Суб’єкти оперативно-розшукової діяльності
Сторінки матеріалу:
Це дуже важливо засвоїти й усвідомити, щоб не допускати вільного тлумачення поняття суб'єкта ОРД (як це роблять деякі російські, а також і вітчизняні вчені, відносячи до таких суб'єктів різні державні органи, інших юридичних, а іноді й фізичних осіб, дії яких лише тією чи іншою мірою стикаються з ОРД).
Але проблема тут складається ще й у тім, що відповідно до букви основного оперативно-розшукового закону навіть окремі співробітники оперативних підрозділів, включаючи їх штатних негласних працівників, на жаль, не визначені як суб'єкти ОРД. Тому про їх сьогодні правомірно говорити лише як про головних виконавців ОРД.
Виключенням є, як ми вже відзначали вище, тільки правове положення співробітників спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю, які відповідно до ЗУ «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» прямо віднесені до суб'єктів ОРД.
Що стосується позаштатних негласних працівників оперативних підрозділів і інших осіб, що виконують по власній волі й на добровільній основі окремі завдання ОРД, а також громадян, посадових і інших осіб, що сприяють здійсненню цієї діяльності, то їх ніяк не можна дорівнювати до штатних оперативних працівників, як це пропонується в деяких публікаціях.
Тут необхідно виходити з того, що оперативний працівник є представником виконавчої влади, що прийняли відповідну присягу й т.п. Крім того, він є (хоча й з нечітко певним правовим статусом) суб'єктом спеціальної легітимної правоохоронної діяльності, наділеним відповідними правами, обов'язками й повноваженнями.
Причетність же негласного працівника до ОРД визначена законодавцем лише в межах досягнутої добровільної згоди особи на конфіденційне співробітництво з оперативним підрозділом. Цим негласний працівник принципово відрізняється від штатного співробітника оперативного підрозділу. Тому негласних працівників було б правильним віднести до учасників ОРД.
На відміну від суб'єктів і інших учасників ОРД, існують ще учасники відносин, що виникають між фізичними і юридичними особами й оперативними підрозділами в процесі здійснення ОРД.
Ці відносини виникають у передбачених законом випадках, коли оперативним підрозділам необхідно, наприклад, опитати осіб з їхньої згоди; здійснити контрольні закупівлі товарів, предметів і речовин; взяти участь у перевірці фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій; використовувати за згодою адміністрації службові приміщення, транспортні засоби та інше майно підприємств, установ, організацій тощо.
Учасниками розглянутих відносин, крім того, можна вважати слідчих, прокурорів, суддів у випадках дачі ними відповідно до закону доручень оперативним підрозділам про проведення ОРД і виконання останніми цих доручень.
Те ж саме варто сказати про представників повноважних державних органів, установ і організацій, що звернулися до оперативних підрозділів із запитами про перевірку осіб, що допускаються до державної таємниці або до роботи, пов'язаної з ядерними матеріалами або на ядерних установках, а також про оперативні підрозділи міжнародних правоохоронних органів і організацій інших держав у тих випадках, коли від них надходять запити, виконання яких пов'язане із проведенням ОРД.
2. Види виконавців і учасників ОРД
Працівники оперативних підрозділів.
Оперативний працівник - це перебуваючи в штаті оперативного підрозділу правоохоронного органа або спеціальної служби України посадова особа, що має спеціальне звання начальницького складу, безпосередньо або частково здійснює оперативно-розшукову діяльність на підставі й відповідно до діючого законодавства.
Повноваження оперативних працівників складаються із загальних і посадових прав і обов'язків, якими вони керуються у своїй повсякденній діяльності. Обсяг і форми їхньої діяльності визначаються займаною посадою. Крім того, права й обов'язки оперативних працівників залежать від компетенції органа й служби, до яких вони відносяться.
Оперативні працівники мають відповідний юридичний статус, тобто сукупність прав і свобод, гарантованих державою, а також обов'язками й відповідальністю, установленими законом «Про ОРД», законодавчими й іншими нормативно-правовими актами України.
Вони є представниками влади й наділені певними державно-владними повноваженнями, які у встановлених законом випадках застосовуються відносно громадян і посадових осіб. Вони мають право давати в межах своєї адміністративно-правової компетенції обов'язкові для виконання громадянами й посадовими особами вказівки й розпорядження.
Крім адміністративно-правових повноважень вони наділені кримінально-процесуальною функцією. Як працівники структурного підрозділу ОВС, що є органом дізнання, оперативні працівники мають право проводити дізнання, у межах своєї компетенції, ухвалювати рішення щодо кримінальних справ, проводити слідчі дії (допити, огляд місця події, обшук, виїмку тощо).
Головною спеціальною функцією й виключним правом оперативних працівників є проведення оперативної роботи. Вони наділені широкими повноваженнями, у тому числі:
Ш установлювати негласне конфіденційне співробітництво із громадянами, мати гласних і негласних штатних і позаштатних працівників;
Ш здійснювати проникнення в злочинну групу негласного працівника оперативного підрозділу або особи, що співробітничає з ним;
Ш створювати з метою конспірації легендовані підприємства, організації, використовувати документи, які зашифровують особу або відомчу приналежність працівників, приміщень і транспортних засобів;
Ш негласно виявляти й фіксувати сліди тяжкого злочину, документи й інші предмети, які можуть бути доказом його підготовки або здійснення, одержувати розвідувальну інформацію, у тому числі шляхом проникнення (включаючи негласно) оперативного працівника в приміщення й транспортні засоби, зняття інформації з каналів зв'язку й контролю поштово-телеграфної кореспонденції;
Ш проводити контрольні, оперативні закупівлі й поставки товарів, предметів і речовин, у тому числі заборонених для обігу, у фізичних і юридичних осіб незалежно від форм власності з метою виявлення й документування фактів протиправних діянь;
Ш проводити операції по затримці збройних злочинців, на підставах і в порядку встановлених нормативними актами застосовувати засоби фізичного впливу, спеціальні засоби й вогнепальну зброя.
Повноваження оперативних працівників і їх законодавчо закріпленого права, у свою чергу, породжують широке коло обов'язків, щодо реалізації цих прав і повноважень. Узагальнюючи вимоги законодавчих актів, що стосуються реалізації функцій оперативних підрозділів необхідно відзначити, що ці обов'язки визначаються підставами здійснення оперативно-розшукової діяльності, передбаченими ст. 6 ЗУ «Про ОРД».
При здійсненні ОРД оперативні працівники повинні забезпечувати дотримання прав громадян на недоторканність приватного життя, особисту й сімейну таємницю, недоторканність житла й таємницю кореспонденції. Не в праві проводити оперативно-розшукові заходи в інтересах якої-небудь політичної партії, громадського й релігійного об'єднання; брати участь у діяльності зареєстрованих у встановленому порядку політичних партій, громадських і релігійних об'єднань; розголошувати відомості, які торкаються недоторканності приватного життя, особистої й сімейної таємниці, честі і гідності громадян, які стали відомі в процесі проведення ОРЗ, без згоди громадян, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством. Поза залежністю від відомчої приналежності всі оперативні працівники, згідно ЗУ «Про ОРД», мають рівні права й обов'язки.
Громадяни, що залучаються до участі в оперативно-розшуковій діяльності.
Згідно пп. 12, 13 ст. 8 ЗУ «Про ОРД» оперативним працівникам надається право встановлювати негласне конфіденційне співробітництво із громадянами, мати гласних і негласних штатних і позаштатних працівників.
Термін «негласні працівники», «негласний апарат» у теорії й практиці ОРД розуміються як ідентичні й узагальнюючі поняття й служать для позначення сукупності фізичних осіб, які співробітничають із оперативними підрозділами на конфіденційній основі.
Негласні працівники (конфіденти) - це фізичні особи, з якими оперативні підрозділи встановили на платній або безоплатній основі відносини співробітництва, що припускає надання цими громадянами відповідним оперативним підрозділам сприяння на конфіденційній основі у вирішенні покладених на них функцій у сфері боротьби зі злочинністю. Їхня наявність в арсеналі ОРД багато в чому визначає її специфіку, конфіденційність і конспіративний характер.
Конфідент - узагальнена назва категорії фізичних осіб, учасників ОРД, які вступили на підставах і в порядку, передбаченому законодавством в області ОРД, у відносини таємного співробітництва з ОВС в особі його представника - оперативного співробітника, що виступає від імені й з доручення держави, для надання йому сприяння в рішенні конкретних завдань ОРД. Слово «конфідент» прийшло в російську мову на початку 18 століття із французької мови в значенні «довірена особа, людина, якій довіряють усякі секрети, таємниці». І вже тоді це слово використовувалося в офіційних документах органів розвідки.
Всі категорії негласного апарата залучаються до негласного співробітництва на добровільних началах для виконання спеціальних завдань.
По цільовому призначенню негласних працівників можна умовно розділити на дві групи. Першу групу становлять ті, діяльність яких носить розвідувально-інформативний характер. До них відносяться конфіденти, яким виплачується грошове утримання, а також конфіденти без виплати грошового утримання. Другу групу становлять особи, що забезпечують необхідні умови співробітництва оперативних працівників із представниками першої групи.
Конфіденти із грошовим утримання - це особи, що негласно співробітничають із оперативними підрозділами на підставі письмової угоди.
Конфідентом може бути дієздатна, повнолітня особа, що по особистих, ділових якостях і розвідувальних можливостях може без розшифрування своєї приналежності до оперативного підрозділу встановлювати й підтримувати контакти з особами, що представляють оперативний інтерес і їхні зв'язки для одержання інформації про протиправні дії останніх, а також вирішувати інші оперативні завдання.
Розвідувальна інформація даної категорії працівників полягає у формі впровадження їх у кримінальне середовище, установлення довірчих відносин з особами, що представляють оперативний інтерес, і одержання від них відповідної інформації.
Конфіденти без грошового утримання - це особи, що негласно співробітничають із оперативними підрозділами на підставі усного договору. До конфідентів даної категорії пред'являються такі ж вимоги, як і до конфідентів раніше розглянутої категорії, а їхня розвідувальна функція проявляється, відповідно, у тій же формі.
Як конфідентів до співробітництва з оперативними підрозділами не можна залучати неповнолітніх і недієздатних, що зловживають спиртними напоями; осіб, виключених зі складу негласного апарату за дворушництво, дезінформацію й провокаційні дії, а також медичних працівників, священнослужителів і адвокатів, у випадках, коли перевіряємі особи є їхні клієнти.
Співробітництво з конфідентами може бути припинене в тих випадках, коли останні утратили розвідувальні можливості, виїхали за межі України, померли, запідозрені в дезінформації, а також якщо останні відмовилися від подальшого співробітництва з ОВС.
Представники громадських формувань, що залучаються для рішення оперативно-розшукових завдань.