Всього на сайті:

Дисертацій, Курсових: 2875

Підручників з права онлайн: 41

НПК кодексів України онлайн: 16

14.3. Перегляд судових рішень у касаційному порядку. Касаційне провадження

Касаційна скарга, подана після закінчення строку, за за­гальним правилом, залишається без розгляду та підлягає повер­ненню, про що суддею-доповідачем постановляється ухвала. Частиною 9 ст. 103 КАС України встановлено, що строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна за­ява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передано іншими відповідними засобами зв´язку. Однак і в суді касаційної інстанції мають місце помил­ки. Так, постановою Судової палати в адміністративних спра­вах Верховного Суду України від 11 квітня 2006 р. відмінено ухвалу Вищого адміністративного суду України про залишення без розгляду касаційної скарги п. Ю. С. О. На підставі того, що було виявлено неоднакове застосування судом касаційної інс­танції ч. 9 ст. 103 КАС, в результаті чого суд касаційної інстан­ції дійшов помилкового висновку щодо пропуску скаржником строку подання касаційної скарги1.

Якщо строк пропущено за наявності об´єктивних причин, особа, яка подала касаційну скаргу, має звернутися до касацій­ного суду з письмовою заявою про відновлення пропущеного строку подання касаційної скарги. Заява розглядається коле­гією суддів, якщо вона надійшла до винесення ухвали про по­вернення касаційної скарги (ч. 3 ст. 214 КАСУ). В цьому зв´язку вбачається, що питання про поновлення пропущеного строку має бути розглянуто одночасно з відкриттям касаційного про­вадження.

За наявності поважної причини може бути постановлена ухвала суду про поновлення пропущеного строку. Зазначена заява, підкреслюється в юридичній літературі, розглядається колегією суддів без повідомлення осіб, які беруть участь у справі2, що, на нашу думку, суперечить правилам ст. 102 КАС України, якою встановлено, що поновлення чи продовження строку суд вирішує з повідомленням осіб, які беруть участь у справі, хоча на рівні касаційної інстанції можливо й без пові­домлення цих осіб.

Вимоги до касаційної скарги. Касаційна скарга подається в письмовій формі, в якій відповідно до ст. 213 КАС України зазначається:

— найменування адміністративного суду касаційної інстанції;

1 Постанова Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 11 квітня 2006 р. // Вісник Верховного Суду України. — 2006. — № 9. — С. 14—15.

2 Кодекс адміністративного судочинства України: Науково-практич­ний коментар; За ред. С. В. Ківалова, О. I. Харитонової / С. В. Ківалов, О. I. Харитонова, О. М. Пасенюк, М. Р. Аракелян та ін. — Харків: Одіссей,

2005. — С. 415.

  
 

— ім´я (найменування), поштова адреса особи, яка подає ка­саційну скаргу, та осіб, які беруть участь у справі, а також їх но­мери засобу зв´язку, адреса електронної пошти, якщо також є;

— судові рішення, що оскаржуються;

  • обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріаль­ного чи процесуального права;
  • вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду каса­ційної інстанції;

 

—  клопотання особи, що подає скаргу;

—  перелік матеріалів, які подаються.

Касаційна скарга, так само як і заперечення на касаційну скаргу, можуть містити клопотання учасників процесу про роз­гляд справи за їх участю. Брати участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції чи ні — це право особи, яка подає касаційну скаргу, а також інших учасників судового процесу. Враховуючи обов´язковість присутності учасників процесу в суді касаційної інстанції право брати участь у судовому засідан­ні реалізується лише шляхом подання до суду касаційної інс­танції клопотання в касаційній скарзі про участь у судовому засіданні. Така вимога закону орієнтує суд на кількість учасни­ків процесу, для проведення якого вирішуються відповідні ор­ганізаційні питання.

За відсутності такого клопотання вважається, що учасники процесу не бажають взяти участь у судовому засіданні й каса­ційна скарга буде розглядатися колегією суддів без їх участі (ч. 3 ст. 213; ч. 3 ст. 216; ч. 3 ст. 217 КАСУ). Отже, ще раз на­гадуємо, що присутність осіб, які беруть участь у справі, у су­довому засіданні касаційного суду є їх правом, а не обов´язком. Звісно, що особиста присутність сторін у судовому засіданні полегшує розгляд справи, надає можливість суду уточнити пев­ні обставини справи. Однак відсутність сторін, а також непри­буття інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 4 ст. 221 КАСУ), у судовому засіданні не перешкоджають судовому розгляду справи, а справа розглядається за наявними матеріалами.

Питання, чи може особа, яка не подавала клопотання про участь у розгляді справи ані у касаційній скарзі, ані у запере­ченні на касаційну скаргу, бути присутньою у суді касаційної інстанції під час розгляду справи, в якій вона є учасником, залишається дискусійним і невизначеним, оскільки в законі за­борони на присутність без попереднього клопотання немає.

Касаційна скарга за загальним правилом підписується сто­роною, яка її подає, або її представником, який додає оформ­лений належним чином документ про свої повноваження (стат­ті 56—61 КАСУ).

До касаційної скарги додаються документ про сплату судо­вого збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кіль­кості осіб, які беруть участь у справі, та копії оскаржуваних рішень судів першої апеляційної інстанції (ч. 5 ст. 213 КАСУ).

