модернізація таких тактичних операцій, як «Викриття злочинця», «Пошук і встановлення осіб, які переховуються від слідства», «Встановлення співучасників злочину» тощо за рахунок уключення в їх структуру ситуаційно зумовлених систем названих спеціальних слідчих дій, у тому числі таких, які сприяють вирішенню тактичного завдання стосовно перевірення «цифрового алібі». При плануванні їх проведення необхідно враховувати тенденції, згідно з якими зі зростанням кількості електронних пристроїв, що використовуються однією особою, а також застосуванням особистих смартфонів і планшетів у корпоративних цілях набувають популярності хмарні сховища інформації, що дозволяють завантажувати особисті дані в Інтернет для віддаленого зберігання файлів із правом доступу до них за допомогою необмеженої кількості засобів комунікації. За деякими оцінками, до 2019 р. аудиторія веб-служб, призначених для віддаленого зберігання файлів, досягне 3,6 млрд користувачів, а сумарний обсяг завантажуваних у ці сховища даних складе 3520 петабайт проти 685 По у 2013 р. 1. Більшість потужних дата-центрів (центрів оброблення даних (ЦОД) розташовано за межами країн, резидентами яких є Інтернет- користувачі. 2. Унаслідок цього боротьба зі злочинністю як з екстериторіальним суспільно небезпечним явищем вимагає вироблення навичок високого рівня взаємодії в рамках надання міжнародної правової допомоги [6].

Технічна складова роботи слідчого також піддається вираженню досить простими алгоритмами. Складання документів можна автоматизувати, а нормативно-правову базу, якою користується слідчий, зосередити в єдиній базі даних. Це стосується й методичних рекомендацій щодо кваліфікації та методики розслідування злочинів тощо.

Сьогодні досягнення у сфері програмування дозволяють створювати локальні бази даних з широкими можливостями використання внесеної інформації. Принцип дії таких програм полягає в наступному. Слідчий уносить необхідні по кримінальному провадженню дані, на основі яких створюються документи та формуються звіти, при цьому витрати часу значно менші ніж при створенні документів без допомоги автоматизованого робочого місця. Така економія досить помітна під час створення багатьох документів щодо однієї особи, де частина анкети та особисті дані слідчого заповнюється автоматично.

Характерним для сучасної людини стало позиціонувати можливості електронних пошукових систем як продовження власного інтелекту, а електронні сховища інформації як розширення своєї власної пам'яті, довіряючи все більшу кількість аналітичних функцій штучному інтелекту, а конфіденційної інформації -- електронним носіям. Виступаючи творцем і розповсюджувачем власного контенту та споживачем чужого, людина неминуче залишає в кіберпросторі віртуальні сліди своєї діяльності. За цими слідами можна встановити не тільки фізичні параметри часу та місця вчинення тієї чи іншої дії, а й з високим ступенем імовірності вирішити низку діагностичних завдань з формування психологічного профілю відображеного суб'єкта та прогнозування його майбутньої поведінки. Глобальне поширення і легкодоступність цифрових засобів фото- фіксації, аудіо-, відеозапису, а також Інтернет- ресурсів, що надають необмеженому колу осіб можливість безкоштовного розміщення різних матеріалів у вільному доступі, «породили, так званий інформаційний ексгібіціонізм, коли найменший рух «звивини мозку» або афективний імпульс виставляються на загальний огляд» [3]. При цьому лавиноподібний розвиток Інтернет- спільнот, основним контентом яких слугує візуальний матеріал (наприклад, Instagгam, Ріігїегезі або Ріпте, орієнтовані на зберігання, демонстрацію і обмін фото- та/або відеозображень), призвів до домінування в змісті комунікації візуальної складової й переходу від логосфери до іконосфери, зростання популярності такого жанру фотозйомки, як веШе. Використання тандему фото-, відеокамери та соціальної мережі дозволяє Інтернет-користувачам мислити й спілкуватися образами, скорочуючи час для комунікації, а органам досудового розслідування за наявності правових підстав і з дотриманням визначеної законом процедури -- установлювати місця їх перебування, завдяки автоматичній фіксації у файлі фотозображення даних про географічне місце й час здійснення зйомки.

Висновки

Постійний плин часу змушує розвиватися кожну галузь знань. Розвиток комп'ютерних технологій, науки, накопичення теоретичних рекомендацій дають змогу для створення нових методів роботи, підвищення професіоналізму та збільшення корисної дії кожного органу прокуратури, слідства й суду. Технічна складова роботи слідчого також піддається вираженню досить простими алгоритмами. Складання документів можна автоматизувати, а нормативно-правову базу, якою користується слідчий, зосередити в єдиній базі даних. Це стосується й методичних рекомендацій щодо кваліфікації та методики розслідування злочинів тощо. Відповідно до змісту положень нового кримінально-процесуального законодавства, основна роль в проведенні оперативно-розшукових заходів і обрання напрямів пошуку криміналістичної інформації відводиться слідчому. Проблемою є те, що більшість слідчих не володіє інноваційними методами отримання інформації, а це призводить до перешкод у розслідуванні тяжких, особливо тяжких і резонансних злочинів, а для підвищення ефективності діяльності слідчих необхідно вдосконалити наявну підготовку з функціонування інформаційних систем, локальних та глобальних мереж зв'язку, організації обробки інформаційних потоків. На основі криміналістичної інформації слідчий вимальовує картину вчинення злочину і вибудовує модель розслідування кримінального провадження. Результати слідчої діяльності переважно залежать від масиву отриманої інформації (криміналістичного, оперативно-розшукового характеру). Також, освоєння сучасних технологій допоможе в швидшому розкритті злочинів. Адже докази про їх скоєння часто можна знайти в Інтернеті, бо необачні злочинці, викладають фото-, відео- матеріали, що є безпосереднім доказом вчинення злочину. Тому дійсно, можна вважати, що інформаційні технології є кроком в майбутнє, який дозволить розширити можливості криміналістики, як науки в цілому, та сприятимуть швидшому розкриттю, а іноді і попередженню злочинів.

Список літератури

1. Шепитько В. Ю. Изменчивость криминалистики в XXI веке и ее задачи в современных условиях / В. Ю. Шепитько // Криміналістика XXI століття: матер, міжнар. наук.-практ. конф. (25--26 листоп. 2010 р.). - X.: Право, 2012.

2. Шепітько В. Ю. Інформаційні технології в криміналістиці та слідчій діяльності / В. Ю. Шепітько, Г. К. Авдеева // Питання боротьби зі злочинністю. - 2010. - № 19.