При поденному обліку підраховується робочий час протягом кожного дня. Така система обліку робочого часу застосовується при точно встановленому робочому часі, який має однакову щоденну тривалість. При поденному обліку переробка протягом робочого дня не може бути компенсована недоробкою в інші робочі дні.

У відповідності до ст. 61 КЗпП на безперервно діючих підприємствах, в установах і організаціях, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена для даної категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, допускається за погодженням з профспілковим комітетом підприємства, установи, організації введення підсумованого обліку робочого часу з тим, щоб тривалість робо­чого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин (40-годинного робочого тижня або скороченого робочого часу для окремих категорій працівників). При підсумованому обліку робота понад встановлену норму протягом одного робочого дня може бути компенсована зниженням тривалості робочого часу в інші дні, але в межах певного облікового періоду (місяць, квартал тощо).

В якості облікового періоду може встановлюватися місяць, квартал. Для працівників залізничного транспорту обліко­вим періодом є тур -- час з моменту явки на роботу для поїздки до моменту явки на роботу для наступної поїздки після відпочинку в пункті постійної роботи. При підсумованому обліку робочого часу норма робочого часу визначається шляхом множення тривалості робочого дня на число робочих днів за календарем, що припадають на обліковий період. При неповному місяці роботи (наприклад, у разі хвороби, відпустки) від встановленої місячної норми віднімаються робочі години, що припадають на дні відсутності на роботі. Тривалість робочої зміни при підсумованому обліку робочого часу може збільшуватися, але не більш ніж до 10 годин.

При підсумованому обліку робочого часу можлива переробка двох видів. Переробка понад норму годин і водно­час понад встановлений графік є надурочною роботою і ком­пенсується підвищеною оплатою. Переробка понад норму го­дин, але відповідно до встановленого графіка не визнається надурочною роботою. Переробка за графіком компенсується не підвищеною оплатою, як надурочна робота, а додатковими днями відпочинку.

Працівникам, для яких встановлений підсумований облік робочого часу, щотижневі дні відпочинку можуть встанов­люватися в різні дні тижня відповідно до графіків змінності.

Сьогодні на Заході спостерігається тенденція до індивідуалізації та персоналізації режимів праці. Це важли­ва риса сучасного виробництва, саме вона буде відзначати застосування робочої сили в XXI ст., коли будуть врахову­ватися вік, сімейний стан, психіка, особисті схильності, життє­вий біологічний ритм тощо та залежно від цього визначати­меться трудове навантаження кожного працівника. Саме це відповідає інтересам працюючих та дасть змогу підвищити продуктивність праці. За цим -- майбутнє.

3. ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ

Дати визначення

А) Мінімальна заробітна плата -- законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може здійснюватися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт).

Б) Зайнятість - це сукупність економічних, правових, соціальних, національних та інших відносин, пов'язаних із забезпеченням працездатного населення робочими місцями та їх участю в суспільно корисній діяльності, що приносить їм заробіток або дохід (прибуток).

Назвати коло осіб, які мають переважне право на залишення на роботі при вивільненні працівників за п. 1 ст. 40 КЗпП України:

1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців;

2) особам, в сім'ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком;

3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації;

4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва;

5) учасникам бойових дій, інвалідам війни і особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій;

7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання;

8) особам з числа колишніх депортованих з України, протягом п'яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України;

9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби.

Заповнити таблицю шляхом занесення наведених визначень до колонок таблиці. Колонки озаглавити премія; тарифна сітка; соціальна; творча; почесна грамота; без збереження заробітної плати; тарифна ставка; щорічна; цінний подарунок; тарифно-кваліфікаційний довідник; почесне звання; медаль

Винагорода

Оплата праці

Відпустка

Премія

Тарифна сітка

Щорічна

Медаль

Тарифно-кваліфікаційний довідник

Соціальна

Почесне звання

Тарифна ставка

Творча

Цінний подарунок

Без збереження заробітної плати

Почесна грамота

4. ЗАДАЧА

Водій автокомбінату Демидов у зв'язку з ремонтом його автомашини був переведений на іншу роботу як вантажник. За відмову від переведення на цю роботу Демидов був звільнений за прогул. Демидов звернувся до районного суду з позовом про поновлення на колишній роботі.

Яке рішення повинен винести суд?

Рішення

Ця задача розрахована на знання теми індивідуальних трудових спорів.

При вирішенні даної задачі слід керуватись нормативно-правовими актами Глава 15. Індивідуальні трудові спори. Стаття 235 Поновлення на роботі та зміна формулювання причин звільнення по КзУпп 2013 року.

У разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більше ніж за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

У разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов'язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

1. Незаконним при невиконанні власником вимог, пов'язаних з порядком звільнення, вважається: звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - ч.6 ст. 179 КЗпП); у зв'язку з ліквідацією підприємства без вжиття заходів до обов'язкового їх працевлаштування; звільнення за п.1 ст. 42 КЗпП без урахування переважного права працівника на залишення на роботі, оскільки він володіє більш високою продуктивністю праці і кваліфікацією; звільнення працівника відповідно до п.п. 1, 2 ст. 40 КЗпП без вжиття заходів до його перекладу на іншу роботу і т.д.

2. Працівник також має бути поновлений на попередній роботі і в разі визнання його переведення на іншу роботу порушенням встановленого законом порядку. Такий переклад є незаконним у наступних випадках: переведення працівника на роботу на інше підприємство або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством без його згоди; переведення працівника на іншу роботу на тому ж підприємстві без його згоди, тобто доручення роботи, не відповідної спеціальності, кваліфікації, посади працівника; коли власник мав право тимчасово перевести працівника без його згоди на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, і його згоди, наприклад при простої, порушує правил чинного законодавства про переклади (наприклад відсутній наказ про переведенні працівника).

3. Не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому ж підприємстві або в інший підрозділ у тій же місцевості. Якщо при переміщенні істотно змінюються умови праці, передбачені трудовим договором, воно рівнозначно перекладу, допускається тільки за згодою працівника.

4. Орган, який розглядає спір, встановивши факт незаконного переведення чи звільнення, відновлює працівника на колишній роботі, що отримує своє закріплення в рішенні КТС і в рішенні суду. Відновлення працівника на колишній роботі означає, що в рішенні органу по розгляду трудових спорів вказується колишня робота, яку він виконував, або посаду, яку він займав до незаконного звільнення або переведення в конкретному структурному підрозділі.

Рішення про поновлення на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи приймається органом по розгляду трудових спорів одночасно.

Отже, висновок суду такий: переклад є незаконним з переведенням працівника на іншу роботу на тому ж підприємстві без його згоди, тобто доручення роботи, не відповідної спеціальності, кваліфікації, посади працівника. Після позову водія Демидова, суд прийняв рішення про його поновлення на колишній роботі.

ВИСНОВОК

робочий час зайнятість

Отже, після вивчення двох головних питань, можна прийти до висновку, що податки - це відношення власності, а оскільки саме проблеми власності викликають у даний час найбільше протистояння між галузями законодавчої і виконавчої влади і тим більше немає єдності думок і в складі самого уряду і парламенту, то до вирішення чисто економічних проблем домішуються і політичні інтереси. Вирішення економікою політичних протиріч вимагає тривалого часу і зусиль усіх зацікавлених осіб. Усе це свідчить про те, що в даний час не можуть бути створені податкові відносини, що відповідають світовим стандартам. Більш того, вони не можуть бути ідентичні цим стандартам, оскільки кожній країні присуши свої індивідуальні особливості політичного й економічного розвитку.