Важливим моментом у розвитку агромелі- оративного законодавства став 1966 р. Спочатку, 8 квітня 1966 р. на ХХІІІ з'їзді КПРС приймаються Директиви по п'ятирічному плану розвитку народного господарства СРСР на 1966-1970 рр., відповідно до яких планується реалізувати широку програму з меліоративних робіт, а 16 червня 1966 р. на Пленумі ЦК КПРС приймається Постанова «Про широкий розвиток меліорації земель для отримання високих та стійких врожаїв зернових та інших сільськогосподарських культур» [10, с. 113], в якій зазначалося, що лише за допомогою реалізації широкої програми з меліорації земель можна підвищити родючість ґрунтів. На виконання вказаної Постанови 30 червня 1966 р. ЦК Компартії України та Рада Міністрів республіки прийняли Постанову № 520 «Про широкий розвиток меліорації земель для отримання високих та стійких врожаїв зернових та інших сільськогосподарських культур в Українській РСР» [11, с. 154]. У названомунормативному акті вперше було встановлено, що відвід земельних ділянок для вказаних потреб має відбуватись, як правило, шляхом гірших та непридатних для сільського господарства земель. Було поставлено завдання покращити меліоративний стан усіх земель у районах із діючими зрошувальними та осушувальними системами, щоб вони давали максимальну врожайність сільськогосподарської продукції з високою якістю і за хороших економічних показників. Крім того, планувалось здійснити широкомасштабні заходи у сфері розвитку зрошувального землеробства, меліоративних робіт у несприятливих районах, механізації меліоративної сфери, фінансування та підготовки кадрів тощо.

Варто підкреслити, що важливою рисою розвитку законодавства у сфері меліорованих земель у цей період стало підвищення рівня правового регулювання їх використання. Прийняті 13 грудня 1968 р. Основи земельного законодавства, а 8 липня 1970 р. - Земельний кодекс Української РСР [12] -закріпили принцип підвищеної правової охорони зрошувальних і осушувальних земель

Земельний кодекс УРСР передбачав особливий порядок вилучення меліорованих угідь для несільськогосподарських потреб. Використання зрошувальних і осушувальних земель мало здійснюватися відповідно до передбачених у ст. 33 Кодексу правил їхньої експлуатації. Неправильна експлуатація та ушкодження гідротехнічних споруд або захисних лісонасаджень на меліорованих землях, згідно із Земельним кодексом УРСР, віднесені до числа підстав для застосування до посадових осіб і громадян, винних в їхньому здійсненні,, заходів кримінальної або адміністративної відповідальності.

У період з 1984 р. по 1991 р. меліорація земель почала розглядатися в нормативно-правових актах як під час регулювання використання земель сільськогосподарського призначення, так і в межах інституту охорони земель. Саме в Постанові Пленуму ЦК КПРС 1984 р. «Про Довгострокову програму меліорації, підвищення ефективності використання меліорованих земель, з метою стійкого зростання продовольчого фонду країни» досить широко вжито меліоративний понятійний апарат, де меліорація розглядається як вирішальний фактор подальшого підйому сільського господарства.

Вперше було встановлено імперативну заборону на вилучення особливо цінних продуктивних земель, що мало особливе значення для збереження площ меліорованих земель.

Першим нормативним актом незалежної України, який регулював агромеліоративні відносини, став Земельний кодекс України від 18 грудня 1990 р. № 561-ХІІ, у редакції від 13 березня 1992 р. [13]. У Кодексі були представлені лише три статті, які стосувалися цієї сфери суспільних відносин, і присвячені вони, насамперед, охороні меліорованих земель та меліоративних систем. Постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996 р. № 1147 було затверджено Перелік видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів [14]. Прийнятий у 20о1 р. Земельний кодекс України містить ст. 26, яка визначає використання земельних ділянок із меліоративними системами [15].

Проте Головною подією періоду незалежності України, який розпочався в 1991 р. і триває досі, стало прийняття Закону України «Про меліорацію земель» [16], покликаного комплексно регулювати меліоративні відносини, зокрема відносини зрошування та осушування земель.

Варто зазначити, що нині у Верховній Раді України зареєстровано проект закону «Про збереження ґрунтів та охорону їх родючості» № 1798 [17]. Законопроект розроблено Міністерством аграрної політики та продовольства України за участю державної установи «Інститут охорони ґрунтів України». Метою законопроекту є прийняття повномасштабно- го нормативно-правого акта, якій містить усі необхідні положення і норми, що регулюють правові взаємовідносини в сфері охорони ґрунтів, зокрема, зрошувальних та осушувальних земель. Законопроектом передбачено встановлення основоположних принципів державної політики та правил, які б гарантували збереження унікального ґрунтового покриву країни, його екологічних і продукці- йних функцій та створення необхідних умов для ефективного використання ґрунтових ресурсів без негативних наслідків для майбутніх поколінь [17].

