Із плином часу простежуються тенденції до зміни системи поглядів на досліджувану тему, зокрема у більш нових працях серед ключових аспектів інформаційного забезпечення органів державної влади розглядають створення системи e-goverment або електронного урядування, яка включає впровадження автоматизованих систем (АС), створення веб-представництв органів державної влади в Інтернеті для поліпшення їх взаємодії із громадянами.

У сучасних умовах розвитку поняття «інформаційне забезпечення» пов'язують із розвитком автоматизованих систем управління. Організація цього процесу ведеться паралельно з програмним забезпеченням та комунікаційною технологією, зорієнтованою на кінцевого користувача. Поширеним є трактування цього поняття як динамічної системи одержання, оцінки, зберігання та переробки даних, створена з метою вироблення дієвих управлінських рішень. Система інформаційного забезпечення є непереривним і цілеспрямованим набором відповідних даних, які необхідні для здійснення аналізу та ефективної діяльності органів державної влади на всіх етапах. Засобами інформатизації електронні обчислювані машини, програмне, математичне, лінгвістичне та інше забезпечення, інформаційні системи або їх окремі елементи.

Вдосконалення інформаційно-аналітичного забезпечення державного управління є одним з важливих завдань, що потребують нагального вирішення. Недосконалість цього процесу ускладнює та сповільнює обґрунтування й вибір конкретних напрямів розвитку, збільшує ймовірність помилок, що є основною причиною низької ефективності інформаційних технологій державного управління. Оперативність одержання необхідної інформації, її адекватність і достовірність залежить від кількості осіб, які брали участь формуванні та обробці відповідних даних. Для опрацювання якісних варіантів рішень, які можна пропонувати місцевим органам державної виконавчої влади, необхідні глибокі знання проблем та правового поля, в якому вони вирішуватимуться, а також достовірна інформація, якою мають диспонувати аналітичні служби. Ефективність інформаційно-аналітичного забезпечення на місцевому рівні залежить від якості процесного підходу до управління, що потребує чіткого визначення його етапів.

Структура документаційно-інформаційного потоку

У результаті проведеного аналізу інформаційного масиву виявлено, що найбільшу його частину становлять журнали (періодичні видання) - 62%, меншу - електронні джерела (17%), дисертації (13%) та по 4% - посібники та конспекти лекцій (рис.).

Структура документаційного потоку

Щодо динаміки зміни кількості джерел документаційно-інформаційного потоку протягом 2009-2013 років, варто зауважити, що спостерігається стабільне зниження кількості джерел, які відображають тему «Інформаційне забезпечення діяльності органів державної влади», зокрема у 2009 році - 10 джерел, 2010 - 7, 2011 - 5, та у 2012 та 2013 - 3 та 0 відповідно.

Динаміка зміни кількості джерел документаційно-інформаційного потоку

Висновки

У результаті формування інформаційного масиву виявлено, що за останні 5 років (у період із 2009 по 2013 рік) доступно 23 джерела із теми «Інформаційне забезпечення діяльності органів державної влади», також варто відзначити, що кількість публікацій за кожен рік протягом періоду поступово знижується (із 10 у 2009 році до 3 у 2013 році та жодного джерела у 2013 році), що зумовлено зниженням актуальності обраної теми, хоча об'єктивних причин на це не спостерігається, адже питання інформаційного забезпечення діяльності органів державної влади прямо залежить від рівня розвитку інформаційно-комунікаційних технологій та динаміки інформатизації суспільства загалом.

Що ж щодо відсоткового відношення джерел, у яких розкрито тему, то найбільшу частку усього масиву становлять журнали (періодичні видання) - 62%, меншу - електронні джерела (17%), дисертації (13%) та по 4% - посібники та конспекти лекцій. Варто зазначити, що низький відсоток навчальної літератури із досліджуваної теми, а саме 8% (4% - посібники та 4% - конспекти лекцій) є негативним явищем, адже ускладнює вивчення цієї теми студентами вищих навчальних закладів, навчальний процес яких повинен базуватись на вивченнях матеріалів із періодичних та електронних джерел.