З об’єктивної сторони цей злочин полягає в поміщенні (гос­піталізації) в психіатричний заклад завідомо психічно здорової особи. Для складу злочину не має значення, в який саме заклад поміщено потерпілого: зі звичайним, посиленим або навіть су­ворим наглядом. Однак цю обставину може бути враховано при призначенні покарання. Злочин вважається закінченим із мо­менту поміщення потерпілого в психіатричний заклад.

З суб’єктивної сторони цей злочин здійснюється з прямим умис­лом, за якого винний усвідомлює, що поміщує в психіатричний заклад завідомо психічно здорову людину і бажає цього. Мотиви цього злочину можуть бути різними (прагнення отримати мате­ріальну вигоду, заволодіти житлом потерпілого, бажання позбу­тися людини тощо) і на кваліфікацію злочину не впливають. Вони можуть враховуватися при призначенні покарання.

Суб’єкт злочину спеціальний — лікар-психіатр, член комісії лікарів-психіатрів. Якщо таким суб’єктом є службова особа (завідувач відділення, головний психіатр тощо) вчинене утворює сукупність злочинів і кваліфікується за статтями 151 і 365 (пе­ревищення влади).

Частина 2 ст. 151 передбачає кваліфікований склад цього зло­чину, якщо він спричинив тяжкі наслідки (тяжку хворобу, само­губство потерпілого тощо).

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 151 — арешт на строк від трьох до шести місяців або обмеження волі на строк до двох років, або позбавлення волі на той самий строк, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років; за ч. 2 ст. 151 — позбавлення волі на строк від двох до п’яти років із позбавленням права обіймати певні поса­ди чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.