КИЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра міжнародного права і порівняльного правознавства

КУРСОВА РОБОТА

НА ТЕМУ

СИСТЕМА МІЖНАРОДНОГО ПРАВА: ПОНЯТТЯ, ПРОБЛЕМИ СТАНОВЛЕННЯ ТА ЗАКОНОМІРНОСТІ РОЗВИТКУ

Студента III курсу 2 групи

Інституту міжнародних відносин

Спеціальності міжнародне право

Тихомирова Дмитра Миколайовича

Науковий керівник :

Викладач Луцак М.М

Київ-2008

ЗМІСТ

• Вступ 3
• Розділ І. Система міжнародного права: поняття та становлення 5
• 1.1 Поняття та значення системи міжнародного права 5
• 1.2 Проблеми становлення та закономірності розвитку системи міжнародного права 8
• 1.3 Міжнародне право і внутрідержавне право - дві системи права: спільні та відмінні риси 10
• Розділ ІІ. Структурні елементи системи міжнародного права 20
• 2.1 Проблеми визначення поняття та класифікація джерел міжнародного права 20
• 2.2 Основні принципи в системі міжнародного права 23
• 2.3 Норми міжнародного права: поняття, правова природа, класифікація 28
• Висновки 30
• Список використаної літератури 35

Вступ Актуальність теми дослідження. Розглядаючи розвиток міжнародного публічного права на початку XXI століття, слід зазначити, що проблема видається достатньо складною і потребуючою свого аналізу не лише через її пізнавальний інтерес. Підхід до міжнародного права, як до системи, порівняно нове явище. Міжнародне право не містило загальних цілей і принципів, було диспозитивним, тобто держави могли скасувати у своїх взаємовідносинах дію будь-якої міжнародно-правової норми. Поява принципів міжнародного права сприяла об'єднанню, організації, створенню ієрархії норм міжнародного права. Проте, на разі не варто говорити про сталість цієї система. Навпаки, вона є динамічною, постійно змінюваною, що не в останню чергу детермінує актуальність дослідження тематики. Об'єктом дослідження курсової роботи є система регулювання міжнародних відносин засобами міжнародного права. Предметом курсової роботи є теоретико-концептуальні підходи до висвітлення проблеми становлення та розвитку системи міжнародного права та її елементів. Основна мета курсової роботи полягає в тому, щоб на основі аналізу складових системи міжнародного права розкрити його системні особливості. З огляду на мету роботи її завданнями є: 1) охарактеризувати поняття та структуру системи міжнародного права; 2) вивчити специфіку закономірності сучасного етапу розвитку системи міжнародного права; 3) висвітлити особливості норм, принципів та джерел як складових системи міжнародного права.

Теоретичне підґрунтя дослідження. При розгляді системи міжнародного права, використовувалися теоретичні положення й висновки, зроблені вітчизняними та зарубіжними дослідниками. Серед них можна назвати російських вчених Ю.Я. Баскіна, К.Я. Бекяшева, І.І. Лукашука, Л.А. Моджоряна, О.І. Тіунова, Г.І. Тункіна, Д.І. Фельдмана та інших. З-поміж українських фахівців міжнародного права на особливу увагу заслуговують праці В.Г. Буткевич, В.А. Василенка, В.Н. Денисова, А.С. Мацка, В.І. Муравйова, Л.Д. Тимченка тощо.

Методологічну основу роботи складає сукупність загальновизнаних принципів та методів наукового пізнання. Для одержання наукових результатів застосовувалися загальнонаукові принципи та підходи, які забезпечили єдність аналізу, історизм, об'єктивність дослідження тощо. Історико-правовий, історико-порівняльний, нормативний, діалектичний, системно-структурний та інші методи були задіяні з метою досягнення розуміння виникнення та розвитку системи міжнародного права, його окремих норм, принципів та інститутів. З арсеналу спеціальних методів використовувався метод наукової абстракції, формально-логічний та ін.

З урахуванням об'єкту, предмету, мети й завдання роботи, у її структурі виокремлено вступ, два розділи, висновки та список використаної літератури.

Розділ І. Система міжнародного права 1.1 Поняття та значення системи міжнародного права Перш ніж приступати до аналізу системи міжнародного права, доречно коротко позначити її поняття та значення. У цьому сенсі вкажемо, що право за своєю формою повинне бути належним чином організовано, внутрішньо погоджено, щоб не спростовувати себе в силу внутрішніх протиріч, тобто мати властивість системності. Більшість вітчизняних учених говорять про міжнародне право як про систему юридичних норм, що регулюють відносини між суб'єктами міжнародного права, створюваних шляхом узгодження позицій учасників міжнародних відносин і забезпечуваних у разі потреби індивідуальним чи колективним примушенням.

