загальносуспільні, основним призначенням яких є забезпечення існування та благополуччя суспільства (надання соціальної допомоги, соціальні прграми та ін.);

класові функції, що відображають інтереси тієї соціальної групи, яка здійснює владні повноваження (забезпечення інтересів еліти позаекономічними чи примусовими методами, конституційне изакріплення привілеїв та можливість забезпечити виконання інтересів за допомогою примусу);

національні, що характеризуються як діяльність держави, що націлена на збереження і розвиток національної культури, традицій та мови певного етносу (захист інтересів нації, яка створила державу, тих, що знаходяться за межами держави і т .п.).

відповідно до принципу розподілу влади:

законодавчі;

виконавчі;

судові;

інформаційні (мають на меті цілеспрямовану інформованість населення щодо форм суспільної свідомості, що є необхідною умовою для функціонування інших гілок влади).

22. Співвідношення функцій та завдань держави

Функції держави реалізуються як засоби реалізації її завдань. Це визначає необхідність визначення їх співвідношення.

Завдання і функції держави мають як спільні, так і відмінні риси.

Спільні риси:

Розкривають соціальне призначення держави;

Певним чином закріплені;

Здійснюються у чітко визначених формах;

Залежать від рівня розвитку суспільства та держави;

Змінюються від характеру дії політичних, економічних, соціальних, науково-технічних та інтелектуальних факторів;

Відображають процес еволюційного розвитку держави.

Відмінні риси:

№ п/п

Завдання держави

Функції держави

1.

Визначають зміст діяльності держави;

Є засобом реалізації завдань;

2.

Мають програмний характер;

Мають прикладний характер;

3.

Стосуються лише найважливіших сфер життєдіяльності суспільства;

Стосуються всіх сфер суспільного життя;

4.

Закріплюються конституційно;

Закріплюються за допомогою законів та підзаконних актів;

5.

Можуть лише декларуватися;

Є конкретними і повинні реалізовуватися;

6.

Форми та методи здійснення не чітко визначені;

Форми та методи здійснення мають конкретний зміст і закріплюються нормативно;

7.

Мають стабільний характер і змінюються в залежності від суттєвих факторів (зміна сутності держави чи її форми).

Діє механізм оновлення функцій, що залежить від суб'єктивних факторів.

23. Форми та методи здійснення функцій держави

Функції держави здійснюються в чітко визначених формах та специфічними методами.

Форми здійснення функцій - це реальні можливості забезпечення умов для діяльності держави, що надають можливість визначити характер взаємодії держави та правових інститутів.

Розрізняють три форми здійснення функцій держави:

Правотворча, тобто діяльність держави по розробці та прийняттю правових приписів, що визначають зміст функцій держави;

Правореалізаційна - діяльність спеціальних державних органів по конкретизації та виконанню приписів, що прийняті державою, шляхом видання індивідуальних нормативних актів;

Правоохоронна. Змістом є державна діяльність, що виявляється в контролі за виконанням чи дотриманням норм і застосуванні примусових заходів до правопорушників.

Функції держави здійснюються певними способами, які визначаються як методи:

метод переконання - здійснення функцій шляхом правового виховання громадян та проведення превентивних заходів;

Метод заохочення, що здійснюється шляхом впровадження державою певного досвіду, що дав позитивні результати, а також передбачає певні пільги суб'єктам які не вчиняють правопорушень;

Примусові методи - застосування до осіб, які вчинили правопорушення, певного покарання, метою якого є попередження правопорушень, виховання правопорушників та відшкодування нанесених державним інтересам збитків.

24. Поняття та елементи механізму держави

Механізм держави - це система всіх державних організацій, які здійснюють її завдання і реалізують функції.



25. Співвідношення апарату та механізму держави

Частина державних організацій (саме державні органи) наділяються владними повноваженнями, за допомогою яких здійснюється управління в суспільстві з метою реалізації завдань і функцій держави. Ця частина відображається окремим поняттям - апарат держави.

Апарат держави є частиною механізму держави.

26. Орган держави: поняття та риси

Орган держави - це структурований і організований державою чи безпосередньо народом колектив державних службовців (або депутатів Рад), який наділений державними владними повноваженнями, здійснює державно-організаторські, розпорядчі, судові та інші функції відповідно до його призначення.

Наявність владних повноважень означає, що орган держави здатний встановлювати обов'язкові правила поведінки, тобто юридичні норми і індивідуальні акти і домагатись за допомогою встановлених законом засобів їх здійснення.

Органи держави мають загальні і специфічні ознаки.

До загальних ознак можна віднести:

Всі органи держави, що створюються відповідно до закону шляхом безпосередньої чи представницької демократії, покликані виконувати передбачені законом функції;

Мають державно-владні повноваження;

Діють у встановленому порядку;

Взаємопов'язані відносинами субординації;

Всі разом створюють одну цілісну систему що називається апаратом держави.

