Фармацевтичні правовідносини: поняття, види, підстави виникнення
Сторінки матеріалу:
Об'єктом фармацевтичних правовідносин виступають ті реальні блага, на використання або охорону яких спрямовані суб'єктивні права та юридичні обов'язки.
До обговорення нами пропонується така класифікація об'єктів фармацевтичних правовідносин.
1. Предмети матеріального світу. Об'єктом відносин, пов'язаних із реалізацією в аптечному закладі лікарських засобів (учасники - споживач та фармацевтичний працівник), виступає саме ця фармацевтична продукція, з приводу якої виникає зв'язок між споживачем (у вигляді права отримати відповідні лікарські засоби належної якості та обов'язку оплатити їх) та фармацевтичним працівником (обов'язком якого є передати споживачу ліки належної якості, а правом, у свою чергу, - вимагати належної оплати за товар).
2. Послуги виробничого та невиробничого характеру. Наприклад, за договором франчайзингу, велика аптечна мережа новому суб'єкту господарювання комплекс виключних прав на використання фірмового найменування, комерційного визначення тощо.
3. Продукти інтелектуальної творчості. Мова йде про результати інтелектуальної діяльності, що захищаються законом (наприклад, Закон України «Про авторське право і суміжні права»). У фармацевтичних правовідносинах такими об'єктами можуть бути винаходи (речовина, фармацевтична композиція), корисні моделі (обладнання фармацевтичних підприємств), об'єкти авторського права (звіти про доклінічне і клінічне вивчення лікарських засобів), промислові зразки, комерційні позначення тощо. фармацевтичний юридичний державний
4. Особисті немайнові блага. У даному випадку йдеться про реалізацію громадянами своїх конституційних прав на життя, охорону здоров'я і медичну допомогу тощо.
У правовій науці суб'єктами правовідносин вважають фізичних, юридичних та інших осіб, які є носіями суб'єктивних прав та юридичних обов'язків, необхідних для участі в конкретному правовідношенні.
Враховуючи специфіку фармацевтичної сфери, пропонуємо таку класифікацію суб'єктів фармацевтичних правовідносин.
1. Громадяни (фізичні особи). Участь цих суб'єктів являє собою реалізацію конституційних прав і свобод та задоволення власних потреб із цього приводу. Водночас слід відмітити, що з даної групи можна викреслити окрему групу спеціальних суб'єктів, пов'язаних із певними особливостями їх правового статусу. Так, Постановою КМУ від 17.08.1998 встановлені особливості безоплатного відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування. Зокрема, визначені категорії осіб та перелік хвороб, наявність яких дає особі право безоплатного отримання лікарських засобів. Тобто необхідна сукупність певних факторів для того, щоб особа могла виступити учасником вказаних правовідносин.
2. Аптечні заклади, для яких фармацевтична діяльність - засіб отримання прибутку шляхом оптової та роздрібної реалізації та/або виробництво фармацевтичної продукції.
3. Суб'єкти, що здійснюють діяльність зі створення лікарських засобів. Відповідно до Закону «Про лікарські засоби» таку діяльність можуть здійснювати підприємства, установи, організації та громадяни.
4. Держава в особі спеціально уповноваженого органу - Держлікслужби України. На нашу думку, важливо виділити цей орган окремо, адже саме на нього покладаються повноваження щодо забезпечення реалізації державної політики у сферах контролю якості та безпеки лікарських засобів, а також ліцензування господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, імпорту лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами.
5. Фармацевтичні асоціації. Добровільні некомерційні фахові громадські організації, що об'єднують спеціалістів фармацевтичної та інших галузей, а також громадян, які здійснюють діяльність у галузі фармації з метою сприяння її розвитку, наукових досліджень у фармації та суміжних галузях і захисту загальних інтересів своїх членів в економічній, соціально-трудовій та інших сферах.
Фармацевтичні правовідносини як індивідуальний юридичний зв'язок між уповноваженою та зобов'язаною стороною виникають за волевиявленням сторін та на підставі відповідних правових норм. Впорядкування відносин за допомогою юридичних приписів дозволяє досягнути стабільності та передбачуваності у фармацевтичній сфері України.