Процесуальні строки в цивільному процесі

Суд розглядає подання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб), а також питання про проникнення до житла чи іншого володіння боржника при виконанні рішень інших органів (посадових осіб); а також подання державного виконавця про звернення стягнення на належні боржнику від інших осіб грошові кошти, що знаходяться на рахунках цих осіб в установах банків та інших фінансових установах, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб), а також питання про звернення стягнення на грошові кошти боржника, що знаходяться на його рахунках в установах банків та інших фінансових установах, при виконанні рішень інших органів (посадових осіб)

негайно

ч. 2 ст. 376;

ч. 2 ст. 377 ЦПК України

заява відповідача про повернення стягненого з нього за скасованим рішенням майна розглядається судом, у якому перебуває справа

заяву про поворот виконання можна подати у межах позовної давності

ч. 1 ст. 381 ЦПК України

Скаргу на дії державного виконавця може бути подано до суду:

- у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод;

- у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій

Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

ч. 1, 2 ст. 385 ЦПК України

Скарга на дії державного виконавця розглядається судом з постановленням відповідної ухвали

у десятиденний строк

ч. 1 ст. 386 ЦПК України

Про виконання ухвали відповідний орган державної виконавчої служби повідомляє суд і заявника

не пізніше ніж у місячний строк з дня одержання ухвали суду

ч. 1 ст. 389 ЦПК України

Рішення іноземного суду може бути пред'явлено до примусового виконання в Україні

протягом трьох років з дня набрання ним законної сили, за винятком рішення про стягнення періодичних платежів, яке може бути пред'явлено до примусового виконання протягом усього строку проведення стягнення з погашенням заборгованості за останні три роки

у задоволенні клопотання може бути відмовлено

ч. 1 ст. 391;

п. 5 ч. 2 ст. 396 ЦПК України

Про надходження клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду суд письмово повідомляє боржника

і пропонує йому подати можливі заперечення проти цього клопотання

у п'ятиденний строк

у місячний строк

коли у місячний строк з часу повідомлення боржника про одержане судом клопотання заперечення не подано, суддя постановляє ухвалу, в якій визначає час і місце судового розгляду клопотання, про що стягувач і боржник повідомляються письмово не пізніше ніж за десять днів до його розгляду

ч. 1, 2 ст. 395 ЦПК України

Копія ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання з цього питання надсилається судом стягувачеві та боржникові

у триденний строк з дня постановлення ухвали

ч. 6 ст. 395 ЦПК України

Про надходження клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, суд письмово повідомляє заінтересовану особу

і пропонує їй подати можливі заперечення проти цього клопотання

у п'ятиденний строк

у місячний строк

коли у місячний строк з часу повідомлення заінтересованої особи про одержане судом клопотання заперечення не подано, судя постановляє ухвалу, в якій визначає час і місце судового розгляду клопотання, про що заінтересовані особи повідомляються письмово не пізніше ніж за десять днів до його розгляду

ч. 1, 2 ст. 401 ЦПК України

Копія ухвали про про визнання рішення іноземного суду надсилається судом заінтересованим особам

у триденний строк з дня постановлення ухвали

ч. 8 ст. 401 ЦПК України

Для вирішення заяви про відновлення втраченого судового провадження

строк зберігання судового провадження не має значення, крім випадку звернення з такою заявою для виконання рішення, якщо строк на пред'явлення виконавчого листа для виконання закінчився і судом не поновлено

ч. 4 ст. 408 ЦПК України

Джерело: [11].

3 Обчислення процесуальних строків

Що стосується обчислення процесуальних строків, ст. 68 ЦПК України відзначає, що строки, встановлені як законом, так і судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати (з чого можна зробити висновок, що цивільне процесуальне законодавство не розмежовує понять «строк» і «термін», як це зроблено в ЦК України, згідно ч. 2 ст. 251 та ч. 2 ст. 252 котрого терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення, і котрий визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати).

Відповідно до ст. 69 ЦПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок, а згідно ст 70 ЦПК України, строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку; строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку, а якщо закінчення строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, строк закінчується в останній день цього місяця; якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день; перебіг строку, закінчення якого пов'язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події.

Крім того, останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.

Проте строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.

