Всього на сайті:

Дисертацій, Курсових: 2875

Підручників з права онлайн: 41

НПК кодексів України онлайн: 16

3. Правове становище Аграрного фонду

Сторінки матеріалу:

Держава визнає пріоритетність ринку зерна, сприяє його роз­витку та стабільному функціонуванню. Основними засадами держав­ної політики щодо регулювання ринку зерна є: надання пріоритетної бюджетної, кредитної та інвестиційної підтримки суб´єктам здійснен­ня режиму заставних закупівель зерна та суб´єктам державної аграр­ної інтервенції; забезпечення внутрішніх потреб держави у продово­льчому, насіннєвому, фуражному, технічному зерні та заходів щодо нарощування його експорту; встановлення розміру суми бюджетної позики, розрахованої виходячи з розміру встановленої мінімальної закупівельної ціни; гарантування сільськогосподарським товарови­робникам права вільного вибору використання зерна та ціни його реалізації; недопущення обмежень у пересуванні зерна та продуктів його переробки; контроль якості зерна та його зберігання; розвиток мережі обслуговуючих зерновий ринок кооперативних формувань; впровадження сучасних ресурсозберігаючих технологій у виробни­
 

 

 
цтві, зберіганні та переробці зерна; лізингове обслуговування ринку зерна.

Закон України «Про зерно та ринок зерна в Україні» від 4 липня 2002 р. є основним нормативно-правовим актом, який регулює суспіль­ні відносини, які виникають на ринку зерна. Ринок зерна — це система товарно-грошових відносин, що виникають між його суб´єктами в про­цесі виробництва, зберігання, торгівлі та використання зерна на заса­дах вільної конкуренції, вільного вибору напрямів реалізації зерна та визначення цін, а також державного контролю за його якістю та збері­ганням.

Зерном є плоди зернових, зернобобових та олійних культур, які використовуються для харчових, насіннєвих, кормових та технічних цілей. Зерно поділяється на продовольче, технічного призначення та фуражне.

Продовольчим є зерно, що використовується для переробки та ви­готовлення харчових продуктів. Зерно технічного призначення — це зерно, що призначене для промислової переробки на інші продукти (спирт, крохмаль, медичні препарати тощо). Нарешті, до фуражного належить зерно групи фуражних та інших зернових культур, призначе­не для годівлі худоби та птиці у вигляді комбікормів, дерті тощо. Крім того, з 1 липня 2009 р. набрав чинності новий національний стандарт на пшеницю ДСТУ 3768:2009 «Пшениця. Технічні умови», за яким пше­ниця розподіляється на шість класів і дві групи — продовольчу групу А (перший, другий і третій класи), і групу Б (четвертий і п´ятий класи) і шостий клас.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Украї­ні» зернові ресурси України складаються із: 1) зерна державного про­довольчого резерву; 2) зерна державного резервного насіннєвого фон­ду; 3) регіональних ресурсів зерна; 4) власних ресурсів зерна суб´єктів ринку.

Суб´єктами ринку зерна є:

  •  суб´єкти виробництва зерна (власники, орендарі та користувачі земельних ділянок, які використовують їх для виробництва зерна);
  •  суб´єкти зберігання зерна (зернові склади (елеватори, хлібні бази, хлібоприймальні, борошномельні і комбікормові підприємства), суб´єкти виробництва зерна, які зберігають його у власних або орен­дованих зерносховищах, та інші суб´єкти господарювання, які беруть участь у процесі зберігання зерна);
  •  Аграрний фонд та інші суб´єкти державних заставних закупівель зерна (сільськогосподарські товаровиробники, зернові склади, інші су­б´єкти, визначені чинним законодавством);
  •  інші суб´єкти державної аграрної інтервенції (сільськогосподар­ські товаровиробники, зернові склади, інші суб´єкти, визначені чинним законодавством);
  •  акредитовані біржі;
  •  Фонд аграрних страхових субсидій України та інші суб´єкти дер­жавного регулювання ринку страхування сільськогосподарської про­дукції;
  •  інші суб´єкти господарювання, які діють на ринку зерна.

Попередньо нами розглянуто особливості діяльності окремих су­б´єктів, тому необхідно звернути увагу на діяльність суб´єктів зберіган­ня. Стаття 11 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» передбачає процедуру сертифікації послуг із зберігання зерна та про­дуктів його переробки. Відповідно до Закону України -«Про сертифіко- вані товарні склади та прості і подвійні складські свідоцтва» від 23 груд­ня 2004 р. сертифікований товарний склад — товарний склад, який отримав сертифікат про відповідність надання послуг із зберігання, що дає право видавати прості і подвійні складські свідоцтва на окремі гру­пи товарів, зазначені в сертифікаті про відповідність надання послуг із зберігання.

На виконання положень ст. 11 Закону України «Про зерно та ри­нок зерна в Україні» Кабінет Міністрів прийняв постанову «Про за­безпечення сертифікації зернових складів на відповідність послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки, запровадження склад­ських документів на зерно» від 11 квітня 2003 р. № 510, Міністер­ством аграрної політики України видано наказ «Про організацію про­ведення сертифікації послуг зернових складів із зберігання зерна та продуктів його переробки» від 20 липня 2004 р. № 258 та наказ «Про затвердження Технічного регламенту зернового складу» від 15 червня 2004 р. № 228.