ІІ. Криміналістичні експертизи. Такі як: судово-почеркознавчі, судово-технічна експертиза документів, судово-трасологічні, судово-балістичні.

ІІІ. Судові інженерно-транспортні експертизи. Відносяться такі: судово-автотехнічні (автодорожні), авіаційно-технічні, залізнична технічна.

IV. Судова бухгалтерія та фінансово-економічні. Такі як: найпоширеніші бухгалтерські експертизи.

V. Судова інженерно-технологічна експертиза. Відносяться такі: технічно-матеріалознавчі ( для визначення відповідності якості продукції, відповідності стандартам, технічним умовам, товарознавчі)

VI. Судово-технічна. Такі як: експертизи техніки безпеки, будівельно-технічні, пожежно-технічні.

VII. Судова сільськогосподарська. Відносяться такі: агротехнічні, агробіологічні, ґрунтознавчі (сільськогосподарська характеристика).

VIII. Судово-екологічна. Проводиться комплексно з іншими.

IX. Судово-біологічна. Даний клас пов'язаний з VIII та І.

Дана класифікація не є універсальною, а лише полегшує пошук місця для проведення експертизи і покликана бути корисною.[7 ]

На сьогоднішній день в Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень (Затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.01.1998 № 53/5) в загальних положеннях наводиться перелік експертиз, а саме:

криміналістична: почеркознавча та авторознавча; технічна експертиза документів; балістична; трасологічна (крім досліджень слідів пошкодження одягу, пов'язаних з одночасним спричиненням тілесних ушкоджень, які проводяться в бюро судово-медичної експертизи); фототехнічна, портретна; експертиза голограм; відео-, звукозапису; вибухотехнічна; матеріалів, речовин та виробів (лакофарбових матеріалів і покрить; полімерних матеріалів; волокнистих матеріалів; нафтопродуктів і пально-мастильних матеріалів; скла, кераміки; наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів; спиртовмісних сумішей; ґрунтів; металів і сплавів; наявності шкідливих речовин у навколишньому середовищі; речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин; харчових продуктів; сильнодіючих і отруйних речовин); біологічна.

Інженерно-технічна: інженерно-транспортна (автотехнічна, транспортно-трасологічна, залізнично-транспортна); дорожньо-технічна; будівельно-технічна (оціночно-будівельна); земельно-технічна (оціночно-земельна); пожежно-технічна; безпеки життєдіяльності; гірничотехнічна; інженерно-екологічна; електротехнічна; комп'ютерно-технічна; телекомунікаційна. Поряд із вказаними видами інженерно-технічних експертиз експертними установами можуть проводитись також інші їх види (підвиди) та комплексні технічні дослідження із залученням відповідних фахівців у певних галузях знань, у тому числі авіаційного та водного транспорту.

Економічна: бухгалтерського та податкового обліку; фінансово-господарської діяльності; фінансово-кредитних операцій.

Товарознавча: машин, обладнання, сировини та товарів народного споживання; автотоварознавча; транспортно-товарознавча.

Експертиза у сфері інтелектуальної власності: літературних та художніх творів; фонограм, відеограм, програм (передач) організації мовлення; винаходів і корисних моделей; промислових зразків; сортів рослин і порід тварин; комерційних (фірмових) найменувань, торговельних марок (знаків для товарів і послуг), географічних зазначень; топографій інтегральних мікросхем; комерційної таємниці (ноу-хау) і раціоналізаторських пропозицій; економічна у сфері інтелектуальної власності.

Психологічна.

Мистецтвознавча.

Екологічна.

З метою більш повного задоволення потреб слідчої та судової практики експертними установами організовується проведення інших видів експертизи (крім судово-медичної та судово-психіатричної).

А також:

Первинною є експертиза, коли об'єкт досліджується вперше.

Додатковою є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об'єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріли (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи.

Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об'єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).

Комісійною є експертиза, яка проводиться двома чи більшою кількістю експертів, що мають кваліфікацію судового експерта за однією експертною спеціалізацією (фахівцями в одній галузі знань). Комісія експертів може утворюватися органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), або керівником експертної установи.

Комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання). До проведення таких експертиз у разі потреби залучаються як експерти експертних установ, так і фахівці установ та служб (підрозділів) інших центральних органів виконавчої влади або інші фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах. [інструкція]

Експертиза у відділах судово-медичної експертизи трупів виконується з метою встановлення причини смерті, наявності, характеру і механізму виникнення тілесних пошкоджень, часу настання смерті та вирішення питань, що були поставлені перед експертом, а також вирішення інших питань, які належать до компетенції даного виду судово-медичної експертизи. Експерт не має права визначати рід насильницької смерті (вбивство або самогубство), особливу жорстокість позбавлення життя людини й інші обставини, що вимагають правової оцінки та юридичної класифікації.

