Філософсько-правові аспекти інтелектуальної власності
Сторінки матеріалу:
Таким чином, виявлені і закріплені видатними філософами того часу поняття, які стосуються власності, інтелектуальної власності, зробили вплив на подальший розвиток і формування науково-правової думки щодо співвідношення і єдності визначених понять у філософії і праві. Висловлені і пронесені крізь час думки стали неоцінюваним внеском і базою для подальшого розвитку багатьох теорій, зокрема права власності та інших. У контексті вищезазначеного розвиток цивілістики в цілому і інтелектуальної власності зокрема видається цілком виправданим і характеризується удосконаленням нових форм охорони об'єктів, мобільним розвитком діючого законодавства, пошуком оптимального варіанту щодо охорони і захисту таких об'єктів на сучасному етапі. Особливо наочно це простежується при порівнянні деяких аспектів розвитку інтелектуальної власності на сучасному етапі з існуючим сьогодні феноменом постмодерну у філософії.
Як видно, змінені структури мислення свідчать про перегляд поняття об'єктивність у розумінні незалежності предмета вивчення й знання, отриманого про нього від способу одержання знання, що ставить під сумнів можливість відтворення наукових результатів і приводить до трансформації поняття істини.
У будь-яких моделях постмодерну наука здатна не тільки зберегти незалежність, а й отримати новий імпульс розвитку. Саме про це свідчить поява таких нових напрямів у науці, стрімкий розвиток яких ще раз підтверджує теорію постмодерну в закономірностях розвитку, наприклад, розвиток інтелектуальної власності від першоджерел і виникнення перших витоків цього явища до сучасного етапу розвитку інноваційних відносин, і ролі системи інтелектуальної власності в них. Наукою даються відповіді на поставлені суспільною практикою завдання. Творча діяльність, як основа, внаслідок якої народжується щось якісно нове, при зіткненні з постмодерном отримує новий імпульс, і людина, творець, починає створювати абсолютно нові за своєю спрямованістю, сутністю і призначенням результати творчої діяльності, такі як, наприклад, програмні продукти, пов'язані з Інтернетом, стартапи, інші продукти творчої діяльності. Сьогодні вже звичайним явищем стало існування програмних продуктів, веб-сайтів, доменних імен, а також інших об'єктів і результатів творчої, інтелектуальної діяльності, різноманіття яких не вичерпується певним переліком, а навпаки, із сплином часу і розвитком нових технологій лише поповнюється.
Постмодерн надає широкі можливості для застосування різних моделей правових конструкцій, які раніше сприймалися б неоднозначно. Завдяки його існуванню стає можливим пояснення таких правових підходів, схем, які так само, як і постмодерн, мають нову їх інтерпретацію, одночасно полегшуючи сприйняття базових понять у праві і, зокрема, інтелектуальній власності. Яскравим прикладом такого механізму є інститут патентування, добре відомий як у вітчизняному правовому полі, так і за кордоном. Діюче законодавство України у сфері інтелектуальної власності і, зокрема, у сфері патентування визначило три об'єкти, на які законодавчо розповсюджується дія охоронного документа патента. Це, зокрема, винаходи, корисні моделі і промислові зразки. Але зі спливом часу відбулася переоцінка нових знань, об'єктів, явищ, які раніше або не знаходили свого визначення у діючій системі інтелектуальної власності, або таке визначення не задовольняло нагальних потреб суспільства. Саме тому завдяки розвитку постмодерну, який сьогодні дає пояснення і обґрунтування явищам, які раніше не вміщувалися у межі звичайних філософських понять, стає можливим і необхідним розповсюдження і застосування подібних підходів і в інтелектуальній власності. Так, розширення можливостей існуючого інституту патентування за рахунок включення до його сфери інших об'єктів інтелектуальної власності, окрім зазначених, до того ж не дуже відомих законодавству України, свідчить про схожість подібних підходів у постмодерні і інтелектуальній власності. Обидва мають спільні риси, зокрема, створення нової науково-освітньої стратегії, яка простежується у застосуванні нових підходів до врегулювання основних питань у суспільстві; поступовий відхід від понять фундаментальних наук у розумінні застосування їх понять до існуючих визначень; перехід до нового мислення, що дає змогу під новим кутом зору подивитися на процеси, які відбуваються у суспільстві і, відповідно, інтелектуальній власності.
Таким чином, можна зробити висновок, що дослідження феномену постмодерна дає можливість для застосування різних моделей правових конструкцій у сфері інтелектуальної власності, і одним із таких підходів може бути розширення можливостей інституту патентування за рахунок залучення до його сфери інших об'єктів інтелектуальної власності.
інтелектуальний власність постмодерн інноваційний
Література
1. Дырда В.И. Научные открытия в контексте современного мышления в развитии науки / В.И. Дырда, Е.А. Булат // Геотехнічна механіка: міжвід. зб. наук. пр. / ІГТМ НАН України. Дніпропетровськ, 2009. Вип. 84. 228 с.
2. Булат-Корнейчук Е.А. Научные открытия в механике разрушения: философские проблемы и постмодерн / Е.А. Булат-Корнейчук, В.И. Дырда // // Геотехнічна механіка: Міжвід. зб. наук. пр. / ІГТМ НАН України. Дніпропетровськ, 2007. Вип. 70. 224 с.
3. Дырда В.И. Некоторые проблемы взаимосвязи философии и науки в контексте научных открытий в механике разрушения / В.И. Дырда, Е.А. Булат // Геотехнічна механіка: міжвід. зб. наук. пр. / ІГТМ НАН України. Дніпропетровськ,Вип. 116. 219 с.
4. Булат Є.А. Правові і філософські аспекти наукових відкриттів / Є.А. Булат, В.І. Дирда. Дніпропетровськ: Герда,164 с.
5. Власність як свобода і право людини в німецькій класичній філософії. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://pidruchniki.com/14940511/ekonomika/vlasnist_svoboda_ pravo_lyudini_nimetskiy_klasichniy_filosofiyi. Заголовок з титул. екрану.
6. Козловски П. Общество и государство. Неизбежный дуализм / П. Козловски. М. : Республика, 1998. 456 с.