Висновки. Аналіз становлення та розвитку меліоративного законодавства в Україні дає нам змогу дійти висновку, що вперше термін «меліорація» у законодавстві України з'явився у 1984 р., протягом тривалого періоду часу правое регулювання здійснювалося загальними нормами, а спеціальними земельними - мало в основному фрагментарний характер. Із прийняттям Закону України «Про меліорацію земель» фрагментарність норм була, хоча і не повністю, подолана. Крім того, з 1970-х рр. правове регламентування меліорації земель поступово стало здійснюватися кількома галузями законодавства (аграрною, земельною, водною, екологічною). Здебільшого увагу в агромеліоративному законодавстві приділяли гідротехнічній меліорації (зрошенню, осушенню). Інші види меліорації в нормативних правових актах або взагалі не розглядались, або регулювались побічно.

Також необхідно відзначити міжгалузевий характер правового регулювання зрошувальних та осушувальних земель в Україні. Так, у дореволюційний період правовідносини у сфері меліорації земель регулювались правовими нормами аграрної галузі законодавства, в радянській період - земельної, в період незалежності - нормами різних галузей законодавства (земельної, агарної, водної та екологічної). Наявні нині проблеми в галузі меліорації мають історичне коріння, і важливо пам'ятати, що, крім жорсткої радянської політики, старе законодавствомало багато позитивних моментів, які необхідно враховувати під час вирішення сучасних завдань. Нині розвиток агромеліоративного законодавства в України триває, розроблено новий законопроект, який покликаний комплексно врегулювати питання охорони ґрунтів, зокрема зрошувальних та осушувальних земель.

правовий зрошувальний осушувальний україна

Література

1. Юридична енциклопедія : в 6 т. / [гол. редкол. Ю. Шем- шученко]. - К.: Вид-во «Українська енциклопедія» ім. М. Бажана, 1998. - Том 5 : «П-С». - 736 с.

2. Статут Великого княжества Литовского 1529 р. / под ред. К. Яблонскиса. - Минск : Из-во АН БССР, 1960. - 317 с.

3. Дейнека М. Меліорація земель сільськогосподарського призначення в україні: аграрно-правовий аспект : [монографія] / М. Дейнега. - Київ : [б. в.], 2013. - 220 с.

4. Устав сельского хозяйства // Свод законов Российской империи. 1903. - Т. 12. - Ч. 2.

5. Кульчицький В. Джерела, структура, основні положення Австрійського цивільного кодексу 1811 р. / В. Кульчицький, І. Левицька // Вісник Львівського університету. Серія юридична. - 2009. - Вип. 48. - С. 46-51.

6. Костяков А. развитие мелиоративной науки : сборник научных трудов ВНИИГиМ / А. Костяков. - М. : ВНИИГиМ, 1987. - 217 с.

7. Дейнега М. Історичні аспекти розвитку меліоративного законодавства на українських землях (перша половина XVI - початок XX ст.) / М. Дейнега // Сучасні проблеми аграрного і природоресурсного права : збірник наукових праць міжнародної науково-практичної конференції (Київ, 30-31 жовтня 2009 р.). - К. : ІРІДІУМ, 2009. - С. 65-68.

8. Текст Земельного кодексу Української Соціалістичної Радянської Республіки (УСРР) від 29 листопада 1922 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : Ы1р://уиг^-оп1те. о^/риЬ1А^екву_икгату_к^екві_икт^іт^ете1т)_к^екв_ usrr_1922_roku_zemelnyj_kodeks_ussr_1922_goda/3-1-0-84.

9. Колотинская Е. Правовые основы советского земельного кадастра / Е. Колотинская. - М. : Изд-во Московского университета, 1980. - 46 с.

10. Решения Партии и Правительства по хозяйственным вопросам (1966-июнь1968). - М. : Из-во Политической литературы, 1968. - Т. 6. - 518 с.

11. Звід Законів УРСР. - К. : Політвидав України, 1982. - Том 6. - 447 с.

12. Земельний кодекс Української РСР від 8 липня 1970 р. (Втрата чинності від 01.01.1992 р., підстава 562-12) // Відомості Верховної Ради УРСР. - 1970. - № 29. - Ст. 205.

13. Земельний кодекс України від 18 грудня 1990 р. № 561- ХІІ (Втрата чинності від 01.01.2002 р., підстава 2768-14) // Відомості Верховної Ради УРСР. - 1991. - № 10. - Ст. 98.

14. Про затвердження переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів : Постанова Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996 р. № 1147 // Зібрання Постанов Уряду України. - 1996. - № 18. - Ст. 505.

15. Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 р. № 2768-ІІІ (поточна редакція від від 01.01.2017 р., підстава 1774-19) // Відомості Верховної Ради України. - 2002. - № 3. - Ст. 27.

16. Про меліорацію земель : Закон України від 14 січня 2000 р. № 1389-ХІУ (поточна редакція від 19.10.2016 р., підстава 1532-19) // Відомості Верховної Ради України. - 2000. - № 11. - Ст. 90.

Текст Земельного кодексу Української Соціалістичної Радянської Республіки (УСРР) від 29 листопада 1922 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : Й1р://уиг^-оп1те. org/publ/kodeksy_ukramy_kodeksi_ukrajim/zemelmj_kodeks_ usrr_1922_roku_zemelnyj_kodeks_ussr_1922_goda/3-1-0-84.