Відповідно до п.2 ч.2 ст 242 КПК України обов'язково призначається експертиза для встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень. Судово-медичне визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень проводиться згідно з КК, КПК, Правилами судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.

Для визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності, призначається судово-психічна експертиза.

Судово-психічна експертиза може проводитися амбулаторно (у тому числі посмертно), стаціонарно, а також у судовому засіданні.

Підставою для обов'язкового призначення і проведення судової експертизи з метою встановлення віку особи є або відсутність документа, який посвідчує її особу, або наявність документа, що викликає сумнів у достовірності відомостей, що в ньому містяться.

Закон передбачає необхідність встановлення віку особи, якщо це необхідно для вирішення питання про можливе питання про можливість притягнення її до кримінальної відповідальності, а іншим способом неможливо отримати ці відомості. Судово-медичну експертизу для визначення віку особи проводять у бюро судово-медичних експертиз.

Слідчий або прокурор зобов'язаний обов'язково звернутися до експерта для проведення експертизи щодо встановлення статевої зрілості потерпілої особи в кримінальних провадженнях щодо злочинів, передбачених ст. 155 КК.[6]

Система судово-експертних установ в Україні

Відповідно до статті 7 ЗУ «Про судову експертизу» - судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ. 

До державних спеціалізованих установ належать: 

науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; 

науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров'я України; 

експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України. 

Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов'язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз. 

Для проведення деяких видів експертиз, які не здійснюються виключно державними спеціалізованими установами, за рішенням особи або органу, що призначили судову експертизу, можуть залучатися крім судових експертів також інші фахівці з відповідних галузей знань.

Згідно Додатку №1 до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень Перелік регіональних зон обслуговування науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України. Роглянемо його

Дніпропетровський науково-дослідний інститут судових експертиз.

Дніпропетровська і Запорізька області.

Донецький науково-дослідний інститут судових експертиз.

Донецька і Луганська області.

Київський науково-дослідний інститут судових експертиз.

м. Київ, Вінницька, Житомирська, Київська, Тернопільська, Хмельницька, Черкаська і Чернігівська області.

Кримський науково-дослідний інститут судових експертиз.

Автономна Республіка Крим.

Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз.

Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська і Чернівецька області.

Одеський науково-дослідний інститут судових експертиз.

Кіровоградська, Миколаївська, Одеська і Херсонська області.

Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса.

Полтавська, Сумська, Харківська області та м. Севастополь.

Науково-дослідний центр судової експертизи з питань інтелектуальної власності.

Зона обслуговування поширюється на всі регіони.

На прикладі Статуту Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса (Затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 18 вересня 2012 № 1375/5) можна побачити, що Інститут займається не тільки проведенням судових експертиз, а й науковою діяльністю, наприклад вивчає й узагальнює досягнення світової науки, досягнень судової експертизи та зарубіжжя, влаштовує конференції, симпозіуми. Можемо зробити висновок, що експертні установи займаються не тільки проведенням судової експертизи, а й науково-методологічною діяльністю, яка дозволяє проводити експертизи на найвищому рівні.

Згідно Інструкції про проведення судово-медичної експертизи (Затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17.01.95 р. N 6) система судово-медичної служби України складається з:

Головного бюро судово-медичної експертизи МОЗ України.

Республіканського бюро судово-медичної експертизи (Автономна Республіка Крим).

Бюро судово-медичної експертизи управлінь охорони здоров'я обласних державних адміністрацій.

До складу Республіканського та обласних бюро судово-медичної експертизи входять також міські (міст обласного підпорядкування) і районні (міжрайонні) відділення. Бюро судово-медичної експертизи проводять узагальнення судово-експертної практики, атестацію судово-медичних експертів і здійснюють такі основні види судово-медичної експертизи: експертизу трупів, експертизу потерпілих та обвинувачених, експертизу речових доказів (методами судово-медичної криміналістики, гістології, імунології, токсикології, цитології).

Науково-методичне керівництво системою здійснює Головне бюро судово-медичної експертизи, начальник якого обіймає також посаду Головного судово-медичного експерта Міністерства охорони здоров'я України. [11]

Проведення судово-медичних експертиз може здійснюватись на підприємницьких засадах на підставі ліцензії, що видається МОЗ України.