Реферат з дисципліни

“Інтелектуальна власність”

на тему:

«Система інтелектуальної власності в Україні: визначення понять інтелектуальної власності, суб`єкти і об`єкти інтелектуальної власності»



1. Поняття інтелектуальної власності Поняття інтелектуальної власності неможливе без понять інтелект та творчість. Інтелект - це здатність людини до мислення, особливо до його вищих теоретичних рівнів, здатність до раціонального пізнання. Творчість - це цілеспрямована пошукова діяльність людини, результатом якої є щось якісно нове, що відрізняється неповторністю, оригінальністю і унікальністю. Інтелектуальна власність (далі ІВ) - закріплені законом права, які є результатом інтелектуальної діяльності в науковій, літературній, художній і промисловій галузях. Це результат творчої діяльності, об`єктами якої є не матеріальні носії, а ті ідеї, думки, міркування, образи, символи і т.д., які реалізовуються в певних матеріальних носіях. Це нематеріальна субстанція. Її неможливо відчути на дотик; вона немає довжини, ширини та висоті; вона немає ваги і не створює тіні; вона немає кольору, смаку або запаху. Але точно так, як і матеріальний ресурс, ІВ можна купити, продати та орендувати. Також як і матеріальний ресурс, її можуть втратити або ліквідувати при необережному або неуважному догляді. її можна застрахувати або використати в якості застави. Вона може з'явитися на світ в результаті моментального спалаху натхнення або багатьох років кропіткої праці. Вона може зникнути в одну мить або існувати вічно. При всіх своїх характеристиках ІВ має економічну вартість (в багатьох випадках дуже високу), яку частіше не згадують в звітності, недовраховують та недооцінюють. З точки зору введення бізнесу вона відкриває нову ринкову можливість або являє загрозу - в залежності від того, хто нею розпоряджається. Вважається, що „знання - сила". Потрібно додати, що знання - це ще й багатство. Дійсно, в економічному сьогоденні, заснованому на знаннях, ІВ стає частіше за все найважливішим активом підприємства. Компанії, які не позначили ІВ в якості одного з своїх пріоритетів, в кращому випадку ризикують втратити конкурентні переваги; в гіршому -- їм загрожує неспроможність. Тому студентам - майбутнім інженерам та підприємцям необхідно мати базові знання про природу і можливості ІВ. Зважаючи на те, що багато, якщо не більшість студентів, мають обмежене уявлення про інтелектуальну власність, коротко викладені відомості про систему правової охорони інтелектуальної власності, що включає об'єкти й суб'єкти права інтелектуальної власності, структуру державної системи правової охорони інтелектуальної власності, законодавче поле у цій сфері. Також надається інформація про об'єкти права промислової власності і, зокрема, про винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки (знаки для товарів та послуг) тощо. Останнім часом об'єкти авторського права та суміжних прав також набувають усе більшого економічного значення. Саме з ними пов'язані питання недобросовісної конкуренції (відеопіратство, виготовлення контрафактної продукції тощо), тому питання, що стосуються об'єктів авторського права і суміжних прав, знайшли відображення також.  2. Суб'єкти та об'єкти інтелектуальної власності Суб'єкти інтелектуальної власності - це особи, яким можуть належати права володіння, легітимації, користування, розпорядження та захисту прав на результати інтелектуальної, творчої діяльності. Суб'єктами інтелектуальної власності можуть бути два види суб'єктів:

· творець;

· інші особи.

Суб'єктом права власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, за певних умов може бути також юридична чи фізична особа, де або у якої працює той, хто створив цей об'єкт.

Об`єктами права інтелектуальної власності є:

· об`єкти промислової власності: винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торгові марки, зразки для товарів та послуг, географічні позначення, фірмові найменування;

· нетрадиційні об`єкти інтелектуальної власності: сорти рослин, породи тварин, топографії, інтегральні мікросхеми, комерційні таємниці, наукові відкриття, раціоналізаторські пропозиції.

· об`єкти авторського права і суміжних прав: літературні твори, художні твори, бази даних, програмне забезпечення, фонограми, відеограми, виконання творів.

