До корпусу службовців суду належать також аудитори, судові секретарі, помічники магістратів трибуналу, апеляційних і касаційних магістратів, магістратів прокуратури[4,c.313].

Вимоги до зарахування до магістратури.

Вища Рада магістратури відповідно до вказаного "Уложення про судовий устрій" розглядає питання зарахування до штату магістратури. Вимоги щодо осіб, які кандидують на посаду магістрата, зазначені в ст. 8 вказаного Уложення: бути громадянином Італії, мати громадянську правоздатність, бути бездоганним у моральній в громадянській поведінці та фізично здатним до такої посади, відповідати професійним вимогам, у тому числі рівню освіти.

Для допуску до магістратських посад необхідне стажування на посаді судового магістрата, крім випадків, коли Вища рада магістратури призначає за видатні заслуги касацій ними магістратами професорів права університетів, адвокатів, які мають не менш як 15 років стажу й внесені до спеціальних адвокатських списків до вищих судів (статті 121 і 122).

На посаду судового аудитора певна особа призначається за конкурсом відповідно до підсумків сукупності іспитів, які складаються: а) письмово з цивільного і римського, адміністративного та кримінального права окремо; б) усних, також окремо -- з римського, цивільного, кримінального, адміністративного, конституційного, трудового, міжнародного, соціального і церковного права, цивільного і кримінального процесу, основ статистики.

Законодавство встановлює відповідні вимоги щодо нарахування балів (ст. 123), але до вказаного конкурсу допускаються тільки ті особи, які мають дипломи випускника юридичного факультету університету віком 21--30 років. В окремих випадках, які передбачені законом, можливе підвищення верхньої межі вікового ліміту. До конкурсу не допускаються особи, відносно яких є свідчення про невідповідність вимогам щодо моральності та бездоганної поведінки. Така думка, після її ухвалення Вищою Радою магістратури, не може бути оскарженою[5,c.120].

Конкурс відбувається в Римі, переважно один раз на рік. Екзаменаційна комісія призначається Вищою Радою магістратури і складається з касаційного магістрату, який є головуючим; 12 членів не нижче категорії апеляційних магістратів, які є чи були членами попередніх екзаменаційних комісій; шести викладачів юридичних дисциплін в університетах. Засідання комісії є правомочним за умови присутності не менше семи її членів, в тому числі головуючого та двох викладачів.

Особи, які кандидують на посади магістратів і успішно здали іспит, класифікуються відповідно до отриманих балів за загальним списком і призначаються судовими аудиторами Декретом глави держави на вакантні місця у порядку першості у списку. За пропозицією міністра юстиції Вища рада магістратури має право надати вакансії наступним за класифікацією особам, але чисельністю не більше 1/10 учасників конкурсу, якщо такі з'являться упродовж шести місяців з Дня складання класифікаційних списків.

Просування магістратів по службі та їх звільнення.

Апеляційний магістрат.

Кандидатура магістрату трибуналу, який не менше 11 років перебуває у цій категорії, за умови, що він не менш як 5 років працював в судових органах, може бути представлена на обговорення до судової ради при апеляційному суді для призначення апеляційним магістратом. На підставі вмотивованого висновку цієї ради щодо кваліфікаційної і професійної здатності магістрату впродовж останніх 5 років Вища рада магістратури приймає рішення про призначення його апеляційним магістратом (статті 145 і 146). Критерії оцінки його діяльності викладені у ст. 149 вказаного Уложення. Магістрати, яких не було призначено апеляційними магістратами на підставі незадовільного висновку, можуть бути підтверджені новій оцінці після 2 років. Вказане Уложення в статтях 152, 153 і 154 містить вказівки про юридичні й економічні результати призначення, залишення на попередній посаді через відсутність вакансій, а також у випадках, коли магістрат сам відмовляється від нового призначення[4,c.267].

Касаційний магістрат.

Умовою для розгляду питання про підвищення особи до категорії касаційного магістрату є вислуга в категорії апеляційного магістрату, що повинна нараховувати не менш як 7 років. Звернення про таке підвищення надається апеляційним магістратом Вищої ради магістратури за місцем його служби. Таке звернення може бути прийняте до розгляду за умови, що стаж роботи на посадах судді становить не менше 10 років. Довідку з оцінкою діяльності магістрату складає судова або адміністративна рада і сама надсилає до Вищої Ради магістратури, яка оцінює кандидатури за такими критеріями: 1) професійна придатність і підготовленість; 2) добросовісність при виконанні службових обов'язків; 3) вміння кваліфіковано розглядати судові справи. Вищою Радою магістратури можуть бути застосовані інші поглиблені критерії оцінки діяльності магістрата, про що повідомляється канди-дуюча особа (ст. 187-8).

Висновок вказаної ради приймається у формі вмотивованого рішення. Магістрати, які отримали позитивну оцінку, призначаються касаційними магістратами за чергою з урахуванням вислуги років. Уже як касаційні магістрати вони залишаються на попередніх посадах до призначення їх на нові посади, що також здійснюється Вищою Радою магістратури за проханням зацікавленої особи у порядку, передбаченому ст. 187-10. Вища Рада магістратури може відмовити особі у призначенні її касаційним магістратом. Кандидатура магістрата, який не отримав позитивної оцінки висувається для повторного розгляду Вищій Раді магістратури не раніше як через 3 роки[4,c.272].

Заняття керівних посад в судах і переміщення.

Призначення на керівні посади в судах здійснюється Вищою Радою магістратури, в порядку, який передбачено у главі 8 Уложення, за винятком керівної посади в претурії. Усі призначення здійснюються за пропозицією комісії, яка складається з трьох членів: два з них обрані магістратами, один -- парламентом Італії. Ця пропозиція має бути узгоджена з Міністерством юстиції.

Призначення на посаду в порядку переміщення регулюється главою 9 Уложення. Указані дії відбуваються за рішенням Вищої Ради магістратури, до якої подається прохання про переміщення. Повідомлення про вакансії друкується в Офіційному бюлетені Міністерства юстиції. Трапляються іноді переміщення з прокурорської на суддівську посаду та навпаки, але цей процес більш складний, ніж переміщення в межах прокурорських або суддівських посад.

Компетенція Вищої Ради.

У попередніх пунктах глави щодо магістратів було викладено частково компетенцію Вищої Ради магістратури, тому можна стисло показати напрями компетенції і певні нові компетенції, що визнані у главі II вказаного закону. Вища Рада магістратури компетентна щодо: 1) зарахування осіб до складу магістратури, призначення на суддівські посади, переміщення, підвищення та інших питань, пов'язаних зі статусом магістратів;

призначення та відклику почесних віце-преторів, мирових суддів і заступників суддів, а також членів спеціалізованих відділень, які не є магістратами;

делегування Президентам Апеляційних судів права призначати мирових суддів і заступників суддів;

притягнення до дисциплінарної відповідальності магістратів;

подання про призначення касаційними магістрами професорів та адвокатів за особливі заслуги;

надання особливих компенсацій та інших субсидій діючим суддям або їхнім сім'ям.

Вища Рада магістратури має права надавати пропозиції до міністра юстиції щодо зміни територіальної юрисдикції судових округів або їх утворення, а також щодо всіх питань, які стосуються організації та функціонування службових структур, пов'язаних зі здійсненням щодо законопроектів відносно судового устрою, управління в галузі юстиції та інших питань, що мають відношення до компетенції саме цього органу. Такі пропозиції надаються міністрові юстиції[2,c.166].

Норми вказаної глави у статтях 11 і 12 встановлюють порядок діяльності щодо заміщення посад в судах за конкурсом і призначення на керівні посади в судах. Вища Рада, крім того, на строк своїх повноважень призначає комісію стосовно виборів касаційних магістрів. Цю комісію очолює заступник Президента Верховного касаційного суду, а в разі його відсутності -- голова відділення цього суду за призначенням Вищої Ради магістратури. Комісія здійснює вибори відповідно до встановлених правил, її рішення щодо виборів повідомляється зацікавленим особам і міністру юстиції, які мають право оскаржити це рішення до Ради у тридцятиденний строк від дня їх повідомлення.

Вища Рада приймає рішення остаточно згідно з обставинами справи. У статтях 14 і 16 Закону викладено компетенцію міністра юстиції щодо його права звернення до Ради та участі в її засіданнях[5,c.290].

Викладено компетенцію Вищої Ради щодо магістрів, які переміщаються на службу до міністерства, у тому числі й у випадках, коли переведення магістратів не пов'язано у наступному з належністю до магістратури. Рішення Вищої Ради, які стосуються магістратів, оформлюються декретом Президента Республіки, контрасигнуються міністром, а у випадках, передбачених у законі, вони можуть оформлюватися декретом міністра юстиції. Рішення щодо застосування до магістратів будь-якого виду дисциплінарного покарання можуть бути оскаржені до Верховного касаційного суду, який розглядав це питання у загальному засіданні відділень. Скарга щодо рішення тягне зупинення його виконання.

Крім цього, у Вищої Ради є компетенція, пов'язана з діяльністю членів Вищої Ради (ст. 20)[5,c.298].

Рішення щодо казначейства погоджуються з міністерством казначейства. Указані рішення можуть бути оскаржені до Державної Ради Італії.

Правове положення члена Вищої Ради.

Закон встановлює правовий статус члена Вищої Ради магістратури, в основному цьому присвячено положення глави IV. Члени Ради, яких обрано, перебувають на своїх посадах чотири роки і не можуть бути знову обраними після закінчення вказаного строку повноважень до нового складу ради, але це не позбавляє їх права бути обраними до наступних складів Ради. Обрані члени під час перебування у складі Ради не можуть бути зарахованими до кадрових професійних списків, які забезпечують просування по службі і не можуть бути членами парламенту або обласної ради, Конституційного суду, або призначатися на посаду міністра чи заступника міністра, очолювати комерційні підприємства чи бути членами адміністративних рад торгових асоціацій.

Членами одного складу Ради не можуть бути родичі або свояки до четвертого ступеня включно. У разі несуміщення посад двох магістратів -- членів Ради, у цьому органі залишається магістрат більш вищої категорії, а при однакових категоріях -- старші за віком. У разі несуміщення магістрата і члена Ради, якого обрано Парламентом, на посаді члена Ради залишається особа, яку обрав Парламент. У разі несуміщення двох членів Ради, яких обрано Парламентом, залишається в Раді особа, яка отримала більшість голосів при виборах, а при їх рівності -- старші за віком.

Не можуть бути членами Ради ті магістрати, яких відряджено до міністерства юстиції. Члени Вищої Ради, які обрані Парламентом, не можуть бути прийняті до магістратури за видатні заслуги, поки не закінчився строк повноважень складу Ради, до якого вони належать або належали[5,c.308].

Повноваження членів Вищої Ради, які є магістратами, зупиняються, якщо проти них відкрито кримінальне переслідування у вчиненні ненавмисного злочину або розпочато дисциплінарне переслідування. Члени Вищої Ради, які є магістратами, втрачають повноваження члена Ради, якщо до них застосовано дисциплінарне покарання.

Повноваження членів Вищої Ради, які обрані Парламентом, також зупиняються, якщо проти них відкрито кримінальне переслідування за звинуваченням у вчиненні ненавмисного злочину. Такі члени Ради втрачають повноваження, якщо їх засуджено до позбавлення волі.