При огляді трупа потрібно звернути увагу на наявність ознак кваліфікованого догляду за немовлям, тобто чи перев'язана пуповина стерильною тасьмою або шовком на відстані 1-2 см від пупочного кільця, чи оброблене місце перерізання пуповини йодом тощо, що звичайно свідчить про народження дитини в лікарняних умовах і може бути використане при розшуці матері.

При огляді окремих частин тіла з'ясовується наявність або відсутність ознак, що вказують на спосіб і знаряддя убивства. Для встановлення способу убивства звертають увагу на таке: чи немає яких-небудь предметів (нитки, шматки паперу тощо у роті, у носі, вухах дитини). Виявлені предмети вилучаються і прилучаються до справи як речові докази.

Оглядаючи труп дитини, необхідно вщзначити наявтсть або відсутність тілесних ушкоджень, розташування, розмір, колір і форму, зокрема, чи є на обличчі трупа біля рота і носа, а також на шиї подряпини, синці й інші сліди від рук і нігтів.

Якщо на шиї трупа виявлено сліди странгуляційної борозни, їх докладно описують, указуючи розмір, колір, форму і місце розташування. Якщо на шию надіта петля, і варто описати, указавши, з якого матеріалу вона складається, і розмір (довжина і ширина), тип вузла та шип прикмети. Потім петля розрізається з протилежного від вузла боку і прилучається до справи як речовий доказ, про що робиться оцінка в протоколі огляду.

При огляді голови дитини слід звернути увагу на родову пухлину, якщо вона є. Родова пухлина голови може бути різної величини і зникаі до кінця другої доби життя дитини. При "стрімких" родах така пухлина звичайно відсутня. Родову пухлину не слід плутати з тілесними ушкодженнями. Безладні переломи кісток черепа, порушення цілісності шкірних покривів звичайно виникають у результаті стороннього втручання.

При зовнішньому огляді трупа немовляти не завжди уявляється можливим визначити, чому настала смерть. Необхідно мати на увазі, що насильницька смерть дитини може настати й у результаті пологів. Вона може бути викликана ушкодженнями, отриманими дитиною при проходженні родових шляхов і при самодопомозі матері під час пологів.

Як показало вивчення кримінальних справ цієї категорії, найчастчше дітовбивці вдаються до удушения дитини. По деяких справах смерть немовляти настала від утопления у воді, у фекальиих масах, коли після народження дитини мати-убивця заподіяла йому тілесні ушкодження тупим або гострим предметом. По деяких кримінальних справах смерть наставала в результаті залишення дитини в умовах, що ведуть до смерті: дитина була залишена роздягненою на відкритому повітрі, не була перерізана і перев'язана пуповина тощо. У таких випадках смерть найчастше наставала від охолодження (смерть немовляти від охолодження може настати навіть при температурі +10°С). Нарешті, мали місце дітовбивства іншими способами (отруєння, спалювання тощо).

3.2 Особливості допиту підозрюваного

Для виявлення викриття дітовбивці важливе значення має встановлення в ході розслідування наступних особливостей поведінки підозрюваної:

1) вона не придбала для дитини необхідних речей

2) не стала на облік у жіночій консультації за місцем проживання

3) не користувалася відпусткою по вагітності та пологам

4) приховувала свою вагітність, вживала заходів її переривання

5) не зверталася за медичною допомогою у зв'язку з майбутніми пологами

6) Відмовлялася від надання їй медичної допомоги під час пологів

7) Чому пологи проходили поза лікарнею.

У ході підготовки до допиту підозрюваної слідчий визначає, які технічні засоби належить використати для фіксації показань, чи необхідно забезпечити підозрювану перекладачем захисником.

У ході проведення допитів жінок, підозрюваних у вчиненні дітовбивств, слідчому доцільно забезпечити участь спеціаліста у галузі психології та судової медицини. Така необхідність обумовлена особливим психофізичним станом жінки після пологів. Крім того, спеціаліст може надати слідчому допомогу з'ясуванні обставин психотравмуючого характеру, які вплинули чи могли вплинути на свідомість жінки у момент вчинення злочину. Спеціаліст-психолог допоможе встановити психологічний контакт з допитуваною, забезпечити постановку етичних питань, що стосуються інтимної сфери життя. Спеціаліст у галузі судової медицини надасть допомогу при використанні спеціальної термінології, що відноситься до акушерства та гінекології. Жінка швидше піде в контакт із лікарем, ніж зі слідчим.

У ході допиту підозрюваної слідчому необхідно встановити:

1) коли і де проходили пологи

2) живою чи мертвою народилася дитина

3) спосіб вбивства новонародженого

4) чи був прихований труп дитини, чим це викликано

5) хто є батьком дитини і як він ставиться до її народження

6) чи знали батьки та інші родичі

7) чи були співучасники

8) інші питання.

Коли підозрювана не приховує факту народження дитини, заявляє, що передала дитину на виховання іншим людям чи підкинула, то слідчому слід з'ясувати обставини, за яких дитина була підкинута чи здана на виховання.

Слід зазначити, що у всіх випадках допит підозрюваної варто фіксувати за допомогою відео- чи звукозапису.

3.3 Особливості призначення судово-медичної експертизи

Судово-медичне дослідження трупів новонароджених має свої особливості. Приводом до цієї експертизи є: виявлення трупа новонародженого, мати якого невідома; народження мертвої дитини у домашніх умовах чи якомусь іншому місці поза лікувальною установою; звернення до пологового будинку з мертвою дитиною при підозрі про насильницьку смерть дитини.

При судово-медичній експертизі немовляти необхідно встановити:

Ш чи була дитина новонародженою; якщо так, то чи могло бути насилля причиною смерті, чи настало внаслідок нещасного випадку

Ш народилося немовля живим чи мертвим

Ш якщо немовля було новонародженим і життєздатним, потрібно встановити, чи було воно доношеним і зрілим

Ш характер ушкоджень на трупі дитини, чи могли вони бути завдані під час самодопомоги

Ш скільки часу жила новонароджена дитина

Ш чи є на трупі новонародженого ознаки "стрімких" родів

Ш чи наступила смерть у результаті асфіксії

Ш яка група крові новонародженого.

За даною категорією кримінальних справ проводиться судово-медична експертиза підозрюваної з метою встановлення чи дійсно мали місце вагітністьі пологи. Слід зазначити, що поза лікарняними умовами висновок про давність пологів може бути наданий за станом пологових шляхів лише в межах 2-3 тижнів.

Тому судово-медичну експертизу жінки слід призначати як найшвидше. Перед експертом можуть бути поставлені такі запитання:

Ш чи є ознаки вагітності і пологів

Ш пологи були своєчасними чи був викидень

Ш викидень був проведений штучно чи внаслідок хвороби жінки

Ш чи не були пологи стрімкими

Ш інші питання

у подальшому слідчий проводить перевірку показань підозрюваної на місці, обшуки за місцем проживання, допити свідків.

Висновки

Статтею 117 КК україни вбивством матір'ю новонародженої дитини є заподіяння смерті дитини під час пологів або відразу після них. Дітовбивство - це умисне позбавлення життя немовляти, вчинене самою матір'ю після пологів або на протязі доби.

Життя - це дaр. Кожнa людинa нaроджується не просто тaк, кожнa людинa неповторнa і її неповторність потрібнa суспільству, сім'ї , бaтьку, мaтері. Дитинa зaчинaється тільки обмежену кількість днів нa місяць, a інколи, нaвіть коли бaтьки здорові, зaчaття не відбувaється. Чому тaк? Тому , що дитинa - це дaр!!!! І якщо вонa булa зaчaтa - то знaчить вонa хоче нaродитися і ніхто не впрaві зaбрaти у неї життя. Відмовок щоб вбити своє немовля бaгaто тa всі вони пусті. Основнa відмовкa: a як утримувaти дитину, нa які кошти, як зaбезпечити? Тa хібa може мaтеріaльне блaгополуччя бути побудовaне нa крові влaсної дитини? Живої дитини, в якої, вже після другого тижня, б'ється серце. Нa це можнa зaкривaти очі, aле це прaвдa з якою жити. A вбивши свою влaсну дитину щaстя не здобудеш і гроші теж.

Я ввaжaю, що нaродженa дитинa - це нaше здоров'я, молодість і душевне щaстя!

Дитинa - це Божий дaр, який ми повинні берегти!!!

Список використаної літератури

1. Саінчин О. С. Особливості кваліфікації вбивств та інших злочинів, пов'язаних із позбавленням життя людини (криміналістично-правовий аналіз) // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ . - 2002. - №2. - С. 81.

2. Саінчин О. С. Деякі особливості і зміст норм права, що регламентують порядок притягнення до кримінальної відповідальності за навмисне вбивство. Львів. Держ. Унів. ІХ наукової конференції. 2003. - С. 248.

3. Загородников Н. И. Указ. Соч. - 13; Саркисов Г. С., Красиков Ю. А. Ответственность за преступления против жизни, здоровья, свободы, остоинства личности. - Ереван, 1990. - С. 13.; Бажанов М. И. Уголовная ответственность за преступления против личности. - К., 1977. - С. 6;

4. Загородников Н. И. Указ. Соч. - С. 35.

5. Таций В. Я. Объект и предмет преступления. - Х., 1998

6. Попов Н. В. Учебник судебной медицины. - М., 1946. - С. 514

7. Гуковская Н.И., Свешников В.А. Судебно-медицинская экспертиза трупа,. -- К., 1957. --С. 204.

8. Кноблох Э. Медицинская криминалистика. - Прага, 1960. - С. 385

9. Авдеев М. И. Курс судебной медицини. - М., 1959. - С. 618. - 619

10. Колмаков В. П. значення для розслідування точного встановлення способів здійснення і приховання злочинів проти життя. - Харків: Харк. юрид. ін.-т, 1956. - В. 5. - С. 245

11. Колесниченко А.Н. Актуальные проблемы методики расследования преступлений // Вопросы государства и права. - М., 1970. - Вып. 6. - С. 36-44

12. Колесниченко А. Н. загальні положення методики розслідування злочинів. - Х. 1976. - С. 264

13. Коновалова В. Є. Убивство: мистецтво розслідування. - Х., 2001. - С. 250

14. Саінчин О. С. Слідчі ситуації і алгоритм дій при розслідуванні дітовбивств // Право України. - 2004. - № 2. - К. - С. 121-124

15. Саінчин О. С. Розкриття і розслідування умисних убивств: концептуальні і практичні основи: Монографія. - Одеса.: Юрид. літ., 2004. - С. 408

16. Саінчин О. С. Криміналістичні проблеми розслідування умисних убивств матір'ю своєї новонародженої дитини // Вісник Запорізького національного університету. - 2005. - № 2. - С. 175-178

17. Волобуєв А. Ф., Користін О. Є., Степанюк Р. Л. Організація розслідування окремих видів злочинів: навч. посіб., МВС України, Харк. Нац. Ун-т внутр.. справ. - Х.: ХНУВС, 2010. - 568 с.

18. Хижнякова К. И. Цитология секрета молочной железы. - М.: Медицина, 1965. - С. 165 - 166