Удосконалення системи підготовки кадрів для органів прокуратури

Разом із тим організація стажування професорсько-викладацького складу вищих навчальних закладів, що здійснюють підготовку фахівців для органів прокуратури, які при цьому не підпорядковуються Генеральній прокуратурі України, недостатньо врегульована і не має правової регламентації. Варто зазначити, що стажування в практичних підрозділах прокуратури професорсько-викладацького складу навчальних закладів, які здійснюють підготовку фахівців для органів прокуратури та підпорядковані Міністерству освіти і науки, молоді та спорту України, недостатньо поширене. Це, безумовно, негативно впливає на підготовку майбутніх прокурорів до практичної діяльності і знижує рівень обізнаності викладачів в актуальних питаннях практичної діяльності органів прокуратури. Враховуючи викладене, вбачається за доцільне поширити практику стажування викладачів та науковців вищих навчальних закладів, з якими Генеральною прокуратурою України укладено угоди про підготовку фахівців для органів прокуратури, і регламентувати зазначене питання шляхом розробки та видання відповідного спільного нормативно-правового акта Генеральної прокуратури України та Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

Можна констатувати, що чітка практична спрямованість професійної підготовки прокурорів, наявна у вищих навчальних закладах, які здійснюють підготовку фахівців для органів прокуратури, забезпечується насамперед за допомогою використання досвіду діючих прокурорів шляхом залучення їх до навчального процесу та наукової діяльності.

Поділяємо точку зору М. Якимчука і Б. Лизогуба про те, що практична спрямованість може досягатися завдяки наявності як практичного навчання у загальній програмі підготовки, так і постійного поєднання теоретичної та практичної його складових. Таке поєднання має місце в Національній академії прокуратури України серед 27 навчальних дисциплін, передбачених навчальним планом підготовки кадрів освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» за денною формою, 21 становлять спеціальні курси прокурорської спрямованості [2, 13]. Враховуючи викладене, погоджуємось з Г.П. Середою, що «…чітка практична спрямованість підготовки може бути забезпечена лише навчанням у спеціалізованій магістратурі» [5, 6]. Отже, закономірним вбачається таке твердження: юридичним навчальним закладам системи Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України надавати спеціалізовану підготовку майбутнім прокурорам об'єктивно складно через відсутність належних організаційно-кадрових можливостей [6, 8].

Досягненню практичної спрямованості підготовки майбутніх прокурорів сприяє постійна ротація і стажування викладацького складу в прокуратурах усіх рівнів, проходження магістрантами прокурорського практикуму та переддипломного стажування. Важливу роль у цьому відіграє взаємозв'язок із замовником освітніх послуг Генеральною прокуратурою України та її активна участь в організації навчання і контролю знань [5, 6].

Зважаючи на викладене, призначення вперше на прокурорські посади осіб, які отримали вищу юридичну освіту поза державним замовленням та не пройшли цільову підготовку за рекомендацією органів прокуратури, не повинно мати місце. Як зазначено в наказі Генерального прокурора України «Про організацію роботи з кадрами в органах прокуратури України» від 15 грудня 2011 року №2 гн, призначення вперше на прокурорсько-слідчі посади осіб, які отримали вищу юридичну освіту поза державним замовленням та не пройшли цільову підготовку за рекомендацією органів прокуратури, здійснюється тільки за погодженням з Генеральною прокуратурою України.

За оцінками прокурорів-практиків, найкраще адаптуються до роботи прокурорів саме випускники Національної академії прокуратури України. Це пов'язано з вивченням в Академії спеціальних дисциплін, максимально наближених до практичної діяльності. В цілому у кадровій політиці органів прокуратури спостерігається тенденція до комплектування кадрів прокуратури винятково випускниками Національної академії прокуратури України.

Вважаємо, на законодавчому рівні необхідно підвищити вимоги до освітньо-кваліфікаційного рівня осіб, які претендують на призначення на прокурорські посади, і визначити, що прокурорами можуть призначатися громадяни України, які мають вищу юридичну освіту (освітньо-кваліфікаційний рівень магістра), а також необхідні ділові і моральні якості.

Цілком зрозуміло, що в статті розглянуто лише незначну частину питань стосовно особливостей функціонування системи підготовки фахівців для органів прокуратури. На жаль, обмежений обсяг наукової роботи не дає можливості дослідити їх комплексно, що зумовлює доцільність звернутися до цього питання у подальших публікаціях.

З огляду на викладене доходимо таких висновків. Національна академія прокуратури України є вищим навчальним закладом з особливим статусом, який здійснює постійну взаємодію з практичними підрозділами органів прокуратури і в якому поєднуються актуальні тенденції розвитку відомчої науки та практичної спрямованості підготовки кадрів для органів прокуратури, поширюється практика використання досвіду діючих прокурорів у навчальному процесі і підвищення практичної обізнаності науково-викладацького складу. Отож вважаємо за необхідне детально врегулювати правовий статус Національної академії прокуратури України, прийнявши окремий Закон України «Про Національну академію прокуратури України» або доповнивши чинний Закон України «Про прокуратуру» окремим розділом.

Зважаючи на важливість практичної спрямованості підготовки фахівців для органів прокуратури та підтримання обізнаності професорсько-викладацького складу в актуальних проблемах практики функціонування прокуратури України, на наш погляд, доцільно поширити практику стажування викладачів і науковців вищих навчальних закладів, з якими Генеральною прокуратурою України укладено угоди про підготовку фахівців для органів прокуратури, та регламентувати зазначене питання шляхом розробки і видання відповідного спільного нормативно-правового акта Генеральної прокуратури України та Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

Враховуючи правовий статус прокурора і його повноваження, а також рівень підготовки фахівців для органів прокуратури Національною академією прокуратури України, вважаємо за необхідне на законодавчому рівні підвищити вимоги до освітньо-кваліфікаційного рівня осіб, які претендують на призначення на прокурорські посади, і визначити, що прокурорами можуть призначатися громадяни України, які мають вищу юридичну освіту (кваліфікаційний рівень магістра), а також необхідні ділові та моральні якості.

Список використаних джерел

правовий працівник прокуратура кадр

1. Про прокуратуру: закон України від 5 листопада 1991 року №1789-XII // Відомості Верховної Ради України. 1991. №53. Ст. 793.

2. Якимчук М.К. Актуальні проблеми професійної підготовки суддів і прокурорів у аспекті європейської інтеграції України / М.К Якимчук, Б.В. Лизогуб // Вісник Національної академії прокуратури України. 2009. №3. - С. 10-15.

3. Про організацію взаємодії органів прокуратури України з Національною академією прокуратури України: наказ Генерального прокурора України від 31 січня 2011 року №8: [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://www.gp.gov.ua/ua/gl.html?_m=publications&_t=rec&id=94102

4. Винокуров С.М. Професійну підготовку прокурорських кадрів на рівень сучасних вимог / С.М. Винокуров // Актуальні проблеми професійної підготовки суддів, прокурорів та працівників правоохоронних органів: збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції (Київ, 23 квітня 2009 року) / [редкол.: Г.П. Середа (відпов. ред.), М.К. Якимчук, В.М. Куц та ін.]. К.: Генеральна прокуратура України; Національна академія прокуратури України, 2009. 80 с.

5. Середа Г.П. Із виступу на розширеному засіданні колегії Генеральної прокуратури України, присвяченому питанням добору, розстановки, професійної підготовки та виховання кадрів 15 квітня 2008 року / Г.П. Середа // Вісник Національної академії прокуратури України. 2008. №1. С. 6-8.

6. Середа Г.П. Сучасна модель підготовки суддів та прокурорів / Г.П. Середа // Актуальні проблеми професійної підготовки суддів, прокурорів та працівників правоохоронних органів: збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції (Київ, 23 квітня 2009 року) / [редкол.: Г.П. Середа (відпов. ред.), М.К. Якимчук, В.М. Куц та ін.]. К.: Генеральна прокуратура України; Національна академія прокуратури України, 2009. 80 с.

7. Про організацію роботи з кадрами в органах прокуратури України: наказ Генерального прокурора України від 15 грудня 2011 року №2 гн: [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.gp.gov.ua/ua/nopd.html?_m= publications&_t=rec&_c=view&id=99856