Продовження строку здійснення планової перевірки не допускається. - Позапланові перевірки проводяться лише з підстав, зазначених у пункті 3 цього Порядку, якщо інше не передбачається законом або міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Під час проведення позапланової перевірки з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для її здійснення, з обов'язковим зазначенням цих питань у направленні на проведення позапланової перевірки. Посадові особи повинні ознайомити суб'єкта господарювання з підставою проведення позапланової перевірки і надати йому копії відповідного документа. Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - двох робочих днів, якщо інше не передбачено законом. Продовження строку здійснення позапланової перевірки не допускається [6]. 2.2 Розробка експертизи якості товарів Органи які вповноважені проводити експертизу: ь Торгово-промислова палата України; ь Центр метрології, стандартизації і сертифікації Держспоживстандарту України; ь Управління у справах захисту прав споживачів; ь Гігієнічні центри Міністерства охорони здоров'я України; ь Громадські установи, діяльність яких пов'язана з дослідженням якості товарів. Правильне проведення експертизи товарів має велике значення для отримання достовірних і об'єктивних її результатів. Перед початком проведення експертизи розглядаються підстави для її проведення, які і визначають мету та завдання експертизи. Після цього вибираються необхідні засоби та методи проведення експертизи. Експертне дослідження проводиться суцільним чи вибірковим методом. При суцільному методі (наприклад, при розбракуванні всієї товарної партії) експерт має право обмежуватись оглядом частини товару, навіть якщо ця частина більша. При вибірковому методі експерт повинен зробити вибірку чи об'єднану пробу відповідно до вимог нормативних документів (стандартів, ТУ, методик тощо). Вибірка товарів чи проба повинна бути не меншою встановленої кількості, але може бути і більшою. При необхідності визначення фізико-хімічних і/чи мікробіологічних показників експерт повинен відібрати зразки для досліджувальної лабораторії. Відбір зразків відбувається з об'єднаної (середньої) проби чи вибірки експертом або групою експертів у присутності осіб, які беруть участь в експертизі. Відмова замовника від проведення лабораторних досліджень у випадках, які експерт вважає необхідними, є підставою для анулювання заявки. 2.3 Винесення рішень щодо проведення подальшого використання товарів Якщо на підставі лабораторних досліджень харчового продукту або іншого об'єкта санітарних заходів виявляється порушення положень цього Закону "Про безпечність та якість харчових продуктів", відповідний головний державний санітарний лікар або головний державний інспектор ветеринарної медицини чи їх заступники повинні вжити таких заходів: · у разі неправильного маркування - видати постанову про виправлення етикетування або іншим чином виправлення неправильного маркування; · у разі непридатності до споживання: а) якщо харчовий продукт залишається безпечним для споживання людиною або інший об'єкт санітарних заходів можна зробити придатним для використання у виробництві харчових продуктів або для іншого використання - видати постанову про його обробку, переробку або утилізацію (зміну призначеного використання); б) якщо харчовий продукт є небезпечним для споживання людиною, але безпечним для іншого використання - видати постанову про вилучення з обігу та заборону використання за призначенням. Якщо лабораторне дослідження підтверджує, що об'єкт санітарних заходів є небезпечним для споживання людиною та для іншого використання, відповідний головний державний санітарний лікар, головний державний інспектор ветеринарної медицини чи їх заступники видають постанову про вилучення цього об'єкта з використання або обігу та зобов'язує власника цього об'єкта знищити цей об'єкт під наглядом відповідного інспектора. Рішення щодо подальшого поводження з об'єктом санітарних заходів, зразки якого були відібрані у зв'язку з підозрою або встановленням факту їх небезпечності або непридатності до споживання, повинно бути доведено до відома виробника та/або продавця (постачальника) протягом одного робочого дня після отримання звіту лабораторії, зазначеного у частині п'ятій цієї статті. Рішення відповідного головного державного санітарного лікаря або відповідного державного інспектора ветеринарної медицини щодо поводження з харчовими продуктами або іншими об'єктами санітарних заходів може бути оскаржено вищестоящій посадовій особі або до суду. Збитки, завдані оператору потужностей (об'єкта) у зв'язку з неправомірною забороною обігу об'єкта санітарних заходів, зупиненням або припиненням виробничого процесу або застосуванням до цієї особи інших адміністративно-господарських санкцій, передбачених цією статтею, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому Господарським кодексом та іншими законами України [8]. 