 3. Система інтелектуальної власності Система інтелектуальної власності (ІВ) складається з п'яти підсистем і зв'язків між ними (рис. 3.1). Рис 3.1Система інтелектуальної власності. Системою називається така сукупність елементів, що мають характерні ознаки, параметри та просторову структуру, які забезпечують досягнення єдиної мсти або функції. Структура системи може бути представлена у вигляді графа. Підсистема в свою чергу може бути системою, яка складається з сукупності своїх елементів. 3.1 Законодавчі акти України про інтелектуальну власність Правовідносини у сфері інтелектуальної власності в Україні регулюються окремими положеннями Конституції України (ст. 41, 54), нормами Цивільного кодексу України (Книга IV «Право інтелектуальної власності»), Кримінального, Митного кодексів України, Кодексу України про адміністративні правопорушення. Крім того, в Україні діють 10 спеціальних законів у сфері інтелектуальної власності. Це закони України: «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», «Про охорону прав на промислові зразки», «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», «Про охорону прав на сорти рослин», «Про охорону прав на зазначення походження товарів». «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем», «Про авторське право і суміжні прана», «Про захист економічної конкуренції», «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм», «Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів господарювання, пов'язаних з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування». Окремі норми, що стосуються інтелектуальної власності, містяться п багатьох інших законах України. У випадку, коли необхідно врегулювати спори щодо прав на об'єкти інтелектуальної власності між фізичними або юридичними особами України та іноземних держав, верховенство перед національними законами мають міжнародні договори, до яких приєдналася Україна. На сьогодні Україна с учасницею 18 багатосторонніх міжнародних договорів у цій сфері. За здійснення політики у сфері інтелектуальної власності в Україні відповідає Міністерство освіти і науки України. Виконання конкретних функцій у цій сфері Міністерство освіти і науки України делегувало Державному департаменту інтелектуальної власності, який підпорядкований Міністерству освіти і науки України і є урядовим органом державного управління, що уповноважений представляти, реєструвати і підтримувати на території України права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки, географічні зазначення, топографії інтегральних мікросхем, а також здійснювати реєстрацію об'єктів авторського права: творів літератури і мистецтва, комп'ютерних програм, баз даних тощо. Державний департамент інтелектуальної власності проводить єдину державну політику у сфері охорони прав на об'єкти інтелектуальної власності. Він удосконалює законодавчу і нормативну бази, міжнародне співробітництво у сфері інтелектуальної власності, забезпечує умови для введення інтелектуальної власності до господарського обороту, підготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері інтелектуальної власності, взаємодії з громадськими організаціями тощо. 3.2 Державна система управління інтелектуальною власністю Верховна Рада України налічує Комітет з питань науки і освіти, якому підпорядкований Комітет інноваційної діяльності захисту ІВ. Кабінет Міністрів України має в підпорядкуванні антимонопольний комітет, який займається спірними питаннями у використанні об`єктів ІВ, що мають вплив на монопольне становище в країні. КМУ також підпорядкований Міністерству внутрішніх справ, в підпорядкуванні якого знаходиться Управління по боротьбі з правопорушеннями в сфері ІВ і високих технологій. МОНУ підпорядкований Державний департамент ІВ, якому в свою чергу підпорядковується:

1. Український інститут промислової власності;

2. Український центр інноватики та патентно-інформаційних послуг;

3. Державний інститут інформаційної власності;

4. Державна патентна бібліотека;

5. Апеляційна палата Держдепартаменту;

6. Українське агентство з авторських та суміжних прав;

7. Державне підприємство «Інтелзахист»;

8. Державні інспектори з питань ІВ;

9. Представники у справах ІВ (патентоповірені).

КМУ підпорядковується також Державна митна служба, яка налічує Управління захисту прав інтелектуальної власності, до складу якої входять державні інспектори з питань ІВ.

Державна податкова адміністрація налічує підрозділ, який здійснює нагляд, який здійснює нагляд за оподаткуванням об`єктів права ІВ.

Міністерство аграрної політики налічує Державну службу з охорони прав на сорти рослин, якій підпорядковується Українському інституту експертизи сортів рослин, Держсортінспекція, а також представники у справах ІВ (патентні повірені). Окремо КМУ підпорядковуються Державний комітет з питань споживчої політики та технічного регулювання. Окремим підрозділом КМУ є Міжвідомчий комітет з проблем захисту прав на об`єкти ІВ, крім цього Вищий господарський суд України в складі Апеляційних господарських судів, має комісію суддів з розгляду справ захисту прав на об`єкти інтелектуальної власності.

Рис 3.2Структура державної системи правової охорони інтелектуальної власності.

Основними завданнями Департаменту є:

- Участь у межах своєї компетенції в забезпечені реалізації державної політики в сфері інтелектуальної власності;

- Прогнозування та визначення перспектив і пріоритетних напрямків розвитку в сфері ІВ;

- Організаційне забезпечення охорони прав на об`єкти інтелектуальної власності.

Державний департамент ІВ є урядовим органом державного управління, що уповноважений представляти, реєструвати та підтримувати на території України права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, зазначення походження товарів, топографії інтегральних мікросхем, а також здійснювати реєстрацію об`єктів авторського права. Державний департамент інтелектуальної власності проводить єдину державну політику в сфері охорони прав на об'єкти інтелектуальної власності. Він працює над удосконаленням законодавчої й нормативної влади, стосовно міжнародного співробітництва у сфері інтелектуальної власності, забезпечує умови для ведення інтелектуальної власності цивільного обігу, переймається питаннями підготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері інтелектуальної власності, взаємодіє з громадськими організаціями тощо.

Український інститут промислової власності (Укрпатент) є державним підприємством, що перебуває в сфері управління Міністерства освіти і науки України та Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України.

Головними завданнями Украпатенту є:

- приймання заявок на видачу охоронних документів на результати науково-технічної діяльності, проведення експертизи заявок на результати науково-технічної діяльності на відповідність їх умовам надання правової охорони, забезпечення здійснення державної реєстрації об`єктів промислової власності та змін їхнього правового статусу й офіційної публікації відповідних відомостей;