Поняття «система» походить від грецьк. Systema-ціле, складене з частин, з'єднання. Ця численність закономірно пов'язаних один з одним елементів, що представляє собою певне цілісне утворення, єдність чи порядок, обумовлений планомірним розташуванням частин у визначеному зв'язку. Поняття «система» означає, що право являє собою деяке цілісне утворення, що складається з безлічі елементів, що знаходяться між собою у певному зв'язку (супідрядності, координації, функціональній залежності тощо)[2, с 34].

Система права відображає не сукупність усіх правових явищ у їхній взаємодії, а тільки внутрішню побудову права як системи правових норм. Внутрішня форма (структура) права характеризується, зокрема, єдністю його складових частин, що обумовлюється системою відносин, що визначають зміст правових норм, створенням і дією останніх на основі єдиних принципів. Досить поширене твердження, що міжнародне право є особливою системою права, відмінною від внутрішньодержавної системи права, і являє собою досить складне юридичне утворення, що складається з комплексу юридичних норм, що характеризується принциповою єдністю й одночасно упорядкованим підрозділом на відносно самостійні частини (галузі, підгалузі, інститути)[ 3, с 67].

Система міжнародного права являє собою комплекс юридичних норм, що характеризується принциповою єдністю й одночасно упорядкованим розмежуванням на відносно самостійні частини (галузі, підгалузі, інститути). Матеріальним системоутворюючим фактором для міжнародного права служить система міжнародних відносин, яку воно покликано обслуговувати. Основними юридичними і морально-політичними системоутворюючими факторами виступають цілі і принципи міжнародного права.

Характеризуючи систему сучасного міжнародного права в цілому і відмічаючи її основні ознаки, слід зазначити, що деякою мірою ці ознаки схожі з тими відмінностями, які відзначалися при загальній характеристиці міжнародного права. Однак розходження все-таки є, і можна констатувати, що в якості основних ознак системи сучасного міжнародного права слід відзначити:

1) цілісність обумовленої конкретної сфери дії (тобто сфери міжнародного права);

2) специфічність співвідношення з іншими міжнародними нормативними системами, і особливо із системами внутрішньодержавного права;

3) стрункість структури конкретних елементів системи;

4) особливу характеристику суб'єктів міжнародного права.

Системі міжнародного права притаманна характерна для неї структура. Під структурою розуміються внутрішня організація системи, розташування і об'єднання її елементів, характер їхнього взаємозв'язку. Іншими словами, це внутрішня форма системи, визначена упорядкованість її частин. Стійкість цілого залежить від стійкості зв'язків між його частинами. Від характеру зв'язків залежить характер системи в цілому. Таким чином, система міжнародного права спирається на комплекс цілей і принципів, має характерну для неї структуру, визначені методи формування і функціонування, розвивається відповідно з властивими їй закономірностями. Існування цієї системи об'єктивно обумовлено, оскільки лише як досить організована система сучасне міжнародне право в змозі виконувати свої функції.

Система міжнародного права не ідентична його структурі. Основний елемент структури міжнародного права - норма МП.

Структура міжнародного права - це внутрішня організація системи міжнародного права. Структурою міжнародного права є особливі способи зв'язків на рівні норм міжнародного права, інститутів міжнародного права і галузей міжнародного права.

Структура сучасного МПП багаторівнева. Елементарний структурний рівень - це структура норм, компонентний розподіл на рівні інституту і галузі міжнародного права.

Сучасне загальне міжнародне право - центр функціонуючої системи. У взаємодії з ним існують регіональні міжнародно-правові комплекси {європейське право прав людини, право ЄС, комплекс міжамериканських норм права тощо). Значна кількість норм регулюють локальні, партикулярні відносини. Ці норми можуть не вписуватись в певний інститут. Міжнародне право не тільки багатофункціональна система, але й складноструктурована система.

До структури системи міжнародного права належать:

- цілі міжнародного права, за Статутом ООН, як базові положення, що характеризують сучасне міжнародне право;

- норми міжнародного права як його первинні елементи;

- принципи міжнародного права як найважливіші положення, що мають вищу юридичну чинність;

- інститути міжнародного права як групи норм, що регулюють однорідні правовідносини;

- галузі міжнародного права як сукупності норм і принципів, які регулюють правовідносини у певній галузі, що складає специфічний предмет міжнародного права і пов'язана зі специфічною групою об'єктів міжнародного права.