- обов'язковим повинен бути адекватний вкладеній праці, рівень фінансування медичних працівників, освітян, працівників закладів культури;

- обсяги фінансування закладів поставити в пряму залежність від результатів роботи.

Система державного управління гуманітарною сферою повинна бути замінена на громадсько-державне управління. До розробки і реалізації гуманітарної політики повинні залучатись широкі кола громадських структур.

У сфері освіти зусилля мають спрямовуватись на забезпечення умов для реалізації безперервної освіти, побудову індивідуальної освітньо-професійної траєкторії; розгортання конкуренції в наданні учням і батькам можливостей вибору навчальних закладів.

У сфері охорони здоров'я необхідно розробити стратегію активної участі самої людини у зміцненні її здоров'я. Потрібна міжсекторна співпраця між сферами охорони здоров'я, освіти, спорту, молодіжної політики, громадськими організаціями. Необхідно розробити національну концепцію щодо участі людини у зміцненні свого здоров'я.

У сфері культури слід перейти до інноваційно-інвестиційної моделі управління.

Таким чином, гуманітарний розвиток має бути спрямований на:

- зміни організаційних структур закладів гуманізації сфери з метою підвищення гнучкості та зменшення ієрархії, розширення ступеня автономії;

- вироблення стратегії розвитку гуманітарної сфери;

- поліпшення доступу населення до освіти, охорони здоров'я, соціальної допомоги, культури;

- розширення партнерства в мобілізації фінансових та інших ресурсів для розв'язання конкретних задач; урегулювання особливо гострих проблем соціального значення - зниження рівня безробіття, підвищення якості медичного обслуговування та шкільної освіти.

Слід зазначити, що гуманітарна політика повинна постійно перебувати в безперервному процесі оновлення, який має відповідати індивідуальним потребам та інтересам особистості. У центрі уваги органів виконавчої влади, які реалізують гуманітарну політику має бути - людина, задоволення її культурних, духовних, освітніх потреб, надання їй якісних медичних послуг, забезпечення реалізації демократичних прав і свобод.

Список використаної літератури

1. Кіндзерський С.А. Понятійна ідентифікація гуманітарної сфери як виклик сьогодення // Статистика України. - 2005. - №2 (29). - С. 84-87.

2. Кіндзерський С.А. До проблеми вироблення цивілізованої стратегії державного управління в гуманітарній сфері України // Університетські наукові записки: Часоп. Хмельниц. ун-ту упр. та права. - 2005. - №1-2 (13-14). - С. 257-262.

3. Кіндзерський С.А. Гуманітарна сфера як задоволення конституційного проголошення прав і норм людського розвитку // Вісн. НАДУ. - 2004. - №4. - С. 416-421.

4. Конституція України: прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 р. (із змінами) [Електронний ресурс]: // Режим доступу: htt://zakon.rada.gov.

5. Концепція соціальної держави України [Електронний ресурс]: // Режим доступу: http://cpsr.org.ua.

6. Скуратівський В.А., Палій О.М. Основи соціальної політики [Текст]: навч. посіб. - К.: МАУП, 2002.

7. Явецька І.Д. Соціальний захист населення, як складова соціальної політики держави [Текст]: Магістерська робота за спеціальністю 8.150101 «Державна служба». - Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу. - Івано-Франківськ, 2007.