Вона полягає не в безпосередній участі у процесі вироблення духовних цінностей та впровадження їх у суспільну свідомість, чи навпаки - невтручанні у процеси духовного виробництва та споживання, а у створенні сприятливих умов у суспільстві для інтелектуального, творчого та інди-відуального розвитку особистості, що є основою для вироблення та сприйняття суспільством єдиної духовно-ціннісної системи.
В освітній політиці при такій моделі управлінського впливу основними напрямами діяльності органів державного управління є: гуманізація освіти та науки; створення рівних можливостей у здобутті освіти для всіх прошарків населення; розви-ток національної системи виховання, в основу якої закладені глибинні пласти на-ціональної культури і духовності.
У здійсненні культурної політики пріоритетними напрямами є: забезпечення умов повноцінного розвитку сучасної української культури через розробку та впровадження державних інвестиційних програм; збереження та популяризацію досягнень національної матеріальної та духовної культури; реалізація комплексу освітніх, культурно-мистецьких програм і проектів для дітей та молоді, спрямованих на духовний розвиток підростаючого покоління.
При конструктивній моделі справляння управлінського впливу щодо формування та розвитку духовних цінностей суспільства діяльність органів державного управління щодо засобів масової інформації полягає в регулюванні аспектів, що мають загальнонаціональне значення. Це, передусім «захист українського інформаційного простору; визначення кількості та національного інформаційного продукту; обмеження чи заборона поширення інформації, яка криє в собі небезпеку для суспільної свідомості» Бех В. Гуманітарний розвиток країни: внутрішня політика держави у сучасному глобалізованому світі // Державна політика в гуманітарній сфері (матеріали круглого столу). - Івано-Франківськ, 2001. - С. 3..
Для втілення конструктивної моделі управлінського впливу на формування та розвиток духовних цінностей необхідними також є розробка та впровадження довгострокової Концепції духовного розвитку українського суспільства.
Підсумовуючи, слід зазначити, що ефективна реалізація державної політики щодо формування та розвитку духовних цінностей можлива лише за умов чіткого визначення суб'єктів та використання конструктивної моделі справляння управлінського впливу, оскільки саме у цій моделі враховані особливості державного управління у духовній сфері українського суспільства.
Список використаних джерел.
1. Кононенко В. Державна політика в гуманітарній освіті // Державна політика в гума-нітарній сфері: Матеріали круглого столу. - Івано-Франківськ, 2001. - С.10-14.
2. Скуратівський В., Трощинський В., Чукут С. Гуманітарна політика в Україні: Навч. посіб. - К.: Вид-во УАДУ; Вид-тво "Міленіум", 2002. - С. 32-33.
3. Чукут С. Реалізація державної культурної політики як пріоритетний напрям роз-витку гуманітарної сфери // Україна: поступ у XXI століття: Наук.-метод. зб. / І.Ф. Надоль-ний, В.А. Ребкало, Н.Р. Нижник та ін. - К.: Вид-во УАДУ, 2000. - С. 200-210.
4. Надопьний і Соціально-гуманістичний потенціал національної свідомості // Дер-жавне управління в Україні: реалії та перспекгиви: 36. наук. пр. / За заг. ред. В.І.Лугового, В.М.Князєва. - К.: Вид-во НАДУ, 2005. - С. 29-34.
5. Бех В. Гуманітарний розвиток країни: внутрішня політика держави у сучасному глобалізованому світі // Державна політика в гуманітарній сфері (матеріали круглого столу). - Івано-Франківськ, 2001. - С. 3.
