Національна академія державного управління

при Президентові України

Одеський регіональний інститут державного управління

Творча робота

Роль інформаційно-аналітичної діяльності у прийнятті управлінського рішення

• Одеса 2014
• Зміст
• Вступ
• 1. Поняття аналітичної інформації
• 2. Основні джерела інформації
• 3. Інформаційно-аналітична система прийняття рішень
• Висновки
• Список використаних джерел
• Вступ
• Інформаційно-аналітичне забезпечення прийняття управлінських рішень органами державної влади ґрунтується на аналізі предметних сфер управлінської діяльності та виділенні пріоритетних програмно-цільових установок, завдяки яким забезпечується: створення оптимальних умов для ефективного функціонування держави в цілому; поліпшення основних економічних показників, збільшення зайнятості населення; залучення зовнішніх інвестицій, підтримка найбільш значущих інноваційних проектів; планування і збільшення податкових надходжень, стабілізація фінансово-бюджетної сфери, ефективне управління і контроль фінансових потоків; розвиток інфраструктури та ефективне управління системами соціального забезпечення, охорони здоров'я, освіти, житлово-комунального господарства тощо.
• Інформація - це відомості про факти (події, особи, організації), які є основою для прийняття рішень щодо проведення адміністративно-організаційних, політичних та інших заходів, а також для підготовки різноманітних пропозицій і рекомендацій стратегічного та тактичного характеру.
• Показово, що факт як такий практично не містить майже ніякої інформації, якщо його не розглядати разом з іншими фактами. Тільки об'єднавши різноманітні факти та виокремивши серед них найбільш відповідні проблемі, яка розглядається, можна отримати чітку картину того, що відбулося.

1. Поняття аналітичної інформації Що стосується конкретно аналітичної інформації, то вона представляє собою відомості, отримані з перевірених, співвіднесених фактів, які викладені таким чином, щоб відповідати вирішенню конкретного завдання. Аналітична інформація поділяється на первинну та на вивідну (вторинну). Під первинною аналітичною інформацією маються на увазі відомості про окремі події, кількість та якість певних предметів, дії політичних акторів тощо. Вивідна аналітична інформація представляє собою результат аналізу та узагальнення первинних аналітичних даних. Вона дозволяє приймати зважене рішення суб'єкту будь-якої діяльності, орієнтуватися у конкретних моментах ситуації та прогнозувати подальший розвиток подій. Інформація поділяється на відкриту та закриту. Відкрита інформація як правило отримана з джерел, доступ до яких для більшості громадян не обмежений законодавчими або іншими нормами. Зокрема, це можуть бути друковані та електронні ЗМІ, телебачення, радіо і т.п. Крім того, до відкритої первинної інформації відноситься інформація, що не призначена для широкого розповсюдження ("сіра література" - матеріали різноманітних конференцій, довідники, переліки адрес підприємств, торгові огляди). Разом з тим, вкрай важливо відрізняти відкриту інформацію від інформації, яка носить суспільний характер (тобто є надбанням суспільства) і доступ до якої мають всі, та від інформації, що носить приватний характер. Суспільна інформація не завжди є обов'язково опублікованою (так, ряд документів адміністративного характеру (охорона здоров'я, податки) є доступними для громадян, проте публікація їх заборонена на законодавчому рівні).

Крім того, до відкритої інформації відноситься інформація, яка має таємний характер. Зокрема, мова йде про посилання представників ЗМІ на джерела, що мають доступ до інформації з обмеженим доступом (наприклад, "за повідомленням джерела з Секретаріату Президента", окремого міністерства і т.п.).

Закрита інформація представляє собою відомості, отримані за допомогою конфіденційних оцінок, особистісних знайомств тощо.

В цілому для політичної аналітики інформаційну цінність становлять документи практично будь-якого типу. Критеріями відбору інформації є інформаційна цінність документів та їх доступність. Інформаційна цінність документу визначається рівнем впливу, який інформація, що в ньому міститься, може здійснити на прийняття відповідного рішення. Доступність документа визначається як правило тривалістю часу, затраченого на його пошук та аналіз. Так, документи на паперових носіях поки що є найбільш доступними, проте за своєю інформаційною цінністю вони поступаються документам в електронній формі або телебаченню і радіо.

Збір даних з основних джерел інформації умовно можна поділити на дві категорії:

1) дослідження текстової інформації документів;

2) спілкування з ключовими дієвими особами, виявлення їх інтересів, дослідження іншої вербальної інформації, що відноситься до ключових осіб.

Спілкування з людьми та збір початкового масиву даних становлять собою польовий тип дослідження. Ці завдання часто взаємозалежні, оскільки важко одержати необхідні дані інакше як через спілкування з людьми, а також оцінити їхню достовірність надійність, і репрезентативність інакше як шляхом контактування з тими, хто є наближеним до джерел інформації. У більшості випадків має сенс ознайомитися в першу чергу зі спеціалізованою літературою. Початком пошуку літератури може бути предметна область проблеми.

