- Які форми отримання інформації про особу злочинця Ви застосовуєте на практиці і які б рекомендували удосконалити чи запровадити?

- Яке значення мають відомості про особливості зв'язку особи злочинця та особи потерпілого?

- Які, на Ваш погляд, існують напрями удосконалення використання інформації про особу злочинця?

- Якими є сучасний стан та Ваші пропозиції щодо перспектив роботи з інформацією щодо особи злочинця?

- Які особливості має особа злочинця в різних видах злочинів?

- Чи знайомі Ви із зарубіжним досвідом складання психологічних профілів (портретів) злочинців і яке вони мають значення для вітчизняного досудового розслідування кримінальних проваджень?

- Чи відомі Вам будь-які національні (загальнодержавні та відомчі) програми/напрями діяльності роботи з інформацією про особу злочинця?

Ми плануємо отримати результати у вигляді зауважень щодо наявного стану справ із впровадження знань про особливості особи злочинця в правоохоронних органах, зокрема зарубіжного досвіду, особливостей роботи з такою інформацією на практиці, пропозицій щодо шляхів удосконалення використання такої інформації, стан наукових розробок на теоретичному рівні та загальної обізнаності особового складу служб правоохоронних органів із заданою проблематикою тощо.

Висновки. Зазначене вище зумовлює необхідність подальшого розроблення і застосування принципово нових теоретичних положень і практичних рекомендацій встановлення та ототожнення особи злочинця засобами криміналістики, зокрема дещо нестандартними, нині мало розробленими напрямами, як-от: фізіогноміка, анатомічна будова шкірного покриву голови людини та зубів людини (дерматогліфіка), френологія, краніоскопія, дактилоскопія та хіромантія (хірогномія, хірологія), габітологія, локомоція, одорологія, скриберологія (почеркознавство), авторознавство, графологія, фоноскопія. Проте ці напрями є перспективними і дієвими у застосуванні цього інструментарію під час вирішення завдань кримінального провадження.

Література

1. Белкин РС. Курс криминалистики: [учеб. пособие] / РС. Белкин. 3-е изд., доп. М.: ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2001. 837 с.

2. Васильев В.Л. Юридическая психология: [учеб. пособ.] / В.Л. Васильев. Ленинград: ЛГУ, 1974. 96 с.

3. Гавло В.К. Теоретические проблемы и практика применения методики расследованияотдельных видов преступлений / В.К. Гавло. Томск: Изд-во Томского ун-та, 1985. 333 с.

4. Дулов А.В. Судебная психология: учебник / А.В. Дулов. 2-е изд. исправ. и доп. Минск: Вышэйшая шк., 1975. 462 с.

5. Журавель В.А. Криміналістичні методики: сучасні наукові концепції : [монографія] / В.А. Журавель. Харків: Апостіль, 2012. 304 с.

6. Коновалова В.Е. Психология в расследовании преступлений / В.Е. Коновалова. Харьков: Вища школа, 1978. 144 с.

7. Салтевский М.В. Следы человека и приемы их использования для получения информации о преступнике и обстоятельствах преступления: лекция / М.В. Салтевский. К.: НИИ РИО КВШ МВД СССР, 1983. 24 с.

8. Снетков В.А., Зинин А.М. Криминалистические средства и методы собирания, фиксации и использования признаков внешности при установлении личности / В.А. Снетков, А.М. Зинин. М.: ВНИИ МВД СССР, 1976. 36 с.

9. Шепітько В.Ю. Ідентифікація людини за ознаками зовнішності: [наук.-прак. посібник] / В.Ю. Шепітько. Харків: Гриф, 2003. 112 с.

10. Інноваційні засади техніко-криміналістичного забезпечення діяльності органів кримінальної юстиції: [монографія] / кол. авт. В.Ю. Шепітько, В.А. Журавель, Г.К. Авдєєва та ін.; за ред. В.Ю. Шепітька, В.А. Журавля. Харків: Вид. агенція «Апостіль», 2017. 260 с.