Скарга, оформлена без дотримання вимог, не дає змоги розглянути скаргу (заяву) по суті, повертається особі, яка її подала (надіслала), з відповідними роз'ясненнями не пізніше п'яти днів від дня отримання такої скарги.

Якщо питання, порушені у скарзі, одержаній органом державної податкової служби, не входять до повноважень органів державної податкової служби, то така скарга в термін не більше п'яти днів пересилається за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється особі, яка подала скаргу.

Скарга, подана з порушенням порядку, установленого Положенням про подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, не підлягає розгляду по суті і повертається особі, яка подала скаргу, з роз'ясненням порядку і строків оскарження податкових повідомлень, рішень або постанов по справі про адміністративне правопорушення.

Не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом державної податкової служби від однієї і тієї ж особи з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті.

Податкові органи не повинні відмовляти в прийомі скарг платників податків, і керівництво податкових органів зобов'язане розглядати їх невідкладно, як повідомляється в листі Державної податкової адміністрації «Методичні рекомендації про порядок подачі і розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби».

Список використаних джерел

1. Закон України «Про звернення громадян». - С. 2-3.

2. Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби. - С. 1-8.

3. Антоненко В.Н., Бурлуцкий Б.В., Регресивне оподаткування як чинник підвищення регулюючої ролі податку на прібуток. // Фінанси України. - 2002. - №11. - С. 7-8.

4. Белік М.О. Оптімальне оподаткування в умовах дефіциту державного бюджету. // Економіст. - 2007. - №5. - С. 15-16.

5. Великий економічний словник. /Пiд ред. А.Н. Азріліяна. - М.: Інститут нової економіки, 1997. - С. 849-850.

6. Гвоздев С.В. Правові форми контрольно-наглядової діяльності податкових органів. - К.: МАУП, 2004. - С. 22-23.

7. Гусаков Е.Г. Попереднє розслідування і принципи змагальності в кримінальному процесі. - К.: КГУ, 2002. - С. 83-84.

8. Дадашев А.З., Лобанов А.В. Податкове адміністрування. - М.: Фенікс, 2002. - С. 299 - 309.

9. Загальна економічна теорія (політекономія): Підручник. /Пiд ред. В.І. Відяпіна, Г.П. Журавлини. - М.: Промо-медіа, 1995. - С. 149-151.

10. Економічна теорія: Підручник. /Пiд ред. М.А. Вінокурова, М.П. Деміной. - Іркутськ: ІГЕА, 1999. - С. 273-278.

11. Курс економічної теорії. /Пiд ред. М.Н. Чепуріна, Е.А. Кисельовой. - К.: АСА, 2001. - С. 220-222.

12. Любімов Л.Л., Ранева Н.А. Основи економічних знань. - М.: Віта-прес, 2005. - С. 325-328.

13. Міхельс С.А., Кисельова М.С., Стимулююче оподаткування прибутку предпріятій. // Банківська справа. - 2000. - №6. - С. 10-11.

14. Огаян К.І. Основні напрями вдосконалення оподаткування прибутку. // Фінанси. - 2000. - №5. - С. 8-9.

15. Основи податкової системи: Навчальний посібник для вузів. / Пiд ред. Д.Г. Чорниця. - М.: Фінанси, 2003. - С. 322-323.

16. Пепеляєв С.Г. Тенденції вирішення податкових суперечок. // Налоговед. - 2005. - №1. - С. 3-4.

17. Податкове право: Підручник. /Під ред. Ц.Р. Пепеляєва. - М.: Юрист, 2004. - С. 170-172.

18. Податки і оподаткування: Підручник для вузів. - М.: Інфра-М, 2000. - С. 163-165.

19. Фішер С., Дорнбуш Р., Шмалензі Р. Економіка. - М.: Справа, 1993. - С. 471-472.

20. Черник Д.Г. Податки в ринковій економіці. - М.: Фінанси, 2003. - С. 118-120.

21. Юрий С.І., Квасовський О.Р. Фіскальна і стимулююча ефективність спрощених режимів оподаткування для підприємств. // Фінанси України. - 2002. - №8. - С. 18-19.

22. Юткина Т.Ф. Податки і оподаткування. // Економіка України. - 2008. - №10. - С. 20-23.