Свідок, який не досяг шістнадцятирічного віку, не попереджається про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань і за завідомо неправдиві показання, він не приводиться до присяги, а після закінчення допиту видаляється із зали судового засідання, крім випадків, коли суд визнав необхідною присутність цього свідка. Задля об’єктивного з’ясування обставин справи у виняткових випадках, на час допиту осіб, які не досягли вісімнадцятирічного віку, із зали судового засідання за ухвалою суду може бути видалена та чи інша особа, яка бере участь у справі. Після повернення цієї особи до зали судового засідання головуючий повідомляє її про показання цього свідка і надає можливість задати йому питання.
   Зважаючи на те, що пояснення сторін не визнаються законом засобом доказування, відповідно до ст. 184 ЦПК, якщо сторона, третя особа, їх представники заявлять, що факти, які мають значення для справи, їм відомі особисто, вони за їх згодою можуть бути допитані як свідки, в тому числі із попередженням їх про кримінальну відповідальність за давання завідомо неправдивих показань та ін.
   Дослідження письмових доказів (ст. 185 ЦПК), в т.ч. отриманих в порядку їх забезпечення, огляду на місці або за судовими дорученнями, полягає в їх оголошенні в судовому засіданні та наданні для ознайомлення особам, які беруть участь у справі, а в необхідних випадках – також експертам, спеціалістам і свідкам. Особи, які беруть участь у справі, можуть давати свої пояснення з приводу вищевказаних доказів або протоколу їх огляду, з приводу досліджуваних доказів їм, а також свідками, експертам, спеціалістам можуть ставитися питання.
   З метою захисту державної або іншої таємниці, яка охороняється законом, ЦПК встановлює спеціальні правила дослідження особистих паперів, листів, записів телефонних розмов, телеграм та інших видів кореспонденції яка містить таку таємницю. Дані документи можуть оголошуватись у відкритому судовому засіданні тільки за згодою осіб, визначених ст. 306 ЦК (особи, яка їх направила, та адресата). Це ж правило застосовується при дослідженні звуко- і відеозаписів приватного характеру (ст. 186 ЦПК).
   Відтворення звукозапису і демонстрація відеозапису проводяться в судовому засіданні або в іншому приміщенні, спеціально підготовленому для цього, з відображенням у журналі судового засідання особливостей оголошуваних матеріалів і зазначенням часу демонстрації. Після цього суд заслуховує пояснення осіб, які беруть участь у справі. У разі потреби відтворення звукозапису і демонстрація відеозапису можуть бути повторені повністю або у певній частині.
   З метою з'ясування відомостей, що містяться у матеріалах звуко- і відеозапису (наприклад, якщо зображення нечітке або носій пошкоджено тощо), а також у зв'язку з надходженням заяви про їх фальшивість судом може бути залучено спеціаліста або призначено експертизу.
   Дослідження речових доказів. Речові докази досліджуються шляхом їх огляду в залі судового засідання або іншим способом. За правилами ст. 187 ЦПК після огляду такі докази пред'являються для ознайомлення особам, які беруть участь у справі, а в необхідних випадках – також експертам, спеціалістам і свідкам, які, в свою чергу, можуть звернути увагу суду на ті чи інші обставини, пов'язані з оглядом, про що зазначається в журналі судового засідання.
   Якщо речові докази досліджувались не в судовому засіданні, а, наприклад за місцем їх знаходження, протоколи огляду оголошуються в судовому засіданні і особи, які беруть участь у справі, можуть дати свої пояснення з приводу цих протоколів. Крім того, особи, які беруть участь у справі, можуть ставити питання з приводу речових доказів свідкам, а також експертам, спеціалістам, які їх оглядали.
   Дослідження висновку експерта (ст. 189 ЦПК). Експерт подає свій висновок у письмовій формі, тому даний документ, оголошується в судовому засіданні. Для роз'яснення і доповнення висновку експерту можуть бути поставлені питання. Першою, як і при допиті свідків, питання експертові ставить особа, за заявою якої призначено експертизу, та її представник, потім інші особи, а опісля – суд. Якщо експертизу призначено за клопотанням обох сторін, першим ставить питання експертові позивач і його представник. Суд також має право з'ясовувати суть відповіді експерта на питання осіб, які беруть участь у справі.
   Під час дослідження доказів можливою є участь спеціаліста, який може надавати усні консультації або письмові роз'яснення (висновки). Йому також можуть бути поставлені питання по суті наданих усних консультацій чи письмових роз'яснень.
   Після з'ясування всіх обставин справи та перевірки їх доказами головуючий з'ясовує у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, чи не бажають вони дати додаткові пояснення, які можуть доповнити матеріали справи.
   Вислухавши додаткові пояснення і вирішивши заявлені при цьому клопотання або за відсутності додаткових пояснень суд постановляє ухвалу про закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами і переходить до наступної частини судового засідання – судових дебатів.
   Судові дебати – це частина судового розгляду, в якій особи, які беруть участь у справі, у своїх промовах підводять підсумки своїх пояснень, дають оцінку дослідженим доказам, наводять власну точку зору щодо того, яким повинен бути результат розгляду та вирішення справи.
   Ст. 193 ЦПК закріплює чіткий порядок та послідовність виступу учасників процесу у дебатах. Першим надається слово сторонам та їх представникам. Треті особи без самостійних вимог виступають у судових дебатах після особи, на стороні якої вони беруть участь. Якщо в справі бере участь третя особа, яка заявила самостійні вимоги на предмет спору, то вона та її представник виступають у судових дебатах після сторін. Особи, які беруть участь у справі можуть відмовитись від участі в судових дебатах або доручити своїм представникам висловити їх позицію.
   Якщо справа порушена органами або особами, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, вони виступають у судових дебатах першими. Після них виступають особи, в інтересах яких відкрито провадження у справі.
   Промови оголошуються у довільній формі та не обмежені часом, проте головуючий може зупинити промовця, якщо останній виходить за межі справи, що розглядається судом, або повторюється. У своїх промовах особи можуть посилатися лише на ті обставини і докази, які були досліджені в судовому засіданні.
   З дозволу суду промовці можуть обмінюватися репліками. Реплікою є коротка відповідь, заперечення, зауваження, які висловлюються учасниками судових дебатів в зв'язку із сказаним у промовах. Відповідно до ст. 193 ЦПК право останньої репліки завжди належить відповідачеві та його представникові.
   Інколи у ході судових дебатів виникає необхідність дослідження нових обставин, що мають значення для справи, або дослідження нових доказів. Оскільки у цій частині судового засідання вони досліджуватися не можуть, суд постановляє ухвалу про повернення до з’ясування обставин у справі. Після закінчення з’ясування обставин у справі та перевірки їх доказами судові дебати проводяться в загальному порядку.
   Ця частина судового засідання закінчується виходом суду до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.
   Ухвалення та оголошення рішення суду (ст.ст. 195-196 ЦПК). Рішення суду ухвалюється тільки в спеціально обладнаному для цього приміщенні – нарадчій кімнаті, куди має доступ тільки суддя (судді), який розглядав справу. Суд виходить до нарадчої кімнати негайно після закінчення судового розгляду попередньо оголосивши орієнтовний час, коли рішення буде оголошено.
   Відповідно до ст. 214 ЦПК у нарадчій кімнаті при ухваленні рішення суд вирішує такі питання:
   - чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення сторін, та якими доказами вони підтверджуються;
   - чи є інші фактичні дані (наприклад, пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;
   - які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;
   - яка правова норма підлягає застосуванню до правовідносин, що були предметом судового дослідження;
   - як повинна бути вирішена відповідна справа (задовольняти повністю або частково позовні вимоги чи ні тощо);
   - як розподілити судові витрати між сторонами;
   - чи є підстави допустити негайне виконання судового рiшення;
   - чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
   - інші питання обумовлені особливостями конкретної цивільної справи.
   Очевидно, що найбільш прийнятною є безперервна нарада суддів в нарадчій кімнаті. Проте не виключена ситуація, коли для ухвалення законного та обґрунтованого рішення у справі не вистачатиме відомостей про певні обставини справи. В такому випадку закон передбачає можливість суду з'ясувати будь-яку обставину справи шляхом повторного допиту свідків або вчинення іншої процесуальної дії. У цьому випадку суд, не ухвалюючи рішення, відповідно до ст. 195 ЦПК постановляє ухвалу про поновлення судового розгляду, який проводитиметься виключно в межах з'ясування обставин, що потребують додаткової перевірки.
   Головуючий немає жодних переваг при ухваленні рішення й усі питання вирішуються шляхом голосування більшістю голосів, при чому жоден із суддів не має права утримуватися від голосування. Суддя, не згодний з ухваленим рішенням, зобов'язаний його підписати, однак має право письмово викласти свою окрему думку.
   Окремою думкою є це викладена у письмовій формі позиція одного з суддів, яка не збігається з позицією більшості складу суду щодо того, яке рішення повинно бути ухвалено в конкретній справі. Цей документ не проголошується в судовому засіданні, проте приєднується до справи і відповідно до ст. 19 ЦПК є відкритим для ознайомлення. Проте в науці цивільного процесуального права існує точка зору, що ознайомлення з окремою думкою судді дає повне уявлення про суперечності в позиціях суддів при прийнятті рішення, і, відповідно, розкриває таємницю нарадчої кімнати. В зв'язку з цим висловлюються пропозиції обмежити доступ до окремої думки.
   Після прийняття та підписання рішення оголошується в судовому засіданні. У разі відкладення складання мотивувальної частини рішення у судовому засіданні проголошується вступна та резолютивна частини рішення, причому повідомляється, коли особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитися з повним рішенням суду.
   Одночасно з оголошенням рішення особам, які беруть участь у справі головуючий роз'яснює зміст рішення, строки та порядок його оскарження.