Тактика пред’явлення для впізнання живих осіб
Сторінки матеріалу:
Проведення пред'явлення для впізнання по відеозображенню можливе в тих же випадках, що і по фотознімках. Використання цього способу навіть має переваги, враховуючи більш повну фіксацію ознак зовнішності об'єктів і зручність їх демонстрації (можливість сповільнювати темп кадрів, зупиняти зображення). На відеострічці повинно бути зафіксовано загальний план, де всі особи, що пред'являються для впізнання, зображені на одному кадрі. Потім повинна бути зйомка кожної особи окремо різним планами з акцентуванням ознак або рис, що раніше називалися впізнаючим. Закінчивши зйомку в статичному положенні, проводять запис в динаміці, коли особи, що пред'являються, роблять певні рухи, говорять слова, повертаються.
У ч.4 ст.174 КПК в редакції Закону України « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» передбачене проведення пред'явлення для впізнання поза візуальним спостереженням того, кого впізнають. Цей крок законодавця продиктований тим, що найбільш важливою проблемою сьогодні при проведенні зазначеної слідчої дії є забезпечення безпеки особи, яка впізнає, захист від впливу осіб, зацікавлених у негативному результаті пред'явлення для впізнання. Наука криміналістика знає низку способів проведення такого пред'явлення для впізнання: використання приміщень, обладнаних перегородкою зі скла із дзеркальним напиленням, що забезпечує однобічне спостереження; використання приміщень, обладнаних телевізійною технікою; пред'явлення через «вічко»; застосування завіси, використання приміщень з різним освітленням тощо. Схема приміщення надана у Методичних рекомендаціях, підготовлених Інститутом Генеральної Прокуратури України, спільно з Національною Академією внутрішніх справ України, Головним слідчим управлінням МВС України погоджених з Верховним Судом України. Понятих має бути не менше чотирьох, оскільки вони повинні пересвідчитися у можливості впізнання поза візуальним спостереженням того, кого впізнають, і засвідчити таке впізнання, тобто бути одночасно в двох відокремлених місцях. Після виконання передуючих пред'явленню для впізнання дій, слідчий, двоє понятих, впізнаючий і, можливо, захисник збираються в суміжній або окремій кімнаті, проте радіофікованій кімнаті і через затемнене або дзеркальне скло, спостерігають за особами, що пред'являються. По телефону або іншим способом особам, що пред'являються може бути запропоновано встати, повернутися, пройтися. Після закінчення пред'явлення для впізнання повинен бути складений протокол з зазначенням умов, при котрих воно проводилося. У зв'язку з тим, що при пред'явленні для впізнання через тоноване скло або одностороннє дзеркало в кімнаті, де знаходиться впізнаючий, повинно бути темно, то складення протоколу повинно відбуватися в іншому приміщенні або з увімкнутим світлом, але після того, як особи, що пред'являлися будуть виведені з кімнати для впізнання.
Пред'явлення для впізнання предметів проводиться тоді, коли є підстави вважати, що вони перебувають у зв'язку з розслідуваною подією і відомі свідкам, потерпілому, підозрюваному або обвинуваченому. Предмет, що підлягає впізнанню, пред'являється впізнаючому в числі інших однорідних предметів (ч.3 ст.175 КПК України). В ст.175 КПК України не міститься прямих вказівок щодо кількості предметів, що пред'являються для впізнання, а йдеться про пред'явлення «в числі інших однорідних предметів». Однак вказівка про пред'явлення в числі «не менше трьох» може бути очевидно застосована не тільки до випадків впізнання людей, але й до впізнання предметів [1].
Недоцільно пред'являти предмети однієї моделі, марки, що не мають ніяких відмінних особливостей; впізнання при цьому неможливе або недостатньо достовірне. Унікальні, єдині у своєму роді предмети (наприклад, твори видатних художників та ін.); об'єкти, які не можуть бути виділені серед інших (наприклад, зерно або цукор без упаковки; продукція промисловості, яка виготовлена поточним методом і не має якихось відмінностей у партії аналогічних виробі, та ін.), а також предмети, які мають точні позначення, засвідчені допитуваною особою (наприклад, пістолет з конкретним заводським номером та ін.), для впізнання не пред'являються.
Підібрані для впізнання предмети розкладаються на рівній поверхні на добре освітленому місці. Біля кожного предмета ставиться бирка з позначенням номера, і в протоколі пред'явлення для впізнання відзначається, під яким номером пред'являється предмет, що підлягає впізнанню. Ці дії слідчий виконує в присутності понятих, з котрими узгоджує порядок розміщення об'єктів. Предмети, як правило, розкладаються так, щоб впізнаючий міг брати їх в руки і розглядати зі всіх сторін. Винятком є випадки пред'явлення для впізнання ножів, кастетів та інших знарядь злочину підозрюваним і обвинуваченим. В таких ситуаціях предмети розміщуються так, щоб впізнаючий міг їх добре бачити, проте не міг би до них дотягнутися і вчинити напад на учасників слідчої дії.
В стадії ідентифікації виконуються ті ж дії, що і при впізнанні живих осіб. При цьому особливу увагу слід звертати на те, за якими ознаками - родовими та індивідуальними - впізнаний який-небудь з пред'явлених для впізнання предметів. При перерахуванні впізнаючим ознак впізнаного предмета, з'ясовується, чи не відбулися з даним предметом які-небудь зміни. Названі впізнаючим ознаки, за котрими впізнаний предмет, фіксується в протоколі пред'явлення для впізнання з вказівкою номера, під котрим пред'являвся цей предмет.