2. Основні джерела інформації

Ефективним джерелом отримання аналітичної інформації є телебачення. В основному це пов'язано з тим, що, на відміну від інших джерел, телебачення дозволяє наочно спостерігати за тими чи іншими подіями. Особливо актуальними для отримання інформації є відеосюжети, присвячені:

- виступам державних та політичних діячів;

- журналістським оглядам з місця подій (на політичну та соціально-економічну тематику);

- різноманітні ток-шоу на політичну та соціально-економічну тематику;

- коментарі експертів, політологів тощо (найбільш цікавими є комплексні коментарі, що надаються одразу кількома експертами в одній студії).

Разом з тим, слід враховувати той факт, що відеосюжети часто використовуються для дезінформації населення, особливо на каналах, які контролюються окремими фінансово-політичними групами. Найбільш яскраво це було продемонстровано в Україні під час президентської кампанії 2004 року.

Найбільш дешевим та поширеним засобом масової інформації є радіостанції. На відміну від інших ЗМІ вони мають ряд переваг. По-перше, це оперативність, адже на відміну від телебачення немає потреби готувати та монтувати відеосюжети. По-друге, радіостанції не потребують часу на пересилку великих масивів інформації, тому є мобільними. Таким чином, радіостанції фактично висвітлюють події в режимі реального часу.

Разом з тим, радіостанції як правило є найбільш упередженим джерелом інформації (передусім через те, що більш-менш впливова політична сила або фінансово-політична група здатна якщо не придбати радіостанцію для своїх цілей то, принаймні, впливати на її редакційну політику), тому всі відомості необхідно ретельно перевіряти.

Друковані ЗМІ (газети та журнали) також можуть ефективно використовуватись для отримання аналітичної інформації. Робота з пресою підкаже, до кого варто звернутися за інформацією. Також надзвичайно корисним можуть бути довідники державних та недержавних організаціях, офіційних особах які репрезентують групові інтереси.

Проте слід враховувати, що основними недоліками ЗМІ є неоперативність та залежність від політичних уподобань власників.

Разом з тим, завдяки великій кількості газет та журналів будь-яку подію можна відстежити практично в усіх аспектах та з різних ідеологічно-ціннісних позицій. Особливу увагу при цьому слід приділяти найвідомішим національним виданням, які переважно віддзеркалюють точку зору відомих політиків, державних діячів, експертів, політологів. На основі національних видань можна проводити моніторинг політичної, економічної, соціальної ситуації в державі в цілому.

Розпочинати роботу з аналізу інформації про політичну ситуацію, користуючись газетами, потрібно з урахування структури періодичних видань. Передусім необхідно встановити найбільш авторитетні видання, що відрізняються від інших високою кваліфікацією журналістських кадрів і відповідною аргументацією висновків та узагальнень статей, що публікуються. Крім того, важливо визначити ідеологічну направленість видань. Традиційним є поділ на "ліві", "праві" та "центристські", хоча не виключно їх часткове розпорошення на "лівоцентристські" тощо.

З друкованих матеріалів крім преси також активно у роботі політичного аналітика рекомендовано використовувати:

- різноманітні законодавчі документи;

- акти органів влади;

- доповіді, звіти державних установ, громадських організацій та аналітичних центрів, політичних партій;

- статистичні матеріали.

Серед різноманітних джерел інформації найбільшу цінність для політичного аналітика на даному етапі має Інтернет, що забезпечує можливість швидкого та відносно легкого (передусім за рахунок наявності різноманітних пошукових систем) доступу до великих масивів документів з різних джерел.

В інформаційному плані Інтернет - це джерело інформації практично будь-якого тематичного спрямування. На сучасному етапі глобальний ресурс Інтернет може використовуватись для отримання відкритої документальної інформації політичного, економічного та військово-стратегічного характеру.

Фактаж матеріалів, на які спираються аналітичні матеріали, перевіряється через сайти новин, що постійно оновлюються та розміщують новини з багатьох великих інформаційних агентств, і переважно всі мають електронні архіви за останні кілька місяців. Крім того, динаміка та основні тенденції розвитку ситуації, що досліджується, може відслідковуватися за матеріалами одразу декількох галузевих сайтів.

Другим джерелом аналітичної інформації в Інтернеті можна вважати аналітичні сайти, що належать державним та міжнародним установам. Важливим джерелом інформації є персональні сайти політичних діячів. Вони містять майже повний архів виступів, промов, що дозволяє зробити психологічний профіль цих діячів, а також скласти уяву про їх політичні погляди та переваги.

Крім того, існують аналітичні сайти недержавних дослідницьких установ. Вони містять найбільш повні публікації щодо політичних процесів в Європі або окремих країнах та прогнози розвитку політичної ситуації в регіоні.

Основним недоліком Інтернет сайтів, незважаючи іноді на дуже цінну інформацію, є їх необ'єктивність та залежність від політичних уподобань своїх власників. При цьому потрібно враховувати, що значна частина сайтів безпосередньо створюються під конкретні політичні проекти або вибори - чи то парламентські, чи то президентські.