Касаційна скарга реєструється у день її надходження до ад­міністративного суду касаційної інстанції та не пізніше наступ­ного дня передається в порядку черговості судді-доповідачу. Суддя-доповідач у п´ятиденний строк вирішує питання щодо прийняття одного із наступних рішень, яке постановляється ухвалою про:

  1. залишення касаційної скарги без руху;
  2. повернення касаційної скарги скаржникові;
  3. відмову у відкритті касаційного провадження у справі;
  4. відкриття касаційного провадження.

Ухвалу про залишення касаційної скарги без руху суддя-доповідач постановляє у разі якщо:

  • касаційну скаргу та додатки до неї подано без додержан­ня встановлених ст. 213 КАС України вимог;
  • касаційну скаргу подано з порушенням установлених форми та структури;

— не сплачено судовий збір.

В ухвалі зазначаються недоліки касаційної скарги, спосіб їх усунення та встановлюється строк, достатній для усунення не­доліків. Копія ухвали негайно надсилається особі, що зверну­лася з касаційною скаргою, для усунення недоліків.

Ухвалу про повернення касаційної скарги скаржникові згідно з правилами ст. 108 КАС України суддя-доповідач по­становляє у разі якщо:

  • не усунуті у встановлений строк недоліки касаційної скарги;
  • особа, що її подала, до відкриття провадження подала заяву про відкликання касаційної скарги;
  • касаційну скаргу подано особою, яка не має адміністра­тивної процесуальної дієздатності;
  • касаційну скаргу від імені особи, яка бере участь у справі, подано особою, яка не має повноважень не ведення справи;
  • касаційну скаргу подано після закінчення строку каса­ційного оскарження, і особа, яка її подала, не порушує питан­ня про поновлення цього строку (ч. 3 ст. 214 КАСУ).

Ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження згідно з правилами ч. 4 ст. 214 КАС України суддя-доповідач постановляє у разі якщо:

— справа не підлягає касаційному розгляду в порядку ад­міністративного судочинства;

— справа не переглядалася у апеляційному порядку;

  • є ухвала про закриття касаційного провадження у зв´язку з відмовою цієї особи від касаційної скарги на це саме судове рішення;
  • є ухвала про відхилення касаційної скарги цієї особи або про відмову у відкритті касаційного провадження за касацій­ною скаргою на це саме судове рішення.

У літературі висловлюється думка, що за аналогією суддя-доповідач постановляє ухвалу про відмову у відкритті касацій­ного провадження, якщо настала смерть фізичної особи чи припинено юридичну особу, які звернулися із касаційною скаргою, якщо спірні правовідносини не допускають правонас-тупництва1. Так, дійсно, правилами ст. 109 КАС України перед­бачено відмову у відкритті адміністративного провадження за вказаними підставами. Проте законодавець у касаційному про­вадженні не робить відповідних посилань за аналогією. Мож­ливо, на стадії касаційного оскарження перегляд справи здійс­нюється за фактичними матеріалами і справа вирішується за суттю з метою доведення справи до її логічного завершення навіть за відсутності скаржника.

Копія ухвали про повернення касаційної скарги або про відмову у відкритті касаційного провадження разом із додани­ми до скарги матеріалами направляються особі, яка подавала касаційну скаргу, а касаційна скарга залишається у суді каса­ційної інстанції.

Ухвалу про відкриття касаційного провадження суддя-до-повідач постановляє у разі відсутності зазначених у законі пе­решкод і одночасно витребує адміністративну справу із ад­міністративного суду, в якому вона знаходиться.

Копії ухвали про відкриття касаційного провадження над­силаються особам, які беруть участь у справі, разом із копіями касаційної скарги, інформацією про їх права та обов´язки і встановлюється строк, протягом якого можуть бути подані за­перечення на касаційну скаргу. Власне з цих дій судді-допові-дача починається підготовка справи до касаційного розгляду.

Підготовка справи до касаційного розгляду здійснюється суд-дею-доповідачем протягом десяти днів після відкриття касацій­ного провадження шляхом вчинення ним низки процесуальних дій, а саме:

—  з´ясовує склад осіб, які беруть участь у справі;

  • надсилає копії ухвали про відкриття касаційного прова­дження особам, які беруть участь у справі;
  • встановлює строк, протягом якого можуть бути подані заперечення на касаційну скаргу;
  • вирішує письмово заявлені клопотання осіб, які беруть участь у справі;
  • вирішує питання про можливість попереднього розгляду справи або письмового провадження у суді касаційної інстанції;
  • вирішує питання про зупинення виконання судових рі­шень, які оскаржуються;
  • вирішує інші питання, необхідні для касаційного розгля­ду справи. На нашу думку, до інших питань щодо підготовки справи до касаційного розгляду можна віднести: а) прийняття заперечення на касаційну скаргу, зміст і форма якого встанов­лені ст. 216 КАС України; б) вирішення питання про приєд­нання до касаційної скарги — ст. 217 КАС України тощо.

Після проведення підготовчих дій суддя-доповідач допові­дає про них колегії суддів, яка постановляє ухвалу про закін­чення підготовки та призначення справи до попереднього роз­гляду у суді касаційної інстанції.

Попередній розгляд справи здійснюється колегією суддів про­тягом п´яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем без повідомлення осіб, які беруть участь у справі (ст. 2201 КАС України). Попередній розгляд запроваджено з метою приско­рення розгляду адміністративних справ у суді касаційної інс­танції. В цьому зв´язку суддя-доповідач доповідає колегії суддів про наявність обставин, необхідних для ухвалення судового рі­шення судом касаційної інстанції, якщо за результатами до­повіді судді-доповідача буде встановлено, що: