3. страждає саме той об'єкт, що був поставлений у небезпеку даним діянням; суспільно-небезпечний наслідок , що наступив , однорідний з небезпекою, якої було варте діяння. Дане положення, на наш погляд, розкриває поняття причини саме з боку механізму її впливу на слідство. З цієї позиції дає поняття причини Н.Кристі: "Причина - це обставина, що була необхідна і достатньо для того, щоб ставшеся відбулося, тобто така обставина, що обумовила не тільки можливість, але і неминучість його виникнення". Кристи Н. Вопросы причинной связи в автотехнической экспертизе //Сов.юстиция. - 1970. - №21- с.21 М.Єфімов визначає поняття причини в такий спосіб: "Причина - дія чи бездіяльність, спроможна сама по собі, із внутрішньою необхідністю призвести до результату, і являється необхідною умовою настання суспільно небезпечних наслідків". Єфимов М. Причинная связь в уголовном праве //Сов. юстиция. 1966. №15. - с.8. Такого ж поняття причини притримуються М.И.Ковальов і П.Т.Васьков. З цього погляду поняття причини розглядають і інші автори /наприклад, проф. .Н.Кудрявцев, а також Г.В.Тимейко, що під причиною розуміє діяння "із неминучістю" породивше злочинний результат/. Тимейко Г.В. Общее учение об объективной стороне преступления. - Ростов: Изд-во Ростовского ун-та, 1977. - с.127. Поняття причини, із погляду механізму її впливи на слідство, розкриваються вченими-юристами через такі категорії, як "необхідність", "неминучість", "закономірність" На нашу думку, це правильно. Але здається, що, розглядаючи причину в цьому аспекті, не слід її поняття давати через поняття "необхідної умови". Говорячи про причину якогось злочинного результату, звичайно мають на увазі суспільно-небезпечне діяння і супровідні його умови. Але суспільно-небезпечне діяння може виступати й у якості причини, і в якості умови. Умови, наслідуючи їх класифікації у філософії, можуть бути необхідними, достатніми і супутніми. Чільне і визначальне місце займають необхідні умови, тому що вони вирішують весь хід подальшого процесу. Отже, якщо суспільно небезпечне діяння виступає в якості умови /у тому випадку якщо причиною є дії сил природи, дії сторонніх осіб/, то воно повинно бути саме необхідною умовою. Обмежувати ж поняття причини тільки необхідною умовою, на наш погляд, є неспроможним.

Автори, що розуміють причину тільки як необхідну умову, не дають критеріїв для відмежування її від необхідної умови у власному змісті слова. Що ж розуміти під необхідною умовою? Що треба для того, щоб визнати суспільно небезпечне діяння необхідною умовою? З цього приводу проф. В.Н.Кудрявцев пише: "Якби ця дія не була зроблена /або бездіяльність не була допущена/, то і злочинний результат не наступив би". Кудрявцев В.Н.Объективная сторона преступления. - М.: Госюриздат, 1960. - с.193. Іншими словами: чи є необхідна умова незамінною умовою, тобто обставиною, відсутність якої не може бути замінено ніякою іншою обставиною? При встановленні причинного зв'язку виходим із фактів, з аналізу конкретних подій, а не її з припущень або нездійснених можливостей, що були в реальній дійсності. До того ж, навряд чи можливо назвати такі обставини, що є "незначними" для настання визначеного результату. Тому, поняття необхідної умови не включає незамінності цієї умови для даного результату. Воно лише означає, що при тих реальних обставинах, що мали місце в дійсності, це умова була необхідною для настання даного результату, без нього /або без заміни його аналогічними умовами/ цей результат не наступив би.

Треба відзначити, що поняття причини, що дається через поняття необхідної умови, правильно, якщо причину розуміти в широкому змісті слова.

Таким чином, на нашу думку, правильним буде таке поняття причини: причина - це суспільно небезпечне діяння /дія, або бездіяльність/; спроможне саме по собі, із внутрішньою необхідністю призвести до результату, або, яке являється необхідною умовою настання суспільно небезпечних наслідків. Це поняття причини дається з позиції механізму її впливу на слідство і воно відбиває пізнання про встановлення причинного зв'язку, названі нами вище: відбиває саме той об'єкт, що був поставлений у небезпеку даним діянням; небезпечний наслідок , що наступив, однорідний з небезпекою, якої було варте діяння.

Дані теоретичні положення про поняття причинного зв'язку характеризують її як важливий елемент об'єктивної сторони складу злочину, що має велике кримінально-правове значення.

Розділ 2. Кримінально-правове значення причинного зв'язку.

§ I Значення причинного зв'язку для кримінальної відповідальності.

I. Причинний зв'язок як елемент складу злочину.

Досліджуючи поняття причинного зв'язку, неможливо мати повне уявлення про нього, не знаючи кримінально-правового значення, що має причинний зв'язок. Кримінально-правове значення причинного зв'язку є одним з основних положень, що входять у загальне вчення про причинний зв'язок у науці кримінального права України. Під кримінально-правовим значенням того або іншого поняття звичайно розуміють: значення цього поняття для кримінальної відповідальності, для призначення покарання і для кваліфікації злочинів. У такому ж плані буде в даному розділі роботи розглянута і проблема кримінально-правового значення причинного зв'язку.

У науці кримінального права проф. А.Н.Трайніним пропонувалася точка зору, відповідно до котрого причинний зв'язок у кримінальному праві має двояке значення: як підстава кримінальної відповідальності і як елемент складу злочину, розглянемо аргументи, що він приводить у підтвердження своєї теорії. На його думку, кримінальна відповідальність має дві підстави: винність і причинність: "У кримінальному праві відповідальність спочиває на двох однаково необхідних основах: об'єктивній підставі - причинного зв'язку, і суб'єктивній підставі - вини." Трайнин Состав преступления по советскому уголовному праву. - М.: Госюриздат, 1951. С.119.