданням.

Підставою для конституційного звернення щодо офіційного тлумачення Конституції України та законів України є наявність неоднозначного застосування положень Конституції України або законів України судами України, іншими органами державної влади, якщо суб'єкт права на конституційне звернення вважає, що це може призвести або призвело до порушення його конституційних прав і свобод.

У резолютивній частині висновку Конституційного суду офіційно тлумачаться положення Конституції та законів України, щодо яких було подано конституційне подання чи конституційне звернення. У разі якщо при тлумаченні Закону України (його окремих положень) була встановлена наявність ознак його невідповідності Конституції України, Конституційний суд у цьому ж провадженні вирішує питання щодо неконституційності цього Закону.

Повноваження конституційного суду України

Конституційний Суд України приймає рішення та дає висновки у справах щодо:

1) конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

2) відповідності Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість;

3) додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту в межах, визначених статтями 111 та 151 Конституції України;

4) офіційного тлумачення Конституції та законів України. Закон України “Про Конституційний Суд України”, із змінами і доповненнями, внесеними законами України від 17 травня 2012 року N 4711-VI, від 27 жовтня 2014 року N 1700-VII.

(Стаття 13 зі змінами, внесеними згідно з Законом України від 19 березня 2009 року № 1168-VІ - Закон України визнано неконституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 7 липня 2009 року № 17-рп/2009)

Конституційне провадження

Звернення до конституційного суду України

Форми звернення до Конституційного Суду України

Формами звернення до Конституційного Суду України є конституційне подання та конституційне звернення.

Конституційне подання

Конституційне подання - це письмове клопотання до Конституційного Суду України про визнання правового акта (його окремих положень) неконституційним, про визначення конституційності міжнародного договору або про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та законів України. Конституційним поданням є також звернення Верховної Ради України про дачу висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту.

У конституційному поданні зазначаються:

1) повне найменування органу, посадової особи, які направляють конституційне подання згідно з правом, наданим Конституцією України та цим Законом;

2) відомості про представника за законом або уповноваженого за дорученням;

3) повне найменування, номер, дата прийняття, джерело опублікування (у разі публікації) правового акта, конституційність якого (окремих його положень) оспорюється чи який потребує офіційного тлумачення;

4) правове обґрунтування тверджень щодо неконституційності правового акта (його окремих положень) або необхідності в офіційному тлумаченні;

5) дані щодо інших документів і матеріалів, на які посилаються суб'єкти права на конституційне подання (копії цих документів і матеріалів додаються);

6) перелік документів і матеріалів, що додаються.

Конституційне подання, документи та інші матеріали до нього подаються у трьох примірниках. Закон України “Про Конституційний Суд України”, із змінами і доповненнями, внесеними законами України від 17 травня 2012 року N 4711-VI, від 27 жовтня 2014 року N 1700-VII.

(Стаття 39 зі змінами, внесеними згідно з Законом України від 19 березня 2009 року № 1168-VІ - Закон України визнано неконституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 7 липня 2009 року № 17-рп/2009)

Суб'єкти права на конституційне подання з питань прийняття рішень Конституційним Судом України

Суб'єктами права на конституційне подання з питань прийняття рішень Конституційним Судом України у випадках, передбачених пунктом 1 статті 13 цього Закону, є Президент України, не менш як сорок п'ять народних депутатів України (підпис депутата не відкликається), Верховний Суд України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Верховна Рада Автономної Республіки Крим.

Суб'єкти права на конституційне подання з питань дачі висновків Конституційним Судом України

Суб'єктами права на конституційне подання з питань дачі висновків Конституційним Судом України у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 статті 13 цього Закону, є:

ь за пунктом 2 - Президент України, Кабінет Міністрів України;

ь за пунктом 3 - Верховна Рада України;

ь за пунктом 4 - Президент України, не менш як сорок п'ять народних депутатів України (підпис депутата не відкликається), Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Верховний Суд України, Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування.

(Стаття 41 зі змінами, внесеними згідно з Законом України від 19 березня 2009 року № 1168-VІ - Закон України визнано неконституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 7 липня 2009 року № 17-рп/2009)

Конституційне звернення

Конституційне звернення - це письмове клопотання до Конституційного Суду України про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та законів України з метою забезпечення реалізації чи захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи.

У конституційному зверненні зазначаються:

1) прізвище, ім'я, по батькові громадянина України, іноземця чи особи без громадянства, адреса, за якою особа проживає, або повна назва та місцезнаходження юридичної особи;

2) відомості про представника особи за законом або уповноваженого за дорученням;

3) статті (окремі положення) Конституції України або Закону України, тлумачення яких має бути дано Конституційним Судом України;

4) обґрунтування необхідності в офіційному тлумаченні положень Конституції України або законів України;

5) дані щодо інших документів і матеріалів, на які

посилаються суб'єкти права на конституційне звернення (копії цих

документів і матеріалів додаються);

6) перелік документів і матеріалів, що додаються.

Конституційне звернення, документи та інші матеріали до нього подаються у трьох примірниках.