4 Зупинення, поновлення та продовження процесуальних строків

Зупинення провадження у справі, як визначено у ст. 71 ЦПК України, зупиняє й перебіг процесуальних строків. Зупинення цих строків починається з моменту настання тієї події, внаслідок якої суд зобов'язаний зупинити провадження ст. 201 ЦПК України (смерть чи оголошення померлою, якщо можливе правонаступництво; реорганізація юридичної особи; заміна представника; служба у ЗСУ; неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої) чи може зупинити провадження ст. 202 ЦПК України за заявою чи з власної ініціативи (строкова військова служба; захворювання, що виключає можливість явки в суд; тривале службове відрядження; розшук відповідача; призначення експертизи). Провадження не зупиняється, окрім 2 останніх випадків, якщо справи ведуться через законного представника.

Важливо, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. При цьому, відповідно до ст. 72 ЦПК України, документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку.

Однак в силу ст. 73 ЦПК України суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин, питання про що вирішується тим судом у якому належало вчинити процесуальну дію або до якого потрібно було подати документ чи доказ (про місце і час розгляду цього питання повідомляються особи, які беруть участь у справі, однак їх присутність не є обов'язковою).

Слід пам'ятати, що одночасно з клопотанням про поновлення чи продовження строку може бути вчинено ту дію або подано той документ чи доказ, стосовно якого заявлено клопотання.

З питань поновлення або продовження процесуальних строків судом постановляється ухвала. На ухвалу суду щодо відмови поновити чи подовжитьи пропущений процесуальний строк заінтересованою особою може бути подана апеляційна скарга (п. 7 ч. 1 ст. 293 ЦПК).

Задача 1

Умова: У зв'язку з перебуванням позивача в тривалому службовому від-рядженні суд з власної ініціативи зупинив провадження по справі. З поверненням з відрядження (через 3 роки) провадження по справі було поновлене. У судовому засіданні відповідач просив суд відмовити в позові, посилаючись на пропуск строку давності.

Чи може бути прийнята судом ця обставина, як підставка для відмови в позові?

Які правила зупинення і обчислення процесуальних строків?

Розв'язок:

Посилання на пропущення строку давності не може бути прийняте, як підстава для відмови у позові, адже суд має право зупинити провадження у справі за власною ініціативою у зв'язку з тривалим відрядженням (ст. 202 ЦПК України), а одночасно з зупиненням провадження зупиняються і процесуальні строки з подальшим відновленням після поверенення позивача. Важливим в цьому випадку є використання послуг законного представника, якщо має місце така ситуація -- провадження, а отже і процесуальні строк, не зупиняються.

Правила зупинення і обчислення процесуальних строків наведені в 3 та 4 питаннях даної контрольної роботи. Коротко підсумовуючи, можна виокремити таке:

1) строки обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати; перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок; кінець процесуального строку припадає на останній день року, місяця, наступного дня після настання події, або 1 робочого дня за неробочим днем, якщо кінець припадає на неробочий день; останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу;

2) зупинення провадження у справі, як визначено у ст. 71 ЦПК України, зупиняє й перебіг процесуальних строків. Зупинення цих строків починається з моменту настання тієї події, внаслідок якої суд зобов'язаний зупинити провадження ст. 201 ЦПК України (смерть чи оголошення померлою, якщо можливе правонаступництво; реорганізація юридичної особи; заміна представника; служба у ЗСУ; неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої) чи може зупинити провадження ст. 202 ЦПК України за заявою чи з власної ініціативи (строкова військова служба; захворювання, що виключає можливість явки в суд; тривале службове відрядження; розшук відповідача; призначення експертизи). Провадження не зупиняється, окрім 2 останніх випадків, якщо справи ведуться через законного представника.

Задача 2

Умова: До місцевого суду надійшла позовна заява від Деркач про розірвання договору з Погорілим про найм гаражу й стягнення плати за його користування.

У зв'язку з тим, що позовна заява не відповідала вимогам ст. 119 ЦПК України, суд повідомив про це позивача, надавши йому строк для виправлення недоліків.

У зазначений строк позивач з поважних причин не виправив недоліки заяви й звернувся до суду з проханням продовжити встановлений для нього строк. У яких випадках можливе продовження й поновлення процесуальних строків.