Переваги угоди про визнання вини для прокурора: дає змогу уникнути судових витрат; знижує навантаження прокуратури (знімає тягар переслідування чи доказування вини «поза всякими розумними сумнівами»); робить свій внесок в ефективність системи кримінального правосуддя (понад 90% cправ вирішуються в ході переговорів з прокурором); є доречною, коли потерпілий хоче уникнути публічного суду; усуває перспективу подальших апеляцій; забезпечує елемент визначеності.

Проте угода про визнання вини має і низку недоліків, до яких належать наступні: веде до маніпулювання судовою системою й можливості уникнути дотримання правових та конституційних принципів; створює потенціал для зловживання владою з боку прокурорів і суддів; сприяє зниженню ролі захисника, який може віддати перевагу своїм власним інтересам, а не інтересам обвинуваченого; призводить до того, що правопорушники отримують м'яке покарання; збільшує ризик судової помилки; найбільшого тиску зазнають обвинувачені, які можуть бути невинними [10, с. 119].

Таким чином, інститут прокуратури у США наділений значним обсягом повноважень у сфері кримінального правосуддя, зокрема, щодо укладання з обвинуваченим угоди про визнання вини, що з точки зору принципів справедливості та рівності є невиправданим і створює можливу проблему зловживань з боку прокурора. Проте така прокурорська система є ефективною у боротьбі зі злочинністю, у тому числі організованою, у забезпеченні повного та своєчасного розкриття злочинів, економії державних ресурсів.

Реформування органів прокуратури України за прикладом органів прокуратури США

Заслуговує в Україні на увагу проблема внутрішньої автономії головної ланки прокуратури міської і районної прокуратури. Весь тягар прокурорської роботи фактично несуть саме ці структури. Тому роль підрядної організації, в якості якої сьогодні діє районна (міська) прокуратура, виконуючи в ocновномy вказівки генеральної і обласної прокуратур, не відповідає демократичним принципам. Більше того - така ситуація душить будь-яку ініціативу знизу. Практичні працівники знають, що немає тижня, а іноді й дня, щоб у районі не побували у порядку контролю два-три представники із обласного апарату, а паралельно, майже щоденно, не йшли вказівки і розпорядження зі структурних підрозділів іншої ланки. Така організація роботи склалася ще з радянських часів [12, с. 13].

Натомість територіальні прокурори США обходяться без керівних вказівок вищестоящих прокуратур. Наприклад, у США всі три рівні прокуратури (Генеральний прокурор США, Генеральні прокурори штатів, прокурори округів) незалежні. Гарантією незалежності генерального прокурора штату і окружного прокурора є їх обрання безпосередньо населенням. Генеральних прокурорів штатів та окружних прокурорів обирає населення. Але всі три рівні прокуратури США абсолютно незалежні один від одного, кожна має свої окремі повноваження [12, с. 14].

Таким чином, оскільки незалежність прокурора є невід'ємною ознакою правової держави, то слід відмовитися від нинішніх відносин вертикальної підпорядкованості органів прокуратури як від рудименту радянської епохи і надати районному (міському) прокурору максимальної автономії за прикладом органів прокуратури США, де органи прокурати зі своїми визначеними повноваженнями незалежні один від одного.

ВИСНОВКИ

прокуратура юстиція вина угода

На підставі проведеного дослідження, були зроблені наступні висновки:

Система прокуратури США складається з федеральної прокуратури та прокуратури окремих штатів, також існують дві посадові особи, що мають статус, аналогічний прокурорському - Генеральний атторней США (що належить до виконавчої влади) та «незалежний прокурор» (судова гілка влади).

Інститут прокуратури у США наділений значним обсягом повноважень у сфері кримінального правосуддя, зокрема, щодо укладання з обвинуваченим угоди про визнання вини, що з точки зору принципів справедливості та рівності є невиправданим і створює можливу проблему зловживань з боку прокурора. Проте така прокурорська система є ефективною у боротьбі зі злочинністю, у тому числі організованою, у забезпеченні повного та своєчасного розкриття злочинів, економії державних ресурсів.

Оскільки незалежність прокурора є невід'ємною ознакою правової держави, то слід відмовитися від нинішніх відносин вертикальної підпорядкованості органів прокуратури як від рудименту радянської епохи і надати районному (міському) прокурору максимальної автономії за прикладом органів прокуратури США, де органи прокурати зі своїми визначеними повноваженнями незалежні один від одного.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Хододницький Н.І. Становлення та розвиток інституту прокуратури в штаті Ілліноїс (США) / Н.І. Холодницький // Митна справа. - 2013. - № 2. - С. 374-379.

2. Литвак О., Шумський П. Проблеми реформування органів прокуратури / О. Литвак, П. Шумський // Митна справа. - 2013. - № 2. - С. 5-12.

3. Резнік О. Функціональна модель прокуратури (поняття і різновиди) / О. Резнік // Вісник прокуратури. - 2008. - № 3 (81). - С. 81-83.

4. Садченко М.М. Фінансовий контроль за доходами протиправного походження та суб'єкти розслідування фінансових правопорушень у зарубіжних країнах / М.М. Садченко // Держава та регіони. Серія: Право. - 2012. - № 3. - С. 12-19.

5. Верченко Л.С. Система та компетенція правоохоронних органів США, які протидіють організованій злочинності / Л.С. Верченко // Право і суспільство. - 2009. - № 5. - С. 141-147.

6. Кравчук В. Угода про визнання вини як засіб підвищення ефективності діяльності прокуратури у сфері кримінального процесу / В. Кравчук // Вісник Національної Академії Прокуратури України. - 2011. - № 1. - С. 115-120.

7. Стукаленко В.А. Роль прокурорського нагляду щодо забезпечення законності у діяльності державних органів: досвід провідних країн світу / В.А. Стукаленко // Митна справа. - 2012. - № 6. - С. 474-480.

8. Гвоздецький В.Д., Невмержицький Є.В. Правоохоронні органи як суб'єкти, які здійснюють заходи щодо запобігання і протидії корупції: проблеми реформування / В.Д. Гвоздецький, Є.В. Невмержицький // Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. - 2012. - № 1. - С. 11-25.