При виконанні даних приписів виникає низка проблем. Наприклад, на підставі ч. З ст. 47 КПК України в тих випадках, коли явка для участі у справі захисника, обраного обви-нуваченим, неможлива протягом 72 годин, слідчий, суд мають право запропонувати обвинуваченому запросити іншого за-хисника або забезпечують йому захисника через керівника ад-вокатського об'єднання.

Проте займатися запрошеннями у слідчого просто немає процесуального часу, оскільки на підставі ст. 133 КПК Украї-ни він зобов'язаний вже протягом 48 годин висунути обвину-вачення, а згідно із ст. 140 КПК України присутність захисни-ка при висуненні обвинувачення обов'язкова. До того ж, де гарантії, що з'явиться захисник з колегії адвокатів, якщо у об-винуваченого немає коштів на оплату його послуг.

Вихід один: суворо додержувати строки пред'явлення обви-нувачення та забезпечувати через адвокатське об'єднання при-сутність при пред'явленні обвинувачення захисника, який вико-нуватиме свої повноваження до прибуття захисника, обраного обвинуваченим. У законі слід розширити перелік осіб, які мо-жуть брати участь у справі як захисники, вказавши, що захисни-ком може виступати будь-яка особа, що має юридичну освіту, якщо немає обставин, які б виключали її участь у справі.

Обвинувачений (підсудний) має право в будь-який мо-мент провадження у справі відмовитися від захисника. Така відмова допускається тільки за ініціативою обвинуваченого або підсудного і не може бути перешкодою для продовження участі у справі прокурора або громадського обвинувача, а та-кож захисників інших підозрюваних, обвинувачених або підсудних.

При відмові від захисника особа, яка провадить дізнання, або слідчий складає протокол, суд виносить ухвалу, а суддя -постанову.

Відмова від захисника не може бути прийнята:

1) у справах про злочини, у вчиненні яких обвинувачу-ються особи у віці до 18 років;

2) у справах про злочини осіб, які внаслідок своїх фізич-них або психічних вад (німі, глухі, сліпі та інші) не можуть самі реалізувати своє право на захист;

3) у справах осіб, які не володіють мовою, якою ведеться судочинство;

4) коли санкція статті, за якою кваліфікується злочин, пе-редбачає смертну кару;

5) при провадженні справи про застосування примусових заходів медичного характеру.

Згідно із ст. 46 КПК України участь захисника в судовому розгляді обов'язкова також у справах, в яких бере участь дер-жавний або громадський обвинувач, а також у справах осіб, між інтересами яких є протиріччя, та якщо хоч одна з них має захисника. Ці положення логічно випливають із ст. 261 КПК України, що проголошує рівність прав та можливостей учас-ників судового розгляду щодо надання та дослідження доказів і заявлення клопотань.

Слідчий може звільнити обвинуваченого від оплати по-слуг захисника, якщо останній брав участь у справі за призна-ченням та в разі малозабезпеченості обвинуваченого.

4. Право подавати докази обвинувачений здійснює: безпосе-редньо передаючи особі, у провадженні якої перебуває справа, речові докази, що є в його розпорядженні, сліди злочину, мате-ріали відеозапису, звукозапису, кінозйомки, фотознімки, інші матеріали технічного документування своєї діяльності, комп'ю-терні дискети, факси, телетайпограми, а також письмові доку-менти та інші докази; даючи показання та пояснення у справі; заявляючи клопотання про провадження слідчих дій або про по-ставлення додаткових запитань перед експертами; особисто беру-чи участь у слідчих діях, а також у судовому слідстві та ставлячи запитання свідкам, експертам й іншим учасникам процесу.

Беручи участь у судових дебатах або виступаючи з ос-таннім словом, обвинувачений (підсудний) може піддати до-кази аналізу, дати їм оцінку, звернути увагу на прогалини, сумніви, алібі або недоброякісність тих чи інших доказів.

