Розгляд справ в суді першої інстанції
Сторінки матеріалу:
- Розгляд справ в суді першої інстанції
- Сторінка 2
- Сторінка 3
- Сторінка 4
- Сторінка 5
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Волинський національний університет імені Лесі Українки
Юридичний факультет
Курсова робота
з господарського процесуального права України
на тему:
Розгляд справ в суді першої інстанції
Виконала:
Студентка ІV курсу
45 групи
Вавринович Іванна Валентинівна
Науковий керівник:
ас. Козіброда Алла Анатоліївна
Перевірив:
ас. Козіброда Алла Анатоліївна
Луцьк, 2011
Вступ
Вирішення господарських спорів -- це самостійна стадія господарського процесу, основним завданням якої є розгляд спору по суті. Вирішення господарських спорів відбувається в засіданні господарського суду, де суд досліджує докази та встановлює фактичні обставини, на підставі яких виносить законне та обґрунтоване рішення.
Розгляд справ в господарському суді здійснюється суддею одноособово. Для вирішення складних спорів голова господарського суду або його заступник може вводити до складу господарського суду додатково двох суддів, призначивши одного з трьох суддів головуючим.
Розгляд справи в господарському суді відбувається за досить формалізованими правилами судочинства, які не завжди зрозумілі для сторін конфлікту. Іноді можна програти судову справу, не зважаючи на залізні докази своєї правоти та вагомість правових аргументів. Причина у більшості випадків проста - недотримання процесуальних норм судочинства. Щоб уникнути непорозумінь із судовою гілкою влади, розглянемо відповідні процесуальні правила законодавства. Необхідною передумовою для розгляду справи судом є винесення цим судом ухвали про порушення провадження у справі. В ній вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні.
Дослідженням питань розгляду справ в господарському суді першої інстанції займалися такі вчені, як Т. Мельник-Кириленко, О. Євстигнєєв, І. Саракун, О. Ковалишин, М. Бородін, О. Височина, І. Селіванов, В. Яроцький. Їх праці спрямовані на усунення розбіжностей між трактуванням закону та практичним його застосуванням.
Мета моєї роботи полягає у висвітленні суті розгляду справ в суді першої інстанції на основі аналізу норм Господарського процесуального кодексу.
Головним завданням під час виконання курсової роботи є визначення порядку підготовки та проведення розгляду справи в господарському суді першої інстанції та законність прийняття рішення по справі чи винесення ухвали.
Об'єктом дослідження є ті суспільні відносини, які виникають при розгляді справ в суді першої інстанції між сторонами та судом.
Актуальність даної роботи полягає у необхідності встановлення відповідності законодавства до реалій його застосування та можливість реформування або внесення змін для покращення порядку розгляду справ в суді першої інстанції.
1. Підготовка матеріалів до розгляду в суді першої інстанції
Стадія підготовчого провадження є обов'язковою у кожній господарській справі, у зв'язку з чим підготовку справи до судового розгляду здійснює суддя господарського суду, який порушив провадження у справі, що є цілком логічним. Ретельно здійснена підготовка справи до розгляду є запорукою успішності всього подальшого господарського процесу. Незалежно від результату розгляду справи (винесення рішення, залишення позову без розгляду, припинення провадження) суддя зобов'язаний здійснити підготовку справи[17, c.93]. Метою підготовчого провадження є створення умов для вжиття всіх необхідних заходів для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи у судовому порядку протягом строку, встановленого ст. 69 ГПК України (див. коментар до вказаної статті). Отже, підготовче провадження покликане забезпечити умови для гармонійного поєднання своєчасності, всебічності, об'єктивності та економічності вирішення справи.
Після прийняття позовної заяви до провадження господарського суду процес переходить в нову стадію -- стадію підготовки справи до судового розгляду. Підготовка будь-якої справи до розгляду є обов'язковою стадією господарського процесу, причому стадією самостійною, в процесі якої закладаються засади для виконання господарським судом головних задач судочинства.
Метою підготовки справи до судового розгляду в господарському суді є створення умов, спрямованих на забезпечення правильного і своєчасного вирішення спору[13, c.191].
Сама підготовка справи складається з певних процесуальних дій судді. Конкретний зміст і послідовність цих дій зумовлені загальними завданнями підготовки, до яких відносяться: уточнення позовних вимог і обставин, які лежать в основі позову; визначення характеру правовідносин сторін і, відповідно, потенційного кола законодавчих актів, які мають бути застосовані при вирішенні спору; визначення можливого кола осіб, які беруть участь у справі; визначення кола доказів, необхідних для вирішення спору по суті, і забезпечення їх подання до моменту початку розгляду; повідомлення заінтересованих осіб про час і місце розгляду справи.
Необхідно відмітити, що завдання підготовки справи до судового розгляду суддя починає вирішувати вже в ході вивчення матеріалів, що надійшли. Так, вирішуючи питання про підвідомчість, необхідно визначити характер спору, з яких правовідносин він виникає, який суб'єктний склад спору, прав та інтересів яких осіб він торкається, а також з'ясувати наявність доказів дотримання досудового порядку врегулювання спору у випадках, передбачених законодавством. Всі ці документи в силу ст. 54 ГПК додаються до позовної заяви[2, c.45].
