Кримінальна відповідальність за порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки
Сторінки матеріалу:
Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки може полягати як у дії, так і в бездіяльності. Встановлені законодавством вимоги пожежної безпеки - це положення, що встановлюють норми та правила щодо запобігання виникненню пожежі, містяться в законах, стандартах, інструкціях, тощо.
Шкода здоров'ю людей - це заподіяння внаслідок пожежі хоча б одній особі опіків, травм, які оцінюються як легкі чи середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Примітка статті визначає, що майнова шкода вважається заподіяною у великих розмірах, якщо прямі збитки становлять суму, яка в триста і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а в особливо великих розмірах - якщо прямі збитки становлять суму, яка в тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Згідно пункту 5 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України: якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року [9].
Пп.169.1.1 п.169.1 статті 169 Податкового кодексу України передбачає, що до переліку податкових соціальних пільг у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", установлюється у 2017 році прожитковий мінімум на одну особу врозрахунку на місць у розмірі з 1 січня 2017 року - 1544 гривні, з 1 травня - 1624 гривні, з 1 грудня - 1700 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: працездатних осіб: з 1 січня 2017 року - 1600 гривень, з 1 травня - 1684 гривні, з 1 грудня - 1762 гривні [10].
При посиланнях на неоподаткований мінімум доходів громадян в нормах кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги - з 01.01.2017 р. - 800 грн.
Отже, штрафи, визначені Кримінальним кодексом України за вчинення злочинів розраховуються виходячи із розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у сумі 17 гривень.
Але здійснюючи кваліфікацію діяння згідно положень, наведених у примітці до статті 270 КК, необхідно щорічно на підставі Податкового кодексу України визначати: майнову шкоду у великих розмірах, якщо прямі збитки становлять суму, яка в триста і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (300*800 = 240 000 грн.), а в особливо великих розмірах - якщо прямі збитки становлять суму, яка в тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (1000*800 = 800 000 грн.).
Злочин є закінченим з моменту настання суспільно небезпечних наслідків.
Відповідно до статті 18 КК "Суб'єктом злочину є фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до цього Кодексу може наставати кримінальна відповідальність".
Юридичні особи (підприємства, організації, установи, політичні партії, громадські організації тощо) не можуть бути суб'єктами злочинів. Неприпустимою є колективна відповідальність за вчинені окремими особами злочини.
Відповідно до статті 19 КК суб'єктом може бути тільки осудна особа, тобто така, яка під час вчинення передбаченого Кримінальним кодексом діяння могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Тому особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння була в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічної психічної хвороби, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки (ч.2 ст. 19 КК), не підлягає кримінальній відповідальності.
У частині 1 статті 22 КК передбачено, що кримінальна відповідальність за загальним правилом настає з 16 років, а за окремі злочини, вичерпний перелік яких передбачено у ч.2 ст.22 КК (наприклад, вбивство, розбій, зґвалтування), - з 14 років.
Останнім елементом складу злочину є його суб'єктивна сторона. У теорії кримінального права під суб'єктивною стороною злочину традиційно розуміється психічне ставлення особи до вчиненого нею злочину [11, 43-51; 12]. Суб'єктивна сторона - це внутрішня сторона злочину, бо вона включає ті психічні процеси, що характеризують свідомість і волю особи в момент вчинення злочину. Ознаками суб'єктивної сторони як елементу складу злочину є вина, мотив, мета злочину та емоційний стан. Обов'язковою (необхідною) ознакою суб'єктивної сторони будь-якого складу злочину є вина особи. Відповідно до статті 23 КК виною є "психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої цим Кодексом, та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності". Якщо немає вини особи, немає і складу злочину, навіть якщо в результаті її дії (бездіяльності) настали передбачені законом суспільно небезпечні наслідки. У цьому положенні відображається найважливіший принцип - принцип суб'єктивного інкримінування, закріплений у статті 62 Конституції України [3].
Аналізуючи дану норму кримінального законодавства встановлюється, що тільки при умові порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, якщо воно спричинило виникнення пожежі з вищеперерахованими наслідками настає кримінальна відповідальність.
Стаття 270 КК - "Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки" самих цих вимог не називає, а відсилає до тих нормативно-правових актів, якими вони передбачені.
Вимоги законодавства про пожежну безпеку закріплюються у великої кількості нормативно - правових актів, тому Державною службою України з надзвичайних ситуацій створений Державний реєстр нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки, де станом на 01.09.2016 рік внесено 232 документа (законів та підзаконних нормативно-правових актів).
Висновки і пропозиції: враховуючи проведене дослідження та статистику державних органів можливо зробити висновок, щодо необхідності вдосконалення кримінальної норми, в частині деталізації поняття - вимоги законодавства у сфері пожежної безпеки, звуження об'єкту злочину та зменшення зазначених розмірів матеріальної шкоди при вчинення даного злочину за які настає кримінальна відповідальність.
Список літератури1. Кримінальний кодекс України / Офіційний вісник України від 08.06.2001 - 2001 р., № 21, стор.1, стаття 920. - (Бібліотека офіційних видань).
2. Копєйчиков В.В. Правознавство: Підручник / Київ: Юрінком Інтер, 2003.
3. Вереша Р.В. Кримінальне право України. Загальна частина. Навч. посіб.2-ге вид. - К., 2012.
4. Піонтковський Л.Л. Кримінальне право РРФСР: підручник: у 2 ч. - М., 1924.
5. Никифоров Б.С. Об'єкт злочину за радянським кримінальним правом. - М., 1960.
6. Кодекс цивільного захисту / Відомості Верховної Ради України від 30.08.2013 - 2013 р. / № 34-35/стор.1802 - (Бібліотека офіційних видань).
7. Кримінальне право / под ред. Л.В. Іногамовой-Хегай, А.І. Рарог, А.І. Чучаева. - М., 2006.
8. Тацій В.Я. Об'єкт і предмет злочину за радянським кримінальним правом. С.47; Кримінальну право / под. ред. Л.В. Іногамовой-Хегай, А.І. Рарог, А.І. Чучаева. - М., 2006.
9. Податковий кодекс України / Відомості Верховної Ради України від 08.04.2011 - 2011 р., № 13/№ 13-14, № 15-16, № 17/стор.556 - (Бібліотека офіційних видань).
10. Закон України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" / Офіційний вісник України від 30.12.2016 - 2016 р., № 101, стор. 19 - (Бібліотека офіційних видань).
11. Догель П.С. Суб'єктивна сторона злочину. - М., 1974.
12. Кримінальну право / під ред. Л.В. Іногамовой-Хегай, А.І. Рарог, А.І. Чучаева. - М., 2006.
13. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник / Пер. з рос. - Харків: Консум, 2001.
14. Загальна теорія держави та права - Цвік М.В., Петришин О.В., Авраменко Л.В. - Харків. - 2009.
15. Юридична енциклопедія / під. ред.М.Ю. Тихомирова. - М.: 2007.
