х станів, до яких вони належать; 8) ті, яким судом заборонено займатися чужими справами, а також виключені з числа присяжних повірених.Стаття 356. Присяжні повірені приписуються до судових палат і обирають місце проживання в одному з міст округу палати, до якої приписані.Відділ другий. Про ради присяжних повіренихСтаття 357. Присяжні повірені кожного округу судової палати обирають з-поміж себе в порядку, встановленому в наступних 358-365 статтях, для нагляду за всіма повіреними, що знаходяться в тому окрузі, окрему при судовій палаті раду, а також голову цієї ради і товариша голови, який у випадку хвороби при відсутності голови займає його місце.Стаття 358. Присяжні повірені округу судової палати, якщо їх не менше двадцяти, звертаються до палати з проханням про дозвіл обрати раду.Внаслідок такого прохання палата призначає одного з своїх членів для головування на загальних зборах присяжних повірених при виборах членів ради.Стаття 359. Призначений палатою член скликає всіх присяжних повірених округу на визначений день в місце перебування палати і після прибуття не менше половини їх відкриває загальні збори, які приступають до виборів голови, товариша голови і членів ради, причому вибори проводяться на кожну посаду окремоСтаття 360. Вибори проводяться за простою більшістю голосів. При рівності голосів, одержаних декількома кандидатами на одну і ту ж посаду, обраним вважається той, хто раніше занесений до списку присяжних повірених.Стаття 361. Число членів ради, враховуючи голову і товариша голови, повинно бути відповідно до числа підзвітних раді присяжних повірених, не менш п'яти і не більше п'ятнадцяти, на розсуд і попереднє, перед виборами членів ради, визначення загальних зборів.Стаття 362. Після закінчення виборів головуючий на загальних зборах присяжних повірених член палати закриває їх, оголосивши про відкриття обраної ради.Стаття 363. Список членів ради передається прокуророві судової палати і публікується до загального відома.Стаття 364. Рада присяжних повірених поновлюється щорічно, для чого загальні збори їх скликаються головою ради, але головує на них особа, обрана до того присяжними повіреними, що зібралися. Перед обранням членів ради загальним зборам доповідається звіт про діяльність ради за минулий судовий рік.Стаття 365. Якщо для поновлення ради прибуде на загальні збори менше половини підвідомчих раді присяжних повірених, то збори вважаються такими, що не відбулися і голова ради повідомляє повістками всіх присяжних повірений що у випадку неявки їх у призначений ним для виборів новий термін рада присяжних залишається у попередньому складі. Коли ж і до цього нового терміну не з'явиться половина присяжних повірених, то про це складається протокол, нові вибори не проводяться і як голова ради і його товариш, так і всі члени зберігають свої повноваження до наступних виборів, про що публікується до загального відома.Стаття 366. Якщо в якому-небудь місті, в якому немає судової палати проживають не менше десяти присяжних повірених, то вони можуть з дозволу ради присяжних повірених, що знаходяться при судовій палаті, обрати з-поміж себе відділення ради при окружному суді в такому складі і з тими належними раді правами, які будуть ними визначені. Про створення такого відділення ріди присяжних повірених і про права, надані йому радою, необхідно довести до відома судової палати.Стаття 367. До обов'язків і прав ради присяжних повірених належать:1) розгляд заяв осіб, які бажають приписатися до числа присяжних повірених aбо вийти з цих, і повідомлення судовій палаті про прийняття їх або відмову;2) розгляд скарг на дії присяжних повірених і нагляд за точним дотриманням ними законів, установлених правил і всіх, узятих ними на себе обов'язків, відповідно до користі їх довірителів; 3) видача присяжним повіреним свідоцтв про те, що вони не піддаються осуду ради; 4) призначення повірених за чергою для безкоштовного ведення справ осіб, що користуються на суді правом бідності;5) призначення, за чергою, повірених для клопотання в справах осіб, які звернулися до ради з проханням про призначення їм таких; 6) визначення кількості винагороди повіреному за таксою у випадку незгоди з цієї причини між ним і позовником і коли не укладено між ними письмової угоди; 7) розподіл між присяжними повіреними процентного збору, встановленого 398 статтею цього Установлення; 8) визначення стягнень на повірених як за власним розсудом, так і за скаргами, що надходять до ради.Стаття 368. Рада присяжних повірених має право своєю силою карати їх за порушення прийнятих ними на себе обов'язків: 1) попередженнями; 2) доганами; 3) забороною виконувати обов'язки повіреного протягом визначеного радою строку, проте не більше одного року, 4) виключенням з числа присяжних повірених: 6) відданням до кримінального суду у випадках особливо важливих.Стаття 369. Присяжний повірений, який двічі карався забороною виконувати тимчасово обов'язки повіреного, у випадку нової вини, яку рада визнає такою, що заслуговує такого ж стягнення, виключається радою з числа повірених.Стаття 370. Про постанови ради щодо стягнення з присяжних повірених або звільнення від такого повідомляється Прокуророві того місця, де знаходиться рада.Стаття 371. Жодне з названих у 388 статті стягнень не може бути накладене радою без попередньої вимоги від обвинуваченого пояснень, у визначений радою термін.Стаття 372. У випадку неподання пояснення або неявки обвинуваченого у призначений термін без поважних причин, рада виносить постанову на підставі наявних у неї відомостей і відомих їй обставин.Стаття 373. Визнання поважними причини неявки присяжного повіреного або неподача належного пояснення раді залежить від розсуду самої ради.Стаття 374. Стягнення, накладене радою на присяжного повіреного, або виправдання його радою, не позбавляють приватну особу права домагатися від того повіреного винагороди збитків у судових місцях.