Згідно зі ст. 4-6 ГПК у господарських судах першої інстанції справи розглядаються суддею одноособово. Будь-яка справа, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянута колегіально у складі трьох суддів. В будь-якому випадку питання підготовки справи до судового розгляду вирішується одним суддею, але він діє від імені всього господарського суду[2, c.13].
Спеціальний термін підготовки справи господарським процесуальним законодавством не передбачений. Час підготовки включено в загальний термін розгляду справи. Згідно зі ст. 69 ГПК, справа повинна бути розглянута і рішення прийнято в строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви[2, c.52].
Підготовка справи до судового розгляду -- це діяльність не тільки суду, а й осіб, які беруть участь у справі.
З метою здійснення завдань, які стоять перед стадією підготовки справи до судового розгляду, суддя виконує певні процесуальні дії. Різноманітність дій по підготовці виключає можливість законодавчого встановлення їхнього вичерпного переліку, а визначає лише загальні напрямки дій судді та коло питань, що підлягають з'ясуванню. Суддя не обмежений у виборі дій, які можуть сприяти підготовці судового розгляду й успішному проведенню судового процесу[16, c.128]. Тому в ст. 65 ГПК наведені лише найбільш важливі й ті, які частіше зустрічаються на практиці. Згідно з цією статтею суддя вчиняє в необхідних випадках наступні дії по підготовці справи до розгляду:
-- вирішує питання щодо залучення до участі у справі іншого відповідача та виключення й заміну неналежного відповідача;
-- виключає з числа відповідачів підприємства й організації, яким не було надіслано пропозицію про досудове врегулювання спору, у випадках, передбачених законодавством;
-- викликає представників сторін (якщо сторони знаходяться в тому самому населеному пункті, що й господарський суд) для уточнення обставин справи і з'ясовує, які матеріали можуть бути подані додатково;
-- зобов'язує сторони, інші підприємства, установи, організації, державні та інші органи, їх посадових осіб виконати певні дії (звірити розрахунки, провести огляд доказів у місці їх знаходження тощо); витребує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору, чи знайомиться з такими матеріалами безпосередньо в місці їх знаходження;
-- вирішує питання про призначення судової експертизи;
-- провадить огляд і дослідження письмових і речових доказів у місці їх знаходження;
-- вирішує питання про визнання явки представників сторін у засідання господарського суду обов'язковою;
-- вирішує питання про виклик посадових та інших осіб для дачі пояснень по суті справи;
-- вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову;
-- вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи.
Вибір дій по підготовці, їх зміст і спрямованість зумовлені особливостями кожної конкретної справи, причому як матеріального, так і процесуального характеру.
Перш за все мова іде про правову природу правовідносин, з якою заявник звернувся до господарського суду. Суддя вивчає доводи позивача (заявника), документи, які додані до заяви за наявності заперечень відповідача, які виникли при досудовому врегулюванні спору (за його наявності). Так, суддя визначає обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (підстава позову) і вимоги позивача (предмет позову). Аналіз матеріально-правових особливостей спору, який розглядається, дозволяє вирішити низку питань, що впливають на подальший розгляд та вирішення спору. Зокрема, яким є суб'єктний склад справи, чи є особи, які беруть участь у справі належними сторонами, яке місце в процесі повинна зайняти та чи інша заінтересована особа, яке коло юридичних фактів, за наявності яких настають наслідки, передбачені належною до застосування матеріальною нормою, яке джерело їх інформації містять відомості про ці факти; відповідають чи ні ці джерела вимогам належності й допустимості доказів, від кого і в якому порядку необхідно їх одержати. В свою чергу, висвітлення цих питань дозволяє розробити раціональний план дій по підготовці та з найбільшою ефективністю його виконати[4, c.81].
Зустрічаються випадки, коли суддя змушений залучити до участі у справі іншого відповідача або третю особу, яка не вказана в позовній заяві. Необхідність таких дій формується на основі даних, які містяться в матеріалах, що надійшли разом з позовною заявою. У випадку залучення до участі у справі належного відповідача або третьої особи суддя виносить про це мотивовану ухвалу.
З точки зору забезпечення розгляду справи достатньою доказовою базою важливими є підготовчі дії, які пов'язані із зобов'язанням сторін, інших підприємств, державних та інших органів виконати певні дії, подати певні документи.
В стадії підготовки справи до господарського розгляду суддя має право зобов'язати осіб, які беруть участь у справі, інші організації та посадових осіб виконати певні дії, зокрема звірити розрахунки, надіслати іншій стороні або господарському суду окремі документи, дати висновок з тих чи інших питань тощо[18, c.60].
За необхідністю суддя у стадії підготовки справи до розгляду вирішує питання про призначення експертизи або про участь у процесі судового експерта. Судді також надане право, якщо сторони знаходяться одному й тому самому населеному пункті, що й господарський суд, викликати представників сторін. Доцільність власного опитування сторін виникає тоді, коли потрібно уточнити заявлені вимоги, уяснити можливі заперечення зі сторони відповідача, запропонувати надати додаткові докази, визначитись відносно залучення до участі у справі осіб, які не вказані в позовній заяві, уточнити позицію позивача при зустрічному до нього позові.