Подання доказів - право, а не обов'язок обвинуваченого. Органи та особи, які ведуть кримінальний процес, не мають права перекладати обов'язок доказування на обвинуваченого.

5. Право обвинуваченого заявляти клопотання. Письмові або усні клопотання обвинуваченого приймаються до розгля-ду та підлягають перевірці у строк не більше доби. Обвинува-чений має право заявити клопотання на будь-якій стадії кри-мінального процесу.

Усні клопотання підлягають занесенню до протоколів відповідних слідчих, судових або інших процесуальних дій. Клопотання або задовольняються, або ні. У разі відмови у за-доволенні клопотання слідчий виносить про це мотивовану постанову (ст. 129 КПК України), з якою ознайомлює обвину-ваченого.

6. Право обвинуваченого заявляти відводи. Обвинувачений має право заявити відвід слідчому, особі, яка провадить дізнання, прокурору, судді, захиснику та секретарю судового засідання, якщо за будь-якими обставинами вони будуть заці-кавленими в результаті справи. Заявлений відвід розглядаєть-ся та розв'язується в порядку ст. 54-62 КПК України.

7. Право обвинуваченого подавати скарги. Дії слідчого ос-каржуються прокурору, а в окремих випадках - до суду. По-станова про закриття справи оскаржується прокурору протя-гом семи днів з дня отримання письмового повідомлення або копії постанови про закриття справи. Надалі рішення проку-рора може бути оскаржене обвинуваченим до суду протягом семи днів з дня отримання повідомлення прокурора про зали-шення скарги без задоволення.

Згідно із ст. 110 КПК України дії та постанови органів дізнання оскаржуються прокурору та розглядаються ним про-тягом десяти днів. Скарга, що подана на слідчого, розгля-дається прокурором протягом трьох днів (ст. 235 КПК Украї-ни). Крім того, постанова про припинення справи та санкція прокурора на арешт можуть бути оскаржені обвинуваченим безпосередньо до суду. Санкція прокурора на арешт розгля-дається суддею протягом трьох днів, на постанову про припи-нення справи - протягом п'яти днів, а в разі складності справи - протягом десяти днів (ст. 2366 КПК України). Вирок суду ос-каржується в касаційному порядку протягом семи діб з момен-ту проголошення вироку, а якщо засуджений тримається під вартою, - протягом семи діб з моменту вручення йому копії вироку.

8. Право обвинуваченого на ознайомлення з матеріалами справи. Слідчий зобов'язаний пояснити обвинуваченому його право знайомитися з усіма матеріалами справи як особисто, так і за допомогою захисника. Обмежувати час для ознайомлення зі справою не можна, за винятком випадків, коли обви-нувачений явно намагається цим шляхом зволікати закінчення розслідування.

Ознайомлення з усіма матеріалами справи - право обвину-ваченого; відмова його скористатися цим правом не означає, що у справі допущено порушення процесуального закону, і не тягне за собою затримки подальшого провадження у справі.

Непред'явлення обвинуваченому всіх матеріалів справи повинно розглядатися як суттєве порушення прав обвинуваче-ного на захист та тягти за собою скасування вироку або по-вернення справи на дослідування.

9. Право обвинуваченого брати участь у розгляді справи в суді. Після закінчення попереднього слідства обвинуваченому вручається копія обвинувального висновку не пізніше як за три доби до дня розгляду справи в суді.

Розгляд справи в суді першої інстанції проходить за учас-тю підсудного. За відсутності підсудного розгляд справи до-пускається лише в тому разі, якщо він перебуває за межами держави і ухиляється від явки до суду або просить розглянути справу, за якою не передбачається покарання у вигляді по-збавлення волі, у його відсутність (ст. 262 КПК України).

Беручи участь у розгляді справи в суді, обвинувачений (підсудний) використовує всі свої права, що передбачаються ст. 43 КПК України. Крім того, він має право: просити про оголошення доказів, що є у справі, а суд зобов'язаний прохан-ня задовольнити; ставити запитання іншим підсудним, свідкам, потерпілому, експерту, спеціалісту, перекладачу, ци-вільному позивачу та цивільному відповідачу; брати участь у судових дебатах сторін за відсутності захисника; звертатися до суду з останнім словом (ст. 263 КПК України).

