Інша ситуація складається при отриманні інформації про особу злочинця шляхом дослідження малюнка татуювання на тілі злочинця. При наявності відомостей, що на тілі підозрюваного або обвинуваченого є татуювання, слідчий може примусово провести освідування і отримати необхідні відомості про особу шляхом тлумачення малюнка татуювання, незважаючи на небажання підозрюваного або обвинуваченого про надання такої інформації. Отримати необхідну криміналістичне значиму інформацію про особу носія татуювання з малюнка на татуюванні можна тільки шляхом її "дешифрування", тобто встановленням її смислового навантаження. Для розшифровки смислового змісту татуювання можуть бути використані альбом-довідник татуювань А.Г. Броннікова, довідковий посібник В.І. Бурика та В.Ф. Пилипчука, а також книга-альбом А.І. Капітанського та В.І. Литвина "Искусство криминальной татуировки" та книги Ю.П. Дубягіна. 2.5 Сучасні засоби і технології документації ознак зовнішності людини в криміналістиці Уявний образ зовнішності людини служить основою різних матеріальних її відображень, які використовуються з метою ідентифікації цієї людини під час розслідування злочинів, розшуку безвісти зниклих та ідентифікації невпізнаних трупів. До таких матеріальних відображень у габітології належать опис методом словесного портрета, суб'єктивний портрет, пластичні реконструкції обличчя за черепом (скульптурний портрет). Опис методом словесного портрета - це найбільш розповсюджена система відображення ознак зовнішності людини з використанням спеціальної термінології. Опис проводиться з верху до низу, у двох положеннях обличчя (фас та правий профіль). Кожна ознака зовнішності характеризується розміром, формою або контуром, положенням відносно інших частин тіла, кольором. Опис виконується за схемою класифікації анатомічних ознак. Така ж методика опису ознак зовнішності людини застосовується у разі постановки (реєстрації) її на кримінальний облік.