14.3. Перегляд судових рішень у касаційному порядку. Касаційне провадження
Сторінки матеріалу:
Касаційна скарга, подана після закінчення строку, за загальним правилом, залишається без розгляду та підлягає поверненню, про що суддею-доповідачем постановляється ухвала. Частиною 9 ст. 103 КАС України встановлено, що строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передано іншими відповідними засобами зв´язку. Однак і в суді касаційної інстанції мають місце помилки. Так, постановою Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 11 квітня 2006 р. відмінено ухвалу Вищого адміністративного суду України про залишення без розгляду касаційної скарги п. Ю. С. О. На підставі того, що було виявлено неоднакове застосування судом касаційної інстанції ч. 9 ст. 103 КАС, в результаті чого суд касаційної інстанції дійшов помилкового висновку щодо пропуску скаржником строку подання касаційної скарги1.
Якщо строк пропущено за наявності об´єктивних причин, особа, яка подала касаційну скаргу, має звернутися до касаційного суду з письмовою заявою про відновлення пропущеного строку подання касаційної скарги. Заява розглядається колегією суддів, якщо вона надійшла до винесення ухвали про повернення касаційної скарги (ч. 3 ст. 214 КАСУ). В цьому зв´язку вбачається, що питання про поновлення пропущеного строку має бути розглянуто одночасно з відкриттям касаційного провадження.
За наявності поважної причини може бути постановлена ухвала суду про поновлення пропущеного строку. Зазначена заява, підкреслюється в юридичній літературі, розглядається колегією суддів без повідомлення осіб, які беруть участь у справі2, що, на нашу думку, суперечить правилам ст. 102 КАС України, якою встановлено, що поновлення чи продовження строку суд вирішує з повідомленням осіб, які беруть участь у справі, хоча на рівні касаційної інстанції можливо й без повідомлення цих осіб.
Вимоги до касаційної скарги. Касаційна скарга подається в письмовій формі, в якій відповідно до ст. 213 КАС України зазначається:
— найменування адміністративного суду касаційної інстанції;
1 Постанова Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 11 квітня 2006 р. // Вісник Верховного Суду України. — 2006. — № 9. — С. 14—15.
2 Кодекс адміністративного судочинства України: Науково-практичний коментар; За ред. С. В. Ківалова, О. I. Харитонової / С. В. Ківалов, О. I. Харитонова, О. М. Пасенюк, М. Р. Аракелян та ін. — Харків: Одіссей,
2005. — С. 415.
— ім´я (найменування), поштова адреса особи, яка подає касаційну скаргу, та осіб, які беруть участь у справі, а також їх номери засобу зв´язку, адреса електронної пошти, якщо також є;
— судові рішення, що оскаржуються;
- обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права;
- вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції;
— клопотання особи, що подає скаргу;
— перелік матеріалів, які подаються.
Касаційна скарга, так само як і заперечення на касаційну скаргу, можуть містити клопотання учасників процесу про розгляд справи за їх участю. Брати участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції чи ні — це право особи, яка подає касаційну скаргу, а також інших учасників судового процесу. Враховуючи обов´язковість присутності учасників процесу в суді касаційної інстанції право брати участь у судовому засіданні реалізується лише шляхом подання до суду касаційної інстанції клопотання в касаційній скарзі про участь у судовому засіданні. Така вимога закону орієнтує суд на кількість учасників процесу, для проведення якого вирішуються відповідні організаційні питання.
За відсутності такого клопотання вважається, що учасники процесу не бажають взяти участь у судовому засіданні й касаційна скарга буде розглядатися колегією суддів без їх участі (ч. 3 ст. 213; ч. 3 ст. 216; ч. 3 ст. 217 КАСУ). Отже, ще раз нагадуємо, що присутність осіб, які беруть участь у справі, у судовому засіданні касаційного суду є їх правом, а не обов´язком. Звісно, що особиста присутність сторін у судовому засіданні полегшує розгляд справи, надає можливість суду уточнити певні обставини справи. Однак відсутність сторін, а також неприбуття інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 4 ст. 221 КАСУ), у судовому засіданні не перешкоджають судовому розгляду справи, а справа розглядається за наявними матеріалами.
Питання, чи може особа, яка не подавала клопотання про участь у розгляді справи ані у касаційній скарзі, ані у запереченні на касаційну скаргу, бути присутньою у суді касаційної інстанції під час розгляду справи, в якій вона є учасником, залишається дискусійним і невизначеним, оскільки в законі заборони на присутність без попереднього клопотання немає.
Касаційна скарга за загальним правилом підписується стороною, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження (статті 56—61 КАСУ).
До касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копії оскаржуваних рішень судів першої апеляційної інстанції (ч. 5 ст. 213 КАСУ).