2.4 Ідентифікація товарів Ідентифікація визначається як порівняння, прирівнення дечого з чимось. При ідентифікації товарів встановлюється збіжність досліджувальних товарів аналогом, які мають ту ж сукупність споживчих властивостей або опису товарів на маркуванні, товаросупровідних та НД. Ідентифікації притаманні такі функції: · Показова (вказівна) - яка ототожнює представлений зразок товару з конкретним найменуванням, сортом, маркою, типом а також товарною партією; · Інформаційна - яка доводить інформацію до суб'єктів ринкових відносин; · Підтверджувальна - відповідність асортиментної характеристики товару, інформації яку зазначено на маркуванні або ТСД, тобто справжність товару; · Управлінська (керуюча) - є одним із елементів системи якості товару. Управлінська функція ідентифікації регламентується міжнародним стандартом ISO 9000 "Управління якістю, забезпечення якості". Види ідентифікації: 1. Асортиментна - встановлення відповідності його асортиментній характеристиці, яка обумовлює пред'явлені до нього вимоги. Цей вид ідентифікації застосовується для підтвердження відповідності товару при усіх видах діяльності але особливе значення воно має при товарознавчій експертизі та сертифікації товарів. Виявлення невідповідності визначається як асортиментна фальсифікація товару. 2. Якісна (кваліметрична) - встановлення відповідності вимогам якості які передбачені НД. Цей вид ідентифікації дозволяє виявити відповідність товарному сорту або іншим градаціям якості які вказані на маркуванні або ТСД. При виявленні невідповідності сорту негативний результат ідентифікації визначається як особливий вид фальсифікації-пересортиця. 3. Споживча - проводиться з метою встановлення можливостей використання товару відповідно до його функціональних властивостей. Це в основному стосується продовольчих товарів. Споживча ідентифікація покликана не допускати на споживчі ринки товари. Які не відповідають споживчим властивостям і можуть бути небезпечні для здоров'я людини. 4. Партіонна - визначення належності представленої частини товару, одиничних екземплярів, конкретній товарній партії. Складність полягає у тому, що в більшості випадків відсутні або недосить надійні критерії для ідентифікації. Серед продовольчих товарів маркування яке ідентифікує конкретну партію товарів застосовується лише для консервів, шляхом випресовування законодавчих відомостей, на дно або кришку банки але в більшості продовольчих та непродовольчих така ідентифікація відсутня. 2.5 Проведення відбору проб та зразків для досліджень Відбір зразків товарів провадиться з метою визначення відповідності їх якісних показників вимогам державних і галузевих стандартів, технічних умов та інших нормативних документів, що діють на території України. Відбір зразків товарів для перевірки їхньої якості провадиться службовою особою Держспоживстандарту, яка має відповідне посвідчення, у присутності особи, що здійснює продаж товарів (виконує роботу, надає послуги), та, за можливості, представника суб'єкта господарювання, що перевіряється, і оформлюється актом відбору зразків (проб) товарів. Продавець (виконавець) і представник суб'єкта господарювання повинні створити належні умови для виконання робіт, пов'язаних з відбором зразків товарів. В акті зазначається кількість відібраних зразків товарів (за масою, мірою, обсягом), для якого виду досліджень вони відібрані та за якими показниками проводитиметься їх дослідження, а також робиться запис про заборону реалізації (відвантаження) партії товарів, з якої відібрано зразки, до отримання результатів дослідження. У разі перевірки якості товарів, що швидко псуються або з терміном придатності, що минає, відбір зразків здійснюється, як правило, без заборони реалізації (відвантаження) партії товарів, з якої відібрано зразки. Акт складається у трьох примірниках і підписується службовою особою, яка проводила відбір зразків товарів, а також продавцем (виконавцем) і представником суб'єкта господарювання у разі його присутності під час перевірки. Перший примірник залишається у службової особи, другий додається до відібраних зразків товару, третій залишається у продавця (виконавця) чи представника суб'єкта господарювання. Кількість зразків товарів (за масою, мірою, обсягом), що відбираються для проведення дослідження, визначається відповідними нормативними документами, а щодо імпортних товарів - нормативними документами на аналогічні вітчизняні товари. У тих випадках, коли в нормативних документах передбачено за негативних результатів дослідження таких товарів повторне проведення відбору їх зразків, дозволяється відразу відбирати зразки в подвійній кількості, про що робиться запис в акті відбору зразків (проб) товарів. Відібрані зразки товарів упаковуються на місці, відбору в присутності продавця (виконавця), представника суб'єкта господарювання у разі його присутності під час перевірки й опломбовуються або опечатуються службовою особою, яка надсилає їх до лабораторії для дослідження. Умови зберігання і транспортування відібраних зразків товарів не повинні погіршувати їхню якість. За збереження і своєчасність доставки товарів для дослідження відповідає службова особа, що їх відбирала. 2.6 Оперативний збір даних і складання звітів щодо дотримання вимог з якості товарів Для функціонування системи якості необхідно розробити методики сертифікації, збору, індексації, заповнення, зберігання, ведення та розподілу даних про якість.