Від ідеальної сукупності слід відрізняти вчинення особою так званого складеного злочину. Складений злочин -- це визначена КК як один злочин сукупність двох або більше тісно взаємопов'язаних діянь, кожне з яких при окремому розгляді вважалося б самостійним злочином. Таким, наприклад, є розбій, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень (ч. 2 ст. 187).

Не є ідеальною сукупністю конкуренція кримінально-правових норм. Така конкуренція виникає, коли вчинене підпадає під ознаки двох або більше норм КК, одна з яких є спеціальним варіантом іншої. Наприклад, погроза вбивством, насильством або знищенням майна щодо судді або його близьких родичів (ч. 1 ст. 377) є спеціальним варіантом погрози вбивством або заподіянням тяжкого тілесного ушкодження (ст. 129), яка утворює загальний склад кримінааьно-правової погрози. У випадках конкуренції норм вчинене діяння кваліфікується тільки за статтею Особливої частини КК, яка містить спеціальну норму.

Конкуренцією норм є також випадки, коли діяння підпадає під ознаки одночасно норми про складений злочин та норм про інші («прості») злочини. У цих випадках конкуренція розв'язується на користь складеного злочину, вчинене діяння охоплюється відповідною нормою КК і кваліфікації за іншими статтями КК не потребує.

2. Статевими злочинами називаються передбачені кримінальним законом сексуальні посягання на статеву свободу, статеву недоторканість, умови нормального морального розвитку неповнолітніх та на нормальний уклад у галузі статевих відносин.

Найбільш поширеним серед статевих злочинів є зґвалтування. Зґвалтуванням у кримінальному праві називають статевий акт, вчинений проти волі потерпілої особи з застосуванням фізичного насильства, погрози або з використанням безпосереднього стану потерпілого.

Зґвалтування порушує статеву свободу потерпілої особи, яка є видовим об'єктом цього злочину. Кримінальний закон охороняє статеву волю жінки і статеву волю чоловіка. Потерпілим від зґвалтування може бути особа жіночої і чоловічої статі.

Для кримінально-правової кваліфікації насильницьких статевих зносин в цілому не має значення те чи інше моральне єство потерпілої особи. Кримінальне право охороняє статеву волю будь-якої особи, незалежно від того, як вона цю волю використовує. У той же час для кваліфікації статевих злочинів, пов'язаних із зґвалтуваннями, принципово важливого значення набуває вік потерпілої: зґвалтування неповнолітньої особи розглядається як кваліфікуюча ознака. Ще більшу суспільну небезпеку становить зґвалтування малолітнього або малолітньої.

Використана література Конституція України / Відомості Верховної Ради України, 1996, № 30, Ст. 141. Кримінальний кодекс України. Офіційне видання // Відомості Верховної Ради України. 2001. № 25 - 26. Кримінально-процесуальний кодекс України // Веpховна Рада Укpаїни. -- К., Паpламентське видавництво, 2003. -- 287 c. Комментарий к Уголовному кодексу Российской Федерации / Под общ. ред. В.М. Лебедева. -- М.: 2006. Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів: Навч. посібник. -- К.: Атака, 2002. -- 640 с. Кримінальне право України: Загальна частина / За ред. М.О. Бажанова та ін. -- К., Юрінком Інтер, 2005. -- 480 с. Кудрявцев В.Н. Общая теория квалификации преступлений. -- М.: 2004. Мороз М.А. Повторність та сукупність злочинів: окремі питання кваліфікації // Вісник Верховного Суду України, 2007, № 5. С. 35--39. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / За ред. M.I. Мельника, M.I. Хавронюка. -- К., Атака, 2004. Нікулін С.І., Г.В.Чеботарьова. Кримінальне право. Заг. част. -- К., 2004. -- 594 с. Фріс П.Л. Кримінальне право України: Підр. Загальна частина. -- К., Атіка, 2004. -- 488 с.