Касаційна скарга реєструється у день її надходження до адміністративного суду касаційної інстанції та не пізніше наступного дня передається в порядку черговості судді-доповідачу. Суддя-доповідач у п´ятиденний строк вирішує питання щодо прийняття одного із наступних рішень, яке постановляється ухвалою про:
- залишення касаційної скарги без руху;
- повернення касаційної скарги скаржникові;
- відмову у відкритті касаційного провадження у справі;
- відкриття касаційного провадження.
Ухвалу про залишення касаційної скарги без руху суддя-доповідач постановляє у разі якщо:
- касаційну скаргу та додатки до неї подано без додержання встановлених ст. 213 КАС України вимог;
- касаційну скаргу подано з порушенням установлених форми та структури;
— не сплачено судовий збір.
В ухвалі зазначаються недоліки касаційної скарги, спосіб їх усунення та встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали негайно надсилається особі, що звернулася з касаційною скаргою, для усунення недоліків.
Ухвалу про повернення касаційної скарги скаржникові згідно з правилами ст. 108 КАС України суддя-доповідач постановляє у разі якщо:
- не усунуті у встановлений строк недоліки касаційної скарги;
- особа, що її подала, до відкриття провадження подала заяву про відкликання касаційної скарги;
- касаційну скаргу подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності;
- касаційну скаргу від імені особи, яка бере участь у справі, подано особою, яка не має повноважень не ведення справи;
- касаційну скаргу подано після закінчення строку касаційного оскарження, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку (ч. 3 ст. 214 КАСУ).
Ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження згідно з правилами ч. 4 ст. 214 КАС України суддя-доповідач постановляє у разі якщо:
— справа не підлягає касаційному розгляду в порядку адміністративного судочинства;
— справа не переглядалася у апеляційному порядку;
- є ухвала про закриття касаційного провадження у зв´язку з відмовою цієї особи від касаційної скарги на це саме судове рішення;
- є ухвала про відхилення касаційної скарги цієї особи або про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на це саме судове рішення.
У літературі висловлюється думка, що за аналогією суддя-доповідач постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо настала смерть фізичної особи чи припинено юридичну особу, які звернулися із касаційною скаргою, якщо спірні правовідносини не допускають правонас-тупництва1. Так, дійсно, правилами ст. 109 КАС України передбачено відмову у відкритті адміністративного провадження за вказаними підставами. Проте законодавець у касаційному провадженні не робить відповідних посилань за аналогією. Можливо, на стадії касаційного оскарження перегляд справи здійснюється за фактичними матеріалами і справа вирішується за суттю з метою доведення справи до її логічного завершення навіть за відсутності скаржника.
Копія ухвали про повернення касаційної скарги або про відмову у відкритті касаційного провадження разом із доданими до скарги матеріалами направляються особі, яка подавала касаційну скаргу, а касаційна скарга залишається у суді касаційної інстанції.
Ухвалу про відкриття касаційного провадження суддя-до-повідач постановляє у разі відсутності зазначених у законі перешкод і одночасно витребує адміністративну справу із адміністративного суду, в якому вона знаходиться.
Копії ухвали про відкриття касаційного провадження надсилаються особам, які беруть участь у справі, разом із копіями касаційної скарги, інформацією про їх права та обов´язки і встановлюється строк, протягом якого можуть бути подані заперечення на касаційну скаргу. Власне з цих дій судді-допові-дача починається підготовка справи до касаційного розгляду.
Підготовка справи до касаційного розгляду здійснюється суд-дею-доповідачем протягом десяти днів після відкриття касаційного провадження шляхом вчинення ним низки процесуальних дій, а саме:
— з´ясовує склад осіб, які беруть участь у справі;
- надсилає копії ухвали про відкриття касаційного провадження особам, які беруть участь у справі;
- встановлює строк, протягом якого можуть бути подані заперечення на касаційну скаргу;
- вирішує письмово заявлені клопотання осіб, які беруть участь у справі;
- вирішує питання про можливість попереднього розгляду справи або письмового провадження у суді касаційної інстанції;
- вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються;
- вирішує інші питання, необхідні для касаційного розгляду справи. На нашу думку, до інших питань щодо підготовки справи до касаційного розгляду можна віднести: а) прийняття заперечення на касаційну скаргу, зміст і форма якого встановлені ст. 216 КАС України; б) вирішення питання про приєднання до касаційної скарги — ст. 217 КАС України тощо.
Після проведення підготовчих дій суддя-доповідач доповідає про них колегії суддів, яка постановляє ухвалу про закінчення підготовки та призначення справи до попереднього розгляду у суді касаційної інстанції.
Попередній розгляд справи здійснюється колегією суддів протягом п´яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем без повідомлення осіб, які беруть участь у справі (ст. 2201 КАС України). Попередній розгляд запроваджено з метою прискорення розгляду адміністративних справ у суді касаційної інстанції. В цьому зв´язку суддя-доповідач доповідає колегії суддів про наявність обставин, необхідних для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, якщо за результатами доповіді судді-доповідача буде встановлено, що: