На нашу думку, не можна розглядати проблеми правового виховання молоді у відриві від загальних проблем сучасної держави й суспільства. Тому основною проблемою правового виховання молоді в сучасній Україні можна назвати різноманіття конкуруючих цінностей та ідей, відсутність інтегрувальної загальнонаціональної ідеології й наростання на фоні загострення соціально-економічної та соціально-політичної кризи в країні песимістичних настроїв у молодіжному середовищі, соціальної апатії й байдужості. Це створює передумови для поширення серед молоді нігілізму, девіантних форм поведінки (алкоголізм, наркоманія), егоїстичних прагнень, що аж ніяк не сприяє процесу правового виховання. Тим більше, що в сучасних умовах спостерігається спад виробництва та пов'язане з ним зростання безробіття, занепад моралі, недоступно високі ціни багатьох форм молодіжного дозвілля, скорочення кількості спортивних клубів, шкіл, гуртків, молодіжних таборів, майже відверта пропаганда жорстокості й насильства, розвал системи державних і громадських інститутів, що займаються правовиховною роботою серед молоді.

Сама ідея правового виховання молоді через указані обставини втрачає свою методологічну базу й фактично перестає бути діяльністю, що піддається правовому регулюванню. Через це виникає розрив між теоретичною та практичною формою реалізації правового виховання молоді, що, у свою чергу, загрожує зведенням правовиховної діяльності на рівень декларативних актів.

Також проблеми правового виховання молоді взаємопов'язані з іншими видами виховання молоді, зокрема з громадським і патріотичним вихованням. Так, на думку С.Ю. Наумова й Н.Я. Чернишкіної, на сьогодні втрачено багато традицій, у тому числі громадянських і патріотичних, багато в чому перервався зв'язок поколінь. Відбулася переоцінка цінностей, девальвація традицій унаслідок недооцінювання утвердження в суспільстві принципів моральності й патріотизму. Система громадського й насамперед патріотичного виховання, яка існувала за радянських часів, була зруйнована. Це, на думку дослідників, призвело до того, що у свідомість молоді почали проникати безідейність, егоцентризм, цинізм, агресивність, моральний релятивізм [9, с. 18-19].

До аналогічних висновків доходить і О.І. Гевко, який, зокрема, зазначає, що загальний стан національної самосвідомості молоді «не можна вважати задовільним, оскільки 94% опитаних хоча й вважають себе національно свідомими, але більшість з них (57 %) не переймаються проблемами розвитку національної культури та не докладають особливих зусиль для зміцнення та утвердження своєї держави серед світового співтовариства. Лише 36% опитаних можна назвати дійсно національно свідомими, які хочуть брати участь у розвитку, зміцненні та утвердженні Української держави» [10, с. 10-11].

Природно, що зазначені проблеми інших видів правового виховання прямо або опосередковано впливають на процес правового виховання молоді.

Висновки

Отже, найбільш загальними проблемами правового виховання молоді в Україні можна назвати такі:

- відсутність або складність доступу молоді до правової інформації. Так, на питання «Як Ви оцінюєте власний рівень правових знань?» більшість респондентів обрала відповідь «середній» (68,8%), лише 11,5% оцінили свій рівень правових знань як «високий», а 19,7% визнали його «низьким». Водночас більшість опитуваних молодих людей (84,4%) відповіли, що вони бажають підвищити власний рівень правових знань. Крім того, 36,6% проанкетованих підтримують ідею введення додаткового предмета правового спрямування в усіх навчальних закладах без винятку, а ще 42,2% вважають необхідним уведення такого предмета лише в окремих навчальних закладах, у яких є така необхідність;

- укріплення у свідомості молоді переважно позитивістських уявлень про право. Так, на питання про сутність права 47,5% обрали варіант «система загальнообов'язкових правил поведінки», тоді як варіанти «уявлення людей про ідеали справедливості та свободи» й «упорядкована взаємодія соціальних суб'єктів» набрали значно менше - 29,5% і 23%, відповідно;

- недостатня кількість і якість педагогічних кадрів, задіяних у процесі правової освіти. Так, у жовтні 2012 р. нами за підтримки Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Запорізької міської ради було проведено анкетування вчителів навчальних закладів м. Запоріжжя, які викладають правознавство. У його результаті було виявлено, що більшість із них (понад 90%) не мають юридичної освіти (майже всі мають вищу історичну освіту);

- небажання самих молодих громадян до правового самовиховання (відсутність мотивації, відсутність переконання в необхідності). Серед усіх форм правового виховання молоді людини, які брали участь в анкетуванні, найменше «довіряють» саме правовому самовихованню (16,8% опитаних), уважаючи інші форми правового виховання «більш ефективними» (правове навчання - 32,7%; правова пропаганда засобами масової інформації - 24,5%; усна правова пропаганда - лекції, бесіди, консультації - 26%);

- «перекручування» правової інформації ЗМІ, неправильне її тлумачення під час правової пропаганди. Водночас саме ЗМІ більшість із опитаних молодих людей (63,1%) уважає «основним джерелом правової інформації», а тому недооцінювати важливість об'єктивності й неупередженості правової інформації у ЗМІ, на нашу думку, не можна;

- відсутність єдиних програм правового виховання різних груп молоді (учнівської, студентської, працюючої тощо).

Список використаних джерел

1. Лук'яненко О.В. Правова освіта молоді: гірка реальність української сучасності /

О.В. Лук'яненко // Правозахисний рух: історія та сучасність : матеріали студ. наук.-практ. конф. - Полтава : Друкарня, 2008. - С. 100-105.

2. Кутиркін А.А. Перспективи розвитку правового виховання населення України / А.А. Кутиркін // Вісник Черкаського університету. Серія «Суспільні науки». - 2008. - Вип. 5. - С. 113-115.

3. Смолова Т.Ю. Правосознание несовершеннолетних: теоретико-правовой аспект : дисс. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теория и история права и государства; история учений о праве и государстве» / Т.Ю. Смолова. - Саратов, 2006. - 214 с.

4. Дьоміна О С. Формування правової культури студентської молоді в умовах сучасного українського суспільства : автореф. дис. . канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / О.С. Дьоміна. - К., 2007. - 17 с.

5. Бачинський Т. До питання про стан правової культури школярів-старшокласників та шляхи її поліпшення / Т. Бачинський // Вісник Львівського університету. Серія «Юридична». - 2011. - Вип. 52. - С. 3-9.

6. Сандул Я.В. Соотношение объективных и субъективных факторов правового воспитания студенчества / Я.В. Сандул // Знание. Понимание. Умение. - 2010. - № 2. - С. 252-256.

7. Крыгина И.А. Правовая культура, правовое воспитание и управление правовоспитательным процессом в современном российском обществе : автореф. дисс. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теория и история права и государства; история учений о праве и государстве» / И.А. Крыгина. - Ростов н/Д, 2000. - 20 с.

8. Сідак В.С. Психолого-педагогічні засади правового виховання молоді та формування її громадянської спрямованості в сучасних умовах / В.С. Сідак // Правничий вісник Університету «КРОК». - 2009. - № 4. - С. 208-214.

9. Наумов С.Ю. Гражданское и патриотическое воспитание молодежи : [учебное пособие] / С.Ю. Наумов, Н.Я. Чернышкина. - Саратов : Поволжская академия государственной службы им. П.А. Столыпина, 2007. - 172 с.

10. Гевко О.І. Національно-патріотичне виховання студентів вищих педагогічних закладів засобами декоративного ужиткового мистецтва : автореф. дис. ... канд. пед. наук : спец. 13.00.07 «Теорія і методика виховання» / О.І. Гевко. - К., 2003. - 20 с.