Специфічними рисами, тобто такими, що відокремлюють державні органи від недержавних і організацій, слід вважати:

Формування їх безпосередньо державою чи виборцями і здійснення державними органами своїх функцій від імені держави;

Виконання кожним державним органом чітко визначених, встановлених у законному порядку повноважень, видів і форм діяльності;

Наявність у кожного державного органу юридично закріпленої організаційної структури, територіального масштабу діяльності, спеціального положення, що визначає його місце і роль у державному апараті а також порядок його взаємовідносин з іншими державними органами і організаціями;

Надання державним органам повноважень державно-владного характеру.

27. Класифікація органів держави

Органи держави класифікують по шести основним критеріям:

За роллю і місцем в системі державного апарату:

первинні, що утворюються шляхом безпосередніх виборів населенням;

вторинні, що утворюються первинними і їм підзвітні.

За напрямком та змістом діяльності:

органи державної влади;

глава держави;

органи державного управління;

судові органи;

контрольно-наглядові органи.

За способом утворення:

ті, що обираються;

ті, що призначаються;

ті, що передаються у спадок.

За часом функціонування:

постійні органи, що виконують основні функції держави та існують тривалий історичний період;

тимчасові, що створюються для виконання одноразових завдань.

За складом та способом прийняття рішень:

єдиноначальні, рішення від імені яких приймаються керівником;

колегіальні, рішення яких приймаються в процесі обговорення шляхом голосування.

За територією, на яку поширюються рішення:

центральні органи, рішення яких поширюються на всю територію;

місцеві органи, рішення яких поширюються на адміністративну одиницю;

локальні органи, рішення яких поширюються на певні підприємства, установи чи організації.

Найбільш поширеною є класифікація державних органів на законодавчі, виконавчі та судові.

Законодавчі:

обираються населенням;

здійснюють повноваження по прийняттю актів вищої юридичної сили;

діють колегіально;

мають виключні повноваження (ст 93 КУ).

Виконавчі:

здійснюють виконаві повноваження, тобто конкретизують норми законів та реалізують їх на практиці;

здійснюють розпорядчі повноваження, тобто самостійно визначають структуру своїх органів;

приймають нормативні акти на основі, на виконання і у відповідності до законів;

складають систему вищих центральних та місцевих органів;

функціонують за принципом подвійного підпорядкування (органу що створив та вищестоящому органу).

Судові:

здійснюють особливу діяльність - правосуддя;

незалежні і підкорюються тільки закону;

приймають рішення в особливій формі (постанови, вироки, рішення);

діють в особливих процесуальних формах;

їх рішення можуть бути оскаржені чи опротестовані.

28. Органи держави та самоврядування: співвідношення

Орган держави - основна структурна одиниця механізму держави, що визначається як колектив службовців, створений державою з метою реалізації державних функцій.

Орган самоврядування - структура, що надає можливість населенню певної адміністративної одиниці самостійно вирішувати питання місцевого характеру.

Спільні риси:

Виконують функції по управлінню суспільством;

Передбачені законодавчо;

Приймають рішення нормативного характеру, які в разі протиріччя Конституції можуть бути певним чином скасовані;

Мають нормативно закріплену компетенцію;

Діють у чітко визначеній сфері;

Формуються у встановленому законом порядку;

Функціонують на основі принципу розподілу повноважень.

Відмінні риси:

№ п/п

Органи держави

Органи самоврядування

1.

Формуються шляхом виборів, призначення чи затвердження;

Обираються населенням;

2.

Рішення поширюються на всю територію;

Рішення поширюються на адміністративну одиницю;

3.

Складаються із службовців, що виконують свої повноваження на професійній основі;

Діяльність не має професійного характеру;

4.

Діють за принципом розподілу влади, що закріплюється конституційно.

Можуть із врахуванням особливостей певної місцевості на підставі договору перерозподіляти між собою повноваження;

5.

Порядок прийняття рішень є колегіальним чи одноособовим;

Рішення приймаються шляхом голосування;

6.

Реалізують повноваження безпосередньо;

Можлива реалізація повноважень через представників чи обрані органи;

7.

Фінансуються за рахунок держбюджету;

Фінансову основу становлять місцеві бюджети та позабюджетні фонди;

8.

Діють від імені держави;

Не мають державно-владного характеру;

9.

Виконавчі органи складають самостійну частину держапарату;

Виконавчі органи формуються керівництвом органів самоврядування;

10.

Мають можливість делегувати деякі виконавчі повноваження органам самоврядування;

Делегування повноважень державним органам є неможливим.

29. Поняття та елементи форми держави

Держава характеризується не лише наявністю певного змісту, який складають функції та структури, що складають механізм держави, а й наявністю зовнфшньої форми прояву своєї діяльності.

Форма держави - це такий устрій держави, в якому виявляються основні формальні характеристики держави і який забезпечує організацію державної влади, а також визначає способи та прийоми реалізації владних повноважень.

Форма держави дає можливість визначити структурну, територіальну та політичну організацію влади.

Форма держави складається з трьох основних елементів:

а) форма державного правління, що визначає порядок утворення та організації вищих органів влади та управління.

Цей елемент дає можливість:

визначити структуру вищих органів влади держави;

визначити порядок утворення цих органів;