б) зовнішньо-системних форм організованої злочинної діяльності. Ідеться передусім про виявлення, руйнацію та запобігання налагодженню міжвідомчих корупційних зв'язків працівників ДКВС та Національної поліції, прокуратури й інших органів державної влади;

- протидія кримінальній субкультурі - зворотній бік забезпечення утвердження принципів ліберально-гуманістичної конвергенції у системі відносин «персонал ДКВС - засуджені». У середовищі засуджених також, вочевидь, має відбуватися зустрічний рух, що відповідатиме трансформаціям концептуальних, ідеологічних засад виконання покарань, службової діяльності працівників ДКВС. Загалом питання протидії кримінальній субкультури потребують серії розроблень на монографічному рівні. Незважаючи на появу останнім часом низки вельми ґрунтовних наукових праць під авторством Т.А. Денисової, В.М. Дрьоміна, О.Г. Колба, О.Г. Крикушенка, А.Х. Степанюка, Д.І. Перепелиці, І.С. Яковець та ін., кримінологічні проблеми відтворення кримінальної субкультури (зокрема, субкультури місць позбавлення волі), а особливо в контексті запобігання злочинам у сфері службової діяльності, що вчиняються працівниками ДКВС, не втрачають своєї актуальності.

Висновки

Зауважимо, що виражена у запропонованих напрямах кримінально-превентивної діяльності модель функціонального компонента стратегії запобігання злочинам у сфері службової діяльності, що вчиняються працівниками ДКВС, не є жорсткою, зачиненою. Зазначені напрями цілком можуть бути диференційовані на більш дрібні, а тому змістовно є достатньо гнучкими, динамічними, комплексними. У кожному з них можливо виділити додаткові вектори кримінологічної діяльності, що відповідатимуть антикорупційній спрямованості або ж забезпечуватимуть специфікацію відповідних заходів до запитів запобігання насильницьких чи нігілістичних злочинів у сфері службової діяльності працівників ДКВС. Це - завдання подальших досліджень. Тому підкреслимо, що викладене бачення стратегічних напрямів запобігання злочинам вказаної категорії має узагальнено-системний, концептуальний характер. У них поєднуються елементи психолого-виховної, соціальної, репресивної та реститутивної кримінологічних стратегій. Такий синтез різних підходів, що практикуються як у вітчизняній, так і зарубіжній практиці протидії злочинності в єдиній стратегії вимагає розроблення належного механізму її реалізації, що є перспективним завданням подальших досліджень.

Література

1. Бодрийяр Ж. Симулякры и симуляция / Ж. Бодрийяр ; пер. с фр. А.А. Качалова. - М. : ПОСТУМ, 2015. - 240 с.

2. Бодрийяр Ж. Общество потребления. Его мифы и структуры / Ж. Бодрийяр ; пер. с фр. Е.А. Самарской. - М. : Республика ; Культурная революция, 2006. - 269 с.

3.Ильченко Ю.А. Реформирование тюремной системы и новая тюремная философия / Ю.А. Ильченко // Тюремная реформа: поиски и достижения. - Х. : Фолио, 1999. - С. 31-36.