МІЖНАРОДНЫЙ ГУМАНІТАРНЫЙ УНІВЕРСИТЕТ

Інститут права, економіки та міжнародних відносин

Кафедра кримінального права, процесу та криміналістики

МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА

на тему: Розслідування несанкціонованого втручання в роботу комп'ютерів, автоматизованих систем, комп'ютерних мереж

Виконав: студент VI курсу, групи 61

напрямку підготовки 0304 «Право»

спеціальності 6.030401 «Правознавство»

О.В. Пестов

Одеса - 2017

Зміст

Вступ

Розділ 1. Криміналістична характеристика несанкціонованого втручання в роботу комп'ютерів, автоматизованих систем, комп'ютерних мереж

1.1 Комп'ютери, автоматизовані системи, комп'ютерні мережі як предмет злочинного посягання

1.2 Обстановка, способи та «слідова картина» несанкціонованого втручання в роботу комп'ютерів, автоматизованих систем, комп'ютерних мереж

1.3 Характеристика особи злочинця, який вчинює несанкціоноване втручання в роботу комп'ютерів, автоматизованих систем, комп'ютерних мереж

Розділ 2. Особливості розслідування несанкціонованого втручання в роботу комп'ютерів, автоматизованих систем, комп'ютерних мереж

2.1 Початковий етап розслідування несанкціонованого втручання в роботу комп'ютерів, автоматизованих систем, комп'ютерних мереж

2.2 Специфіка проведення окремих слідчих (розшукових) дій на подальшому етапі розслідування несанкціонованого втручання в роботу комп'ютерів, автоматизованих систем, комп'ютерних мереж

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Актуальність роботи. Впровадження новітніх технологій в усі сфери життя суспільства неминуче призводить до значного розширення інформаційних потоків зростання інформаційної потреби. Щоб діяти ефективно, сучасній людині необхідно мати набагато більший обсяг інформації, ніж людині, яка жила, наприклад, на початку ХХ століття.

З процесом інформатизації тісно пов'язаний процес комп'ютеризації: розвиток і впровадження в різні сфери життя та діяльності людини технічної бази, яка забезпечує оперативне одержання результатів опрацювання інформації та її накопичення.

Інтенсивне впровадження сучасних інформаційних технологій в економіці, управлінні та, особливо, в кредитно-банківській діяльності обумовило виникнення нового класу злочинів - злочинів, що вчиняються за допомогою комп'ютерних технологій або злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж.

Розповсюдження комп'ютерних вірусів, шахрайства з пластиковими платіжними картками, крадіжки коштів з банківських рахунків, викрадення комп'ютерної інформації та порушення правил експлуатації автоматизованих електронно-обчислювальних систем - це далеко не повний перелік подібних злочинів. Ось чому проблема їх протидії є актуальною як для України, так і для багатьох інших країн світу. Особливість полягає в тому, що така злочинність, як невід'ємна частина загальної злочинності, з кожним роком має тенденції до загострення та набуває транснаціонального характеру. Такі протиправні діяння сьогодні вже становлять певну суспільну небезпеку, реально загрожуючи інформаційній безпеці - складовій національної безпеки. Національна інфраструктура держави щільно пов'язана з використанням сучасних комп'ютерних технологій. Щоденна діяльність банківських та енергетичних систем, керування повітряним рухом, транспортна мережа, навіть швидка медична допомога перебувають у повній залежності від надійної і безпечної роботи автоматизованих електронно-обчислювальних систем.

Як будь-яка нова технологія породжує нові види злочинної діяльності, так кожен новий тип злочинів вимагає нових заходів захисту і методів роботи правоохоронних органів.

Стрімкий розвиток інформатизації в Україні несе в собі потенційну можливість використання комп'ютерних технологій з корисливою метою. Аналіз законодавства, яке регулює суспільні інформаційні відносини в Україні, дозволяє стверджувати, що наша держава, поряд із заходами стимулювання розвитку інфраструктури на основі новітніх технологій, вживає необхідних заходів, спрямованих проти комп'ютерної злочинності. Прикладом цьому може служити Розділ 16 - "Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж" Кримінального кодексу України.

Кіберзлочинність - це явище міжнародного значення, рівень якої безпосередньо залежить від рівня розвитку та впровадження сучасних комп'ютерних технологій, мереж їх загального користування та доступу до них. Вітчизняна і світова практика свідчать, що число клієнтів Інтернет продовжує швидко зростати, а разом з цим зростає і кількість атак, яких щодня зазнають комп'ютерні системи із зовнішнього середовища.

Основною метою кіберзлочинця є комп'ютерна система, яка управляє різноманітними процесами, та інформація, що циркулює в них. На відміну від звичайного злочинця, який діє в реальному світі, кіберзлочинець не вдається до традиційної зброї - ножа чи пістолета. Його арсенал - інформаційна зброя, всі інструменти, що використовуються для проникнення в мережі, зламу і модифікації програмного забезпечення, несанкціонованого одержання інформації або блокування роботи комп'ютерних систем. До зброї кіберзлочинця можна додати: комп'ютерні віруси, програмні закладки, різноманітні види атак, що дозволяють отримати несанкціонований доступ до комп'ютерної системи.

Жодна держава сьогодні не здатна протистояти цьому злу самостійно. Нагальною є потреба активізації міжнародного співробітництва у цій сфері. Вагоме місце в такому співробітництві належить, безумовно, міжнародно-правовим механізмам регулювання. Але, зважаючи на те, що в сучасних умовах значна частка засобів боротьби з кіберзлочинами, як і з іншими злочинами міжнародного характеру, належить до внутрішньої компетенції кожної окремої держави, необхідно паралельно розвивати і національне законодавство, спрямоване на боротьбу з комп'ютерними злочинами, гармонізуючи його з нормами міжнародного права та спираючись на існуючий позитивний досвід інших країн.

За таких обставин Україна, як незалежна демократична держава, не може стояти осторонь від проблем протидії комп'ютерній злочинності і, зокрема, її транснаціональних форм.

Розслідування злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин, обумовлює тактичні особливості провадження слідчих дій (огляд, обшук, виїмка, призначення експертиз), направлених на виявлення і дослідження матеріальних джерел криміналістичної інформації. На практиці гостро відчувається відсутність повних, науково-обґрунтованих рекомендацій щодо розслідування комп'ютерних злочинів, розроблених з урахуванням способів їх скоєння і приховання, типових слідчих та організаційних ситуацій.

Проблеми розслідування комп'ютерних злочинів у цілому розглядалися в роботах А.Б. Агапова, Н.М. Ахтирської, П.Д. Біленчука, В.Б. Вехова, В.Д. Гавловського, М.В. Гуцалюка, В.Є. Козлова, В.В. Крилова, В.Г. Лукашевича, Г.А. Матусовського, В.А. Мінаєва, Р.А. Калюжного, О.Р. Росинської, М.В. Салтевського, О.П. Снігерьова, В.С. Цимбалюка, В.М. Черкасова, М.Г. Шурухнова, О.М. Юрченката.

Мета дослідження. Мета полягає в юридичному аналізі розслідування незаконного втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж (у подальшому викладенні матеріалу назва злочину, що аналізується, буде скорочена - "незаконне втручання"), формулюванні можливих способів вчинення злочину, а також особливостей розслідування.

Завдання дослідження. Для досягнення цієї мети було поставлено такі завдання:

- охарактеризувати сучасні комп'ютери, автоматизовані системи, комп'ютерні мережі як предмет злочинного посягання;

- визначити обстановку, способи та «слідову картину» несанкціонованого втручання в роботу комп'ютерів;

- запропонувати характеристику особи злочинця, який вчинює несанкціоноване втручання в роботу комп'ютерів, автоматизованих систем, комп'ютерних мереж;

- визначити типові слідчі ситуації на початковому етапі розслідування;

- окреслити специфіку тактики окремих слідчих (розшукових) дій на подальшому етапі розслідування несанкціонованого втручання в роботу комп'ютерів, автоматизованих систем, комп'ютерних мереж.

Об'єктом проведеного дослідження є злочинна діяльність, пов'язана із несанкціонованим втручанням в роботу комп'ютерів, автоматизованих систем, комп'ютерних мереж, а також розслідування злочинів указаного виду.

Предметом дослідження є розслідування несанкціонованого втручання в роботу комп'ютерів, автоматизованих систем, комп'ютерних мереж.

Методи дослідження. Методологічною основою є комплексний підхід до аналізу незаконного втручання. Для дослідження застосовувалися такі наукові методи:

-логіко-історичний, який дозволив проаналізувати розвиток об'єкта дослідження;

- системного аналізу соціальних явищ, за допомогою якого досліджувався зміст інформаційних відносин;

-догматичний - для дослідження змісту законодавчих положень про незаконне втручання;

-порівняльно-правовий, що дав можливість порівняти вітчизняне законодавство про незаконне втручання з відповідними положеннями законодавства зарубіжних країн.

У процесі написання використовувалися досягнення кримінального, цивільного права, криміналістики, кримінології, загальної теорії права, інформатики та ін.

Практичне значення одержаних результатів зумовлюється таким: у магістерській роботі висновки і положення дослідження можуть бути використані в процесі подальшого розроблення проблем розслідування у сфері використання електронно-обчислювальних машин, систем і комп'ютерних мереж;

Розділ 1. Криміналістична характеристика несанкціонованого втручання в роботу комп'ютерів, автоматизованих систем, комп'ютерних мереж

1.1 Комп'ютери, автоматизовані системи, комп'ютерні мережі як предмет злочинного посягання

За законодавством України, предметом злочину, передбаченого ст.361 КК "Незаконне втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем і комп'ютерних мереж" є:

1. Автоматизовані електронно-обчислювальні машини - комплекси електронних пристроїв, побудованих на основі мікропроцесора, з допомогою яких здійснюються визначені комп'ютерною програмою або користувачем операції з символьною або образною інформацією, зокрема, відбувається її введення і виведення, знищення, копіювання, модифікація, передача інформації в системі або мережі, а також інші інформаційні процеси.

2. Системи автоматизованих електронно-обчислювальних машин або автоматизовані системи - системи, які здійснюють автоматизовану обробку даних, до складу яких входять технічні засоби їх обробки, а також методи і процедури, програмне забезпечення.

3. Комп'ютерна мережа - комплекс автоматизованих електронно-обчислювальних машин або їх систем, сполучених лініями електрозв'язку.

4. Носії комп'ютерної інформації - фізичні об'єкти, поля і сигнали, хімічне середовище, накопичувачі даних в інформаційних системах

5. Комп'ютерні віруси - це комп'ютерні програми, що пошкоджують електронні обчислювальні машини, в результаті чого комп'ютер виконує несанкціоновані дії.

6. Програмні і технічні засоби, призначені для незаконного проникнення в автоматизовані електронно-обчислювальні машини, їх системи і комп'ютерні мережі.