Стаття 375. Жодна постанова ради присяжних повірених не може мати сили, коли в ній брали участь менше половини членів ради. При рівності голосів, голос голови дає перевагу тій думці, яка ним прийнята; але стягнення, перелічені в 3—5 пунктах 368 статті цього Установлення, можуть бути визначені радою тільки більшістю двох третин голосів.Стаття 376. На всі постанови ради, крім оголошення, попередження або догани, можуть подаватися скарги до судової палати в двотижневий термін від часу оголошення цих постанов. Протести прокурорів допускаються в той же термін тільки проти постанов, названих вище, у статті 370.Стаття 377. Ухвали палати по цих скаргах і протестах (ст. 376) є остаточними.Стаття 378. Там, де немає ради присяжних повірених або її відділення, там права і обов'язки її належать місцевому окружному судові.Відділ третій. Про права, обов'язки і відповідальність присяжних повіренихСтаття 379. Бажаючий поступити в число присяжних повірених повинен подати про це заяву до ради цих повірених, пояснивши у заяві: в якому місті він обирає для себе місце проживання, а також що для прийняття його в ролі присяжного повіреного немає жодної з цих перепон, які перелічені в 355 статті цього Установлення, з тим, що якщо згодом виявиться протилежне, то він підлягає не тільки виключенню з числа присяжних повірених, але і відданню до суду. До заяви додаються всі документи, необхідні для підтвердження того, що заявник відповідає умовам, які вимагаються для вступу в присяжні повірені.Стаття 380. Рада присяжних повірених розглядає документи, перелічені в попередній 379 статті, і взявши до відома всі дані, які визнаються потрібними, постановляє або про прийняття заявника в число присяжних повірених, про що видається тому відповідне свідоцтво, або ж про відмову в прийнятті.Стаття 381. Після видання прийнятим у присяжні повірені названого у попередній 380 статті свідоцтва в те судове місце, при якому знаходиться рада або відділення ради присяжних повірених, це місце видає розпорядження про приведення його до присяги за доданою формою. Кожний присягає за правилами свого віросповідання.Стаття 382. Після приведення до присяги, прийнятий в число присяжних повірених заноситься до списку цих повірених, про це робиться відповідний напис на свідоцтві, виданому йому радою, і про прийняття його в присяжні повірені публікується повідомлення від судового місця до загального відома.Стаття 383. Присяжні повірені можуть приймати на себе ведення справ у всіх судах округу судової палати, до якої вони приписані.Стаття 384. Присяжний повірений, що прийняв на себе ведення справи, що покладалася в окрузі, до якого він приписаний, має право за бажанням позовника, продовжувати клопотання по ній в усіх судах до остаточного вирішення справи, хоч би вона була і поза тим округом, підпорядковуючись в такому випадку раді повірених того місця, де розглядається справа.Стаття 385. Присяжний повірений, який для продовження клопотання по справі на підставі попередньої 384 статті повинен переїхати до іншого міста, зобов'язаний спочатку інші справи, що знаходяться в нього і будуть розглядатися під час його відсутності, передати, за згодою своїх довірителів, іншому присяжному повіреному.Стаття 386. Позовники мають право з'явитися до суду особисто, так само як і подавати прохання та інші папери і довіряти подання їх стороннім особам, а також пояснювати свої справи і вимоги без обов'язку вибирати присяжного повіреного.Стаття 387. У тих містах, де проживає достатня кількість присяжних повірених, позовники можуть давати довіреність по їх справах в судах того міста лише особам, які належать до числа цих повірених.Стаття 388. Число присяжних повірених, яке визнається достатнім (ст. 387) в повітових і губернських містах та в столицях, визначається окремим табелем. який Міністр юстиції на подання судових палат подає через Державну раду на затвердження імператором.Стаття 389. Не забороняється позовникам і у випадках, зазначених у попередніх 387 і 388 статтях, давати довіреності на ведення судових справ своїм батькам, подружжям, дітям і особам, які мають одну спільну з довірителем справу, або завідують за довіреністями маєтками або справами цих позовників.Стаття 390. Присяжні повірені ведуть цивільні справи або на підставі довіреності, що дана їм позовниками, або внаслідок оголошення, поданого позовниками до суду, або за призначенням на прохання позовників радою присяжних повірених (ст. 367 п. 4 і 5), або, нарешті, за призначенням голови суду (Статут цивільного судочинства, ст. 264).Стаття 391. Позовник має право визначити, чи довіряє він присяжному повіреному ведення у своїй справі в цьому її обсязі до остаточного її закінчення або уповноважує його тільки на певну будь-яку дію. Не забороняється мати по одній і тій же справі кількох присяжних повірених.Стаття 392. У тих місцях, де знаходиться повне, визначене табелем (ст. 388) число присяжних повірених, кожний позовник, який не може сам прибути до міста, де повинна розглядатись його справа, або не встиг порозумітися з місцевими присяжними повіреними щодо ведення його справи, має право звернутися до ради при-повірених з проханням про призначення повіреного для ведення його справи. Рада зобов'язана задовольнити це прохання згідно з 5 пунктом 367 статті. Стаття 393. По кримінальних справах присяжні повірені беруть на себе захист підсудних або за погодженням з ними, або за призначенням голови судового місця.Стаття 394. Присяжний повірений, призначений радою або головою судового місця для ведення справи (ст. 367, п. 4 і 5, 390, 382, 393), не може відмовитися від виконання даного йому доручення, не подавши достатніх для цього причин. Стаття 395. Розмір винагороди присяжних повірених за ведення справи залежить від їх домовленості з довірителями. Умова про це повинна бути письмова. Стаття 396.