10. Право підсудного на останнє слово - це святиня право-суддя. Суд не має права обмежувати тривалість останнього слова підсудного або будь-яким чином впливати на його роз-мірковування, спрямовувати його промову, регламентувати її або коригувати. Не можна уривати промову підсудного або ставити йому під час її проголошення будь-які запитання.

Закон покладає на обвинуваченого ряд обов'язків. Обви-нувачений зобов'язаний з'являтися за викликом особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора, суду; у разі неявки щодо нього можуть бути застосовані встановлені законом примусові заходи - привід, запобіжний захід. Обвинувачений повинен виконувати вимоги слідчого щодо проведення огля-ду, надання зразків для порівняльного дослідження, участі в огляді та відтворенні обстановки і обставин події; дотримува-тися порядку в судовому засіданні.

У відповідності з вимогою ст. 53 КПК України суд, слідчий, прокурор, особа, яка провадить дізнання, зобов'язані пояснити обвинуваченому та всім іншим особам, які беруть участь у справі, їх права та забезпечити можливість здійснення цих прав.

Підозрюваний. Підозрюваним визнається: 1) особа, яку затримано за підозрою у вчиненні злочину; 2) особа, до якої застосовано запобіжний захід до винесення постанови про притягнення її як обвинуваченого.

Підозрюваний має право: знати, в чому він підозрюється; давати показання і відповідати на запитання; мати захисника та побачення з ним до першого допиту; подавати докази; за-являти клопотання та відводи; вимагати перевірки прокуро-ром правомірності затримання; подавати скарги на дії та рішення особи, яка провадить оперативно-розшукові дії та дізнання, слідчого та прокурора.

Про роз'яснення прав підозрюваному вказується в прото-колі затримання або постанові про застосування запобіжного заходу.

Реалізація підозрюваним своїх прав здійснюється в тому ж порядку, що й реалізація прав обвинуваченим. Право підоз-рюваного знати, в чому він підозрюється, забезпечується тим, що в протоколі затримання обов'язково вказуються підстави та мотиви затримання, наводяться пояснення затриманого, а сам протокол підписується затриманим; у постанові про за-стосування запобіжного заходу має бути вказано на злочин, у вчиненні якого особа підозрюється; перед допитом підозрюва-ному має бути об'явлено, у вчиненні якого злочину він підоз-рюється, про що зазначається в протоколі допиту.

Давання підозрюваним показань не може розглядатися як його процесуальний обов'язок. У цьому відношенні підозрю-ваний повністю прирівнюється до обвинуваченого. Допит його повинен вестися відповідно до правил допиту обвинува-ченого. Підозрюваний не несе кримінальної відповідальності за відмову від давання показань та за давання за відомо не-правдивих показань.

Підозрюваному закон надає право мати захисника. При цьому захисник надається підозрюваному або допускається до участі у справі з моменту оголошення протоколу затриман-ня або постанови про застосування запобіжного заходу, але не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту затримання. За-хисник підозрюваного має ті ж права, що й захисник обвину-ваченого.

Допит підозрюваного про обставини справи та про об-ставини, пов'язані з його затриманням, провадиться негайно, а якщо це неможливо, то не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту затримання. При допиті присутність захисника є обов'язковою, за винятком випадку, коли підозрюваний відмовляється від захисника (ч. 1 ст. 46 КПК України).

Перед допитом підозрюваному повинні об'явити, у вчи-ненні якого злочину він підозрюється, а також роз'ясните його права (див. додаток 1).

Підозрюваний зобов'язаний:

1) з'являтися за викликом органів дізнання та попереднь-ого слідства. У разі нез'явлення без поважних причин він може бути доставлений у порядку приводу;