Перевищенням меж необхідної оборони є умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту. Важливим є відмежування умисного вбивства при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця від суміжних злочинів (умисне вбивство, умисне вбивство, вчинене у стані сильного душевного хвилювання, умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця). На практиці виникає проблематичність при кваліфікації за ст. 115 КК за діяння, вчинені при перевищенні меж необхідної оборони. Щоб уникнути таких помилок, необхідно встановити чи є наявними ознаки необхідної оборони і ознаки перевищення її меж. Відмежовуючи ст. 118 КК від ст. 116 КК, треба відзначити, що в останньому випадку обов'язковими є сильне душевне хвилювання винного, протизаконне насильство, систематичне знущання або тяжка образа щодо винної особи з боку потерпілого. Слід відрізняти стан необхідної оборони від стану психологічного афекту, тобто стану сильного душевного хвилювання. Афект страху є реакцією самозахисту. Він виникає від небезпеки посягання, що сприймається як загроза найбільш важливим благам, наприклад, життя.

Оцінка небезпеки може бути перебільшеної, тобто помилкової. У цьому випадку особа не підлягає кримінальній відповідальності і допущене перевищення меж необхідної оборони не може вважатися навмисним (ч. 4 ст. 36 КК України). Наприклад, убивство, вчинене у стані сильного душевного хвилювання під впливом вчиненого насильства, може бути кваліфіковане як убивство, вчинене у стані сильного душевного хвилювання (ст. 116 КК України).Відмінністю ст. 118 КК від ст. 124 КК є об'єкт злочину -- життя (об'єктом ст. 124 КК -- здоров'я) та наслідок -- смерть потерпілого. Якщо смерть особи настає в результаті тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони або при перевищенні заходів, необхідних для затримання злочинця, діяння кваліфікується за ст. 119 КК.

Неправильне розуміння та застосування закону про необхідну оборону та про умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця, призводить до судових помилок. Це, у свою чергу, обмежує право громадян на захист своїх законних прав та інтересів і сприяє створенню обстановки безкарності хуліганів, грабіжників та інших антигромадських елементів. З іншого боку, така ж реакція правоохоронних органів може мати наслідком безкарність злочинців, які спираються на необхідність оборони при вчиненні ними неправомірних діянь.

список використаних джерел

1. Загальна декларація прав людини. - К.: Укр. Правнича Фундація. Вид-во Право, 1995. - 12 с. - (Сер. “Міжнародні документи ООН з прав людини”).

2. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. - К.: Україна, 1996.

3. Кримінальний кодекс України: Чинне законодавство зі змінами та допов. Станом на 1 лютого 2009р. -- 176с.

4. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року №1 «Про судову практику у справах про необхідну оборону».

5. «Правила судово-медичного визначення тяжкості тілесних ушкоджень» №6 від 17.01.95, м. Київ.

6. Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник. (Ю.В. Александров, В.І. Антипов, О.О. Дудоров та ін.). - Вид. 4-те, переробл. та допов. / За ред. М.І. Мельника, В.А. Клименка. - К.: атіка, 2008. - 376 с.

7. Кримінальне право України. Особлива частина: Підручник. (Ю.В. Александров, В.І. Антипов, О.О. Дудоров та ін.). - Вид. 2-ге, переробл. та допов. / За ред. М.І. Мельника, В.А. Клименка. - К.: атіка, 2008. - 712 с.

8. Баулин Ю.В. Обстоятельства, исключающие преступность деяния. - Харков, Основа, 1991. - 350 с.

9. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студентів юрид. спец. вищ. закладів освіти / М.І. Бажанов, В.Я. Тацій, В.В. Сташис, І.О. Зінченко та ін.; За ред. професорів М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. - К.: Юрінком Інтер; Х.: Право, 2002. - 496 с.