Джерелом постійної актуальної інформації про діяльність влади виступають відповідні офіційні сайти, на яких подаються основні міські новини, анонсуються події, викладаються найбільш важливі документи і організовано їх обговорення. Однак не всі органи місцевого самоврядування доступні населенню й організаціям у мережі Інтернет. Практично відсутні сайти більшості відділів і управлінь виконкомів районних рад, комунальних підприємств та органів самоорганізації населення. Жителі не мають повної можливості довідатися про тарифи, порядок сплати за комунальні послуги і стан своїх особових рахунків, відсутня інформація про об'єкти приватизації, забудови і реконструкції.

Разом з цим необхідно визнати що готовність органів влади спілкуватися з громадянами в електронному вигляді дуже низька.

Реалізація і впровадження новітніх технологій е-урядування в роботу органу влади сприятиме корінному переосмисленню ролі і структури державних органів. Громадяни зможуть отримати змогу бути «у керма», а процес надання послуг та інформації для громадян відбувається тоді, там і таким чином, як цього хочуть громадяни [5].

Завдяки значному полегшенню взаємодії з державними службами і доступу до публічної інформації, офіційних документів і протоколів адміністративних органів, громадяни стають краще поінформованими, що тільки сприятиме бажанню брати участь у процесі державного управління. З часом це обов'язково призведе до виникнення інформаційних співтовариств і до встановлення таких моделей управління, де громадяни більш широко будуть залучені до процесу прийняття політичних рішень [6].

На основі проведеного аналізу інформаційних ресурсів органів влади можна констатувати, що Україна, на жаль, у своєму розвитку істотно відстає від розвинених країн і перебуває на початковому етапі впровадження електронного урядування. правовий інформаційний урядування державний

Враховуючи вищезазначене, маємо визнати, що необхідність в розробці та реалізації проекту впровадження технології е-урядування обумовлена низкою факторів, основними з яких є такі:

1) комплексний міжвідомчий характер проблем у сфері е-урядування, які не можуть бути вирішені на рівні окремих органів влади та регіонів, а також на основі традиційних підходів;

2) необхідність об'єднання елементів е-урядування, створених в окремих органах влади та регіонах України, в єдину систему е-урядування та формування на їх основі типових рішень в цій сфері;

3) актуалізація на сучасному етапі проведення адміністративної реформи в Україні, невід'ємною складовою якої є е-урядування;

4) необхідність створення передумов для розробки Концепції та Програми впровадження е-урядування;

5) необхідність зменшення ризику отримання негативних результатів;

6) вимоги законодавства щодо термінів впровадження е-урядування в Україні.

Список літератури

1. Закон України «Про інформацію» від 02.10.1992 № 2657-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 48. - (зі змінами та доповненнями від 06.12.2016).

2. Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 № 851-ІУ // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 36. - (зі змінами та доповненнями від 03.09.2015).

3. Закон України «Про електронний цифровий підпис» від 22.05.2003 № 852-ІУ // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 36. - (зі змінами та доповненнями від 06.10.2016).

4. Постанова Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо створення електронної інформаційної системи «Електронний уряд» від 24.02.2003 № 208.

5. Бабаєв В.М. Текст лекцій з дисципліни «Електронне урядування» / В.М. Бабаєв, М.М. Новікова, С.О. Гайдученко. - Х.: ХНУМГ, 2014. - 127с.

6. Блажієвська Н., Береза Т. Електронний уряд та інформатизація органів державної влади / Н. Блажієвська, Т. Береза.

7. Голобуцький О.П., Шевчук О.Б. Електронний уряд / О.П. Голобуцький, О.Б. Шевчук. - К.: Атлант UMS, 2002. - 173с.

8. Дубас О.П. Електронна демократія: сутність і перспективи розвитку в Україні / О.П. Дубас.

9. Колесніченко І.М. Розвиток електронного урядування в Україні: інституціональний аспект / І.М